У неділю, 17 червня, в народі відзначається свято Митрофан Гнойовик, який має велике значення для селян. Люди вірили, що саме цей день відповідає за родючість землі, тому намагалися якомога краще удобрити її, і просили святого про урожайність. Про це повідомляють ЗМІ.
Митрофан Гнойовик - найкращий час для підживлення землі органікою. Митрофан Гнойовик вже багато століть відзначається в червні, 17 числа, що відповідає 4 червню за старим календарем.
Християни вшановують пам'ять благочестивого служителя церкви, патріарха з Константинополя - Святителя Митрофана, який все життя присвятив служінню богові. Вже будучи в літах Митрофан уславився дуже мудрою людиною, до порад якої прислухався імператор Костянтин перший. До старості святитель користувався загальною повагою, помер він у віці 117 років у Візантії.
У народній назві свята Гнойовик не має нічого образливого. Як раз навпаки, гній мав для селян особливе значення.
Із 17 червня починали удобрювати грунт, а оскільки інших підживлень у той час не знали, то привілея удобрити своє поле випадала тільки заможним і особливо винахідливим селянам. У народі навіть з'явилися прислів'я: "Без гною не чекай на врожай"; "Грунт один раз добриво прийме, а запам'ятає на 9 років". Із часом свята переплелися, а день отримав об'єднану назву Митрофан Гнойовик.
В Україні посилять мобілізацію та укріплять міста: до чого слід готуватися
"Раз на рік звітуватиму": Віра Брежнєва зізналася, як часто 40-річним хочеться сексу
Подачу газу тимчасово припинять: газовики попереджають українців про ремонтні роботи до кінця листопада
Індексація пенсій у 2025 році буде не для всіх: хто опиниться за бортом підвищень
На Гнойовика прийнято обов'язково внести добриво в город. Не можна було відкладати цю справу на інші дні, щоб не образити землю. Люди вірили, що, якщо не виконати цю дію, врожай буде дуже мізерним.
У народі говорили: "Обдуриш полюшко один раз, а воно тебе вдесятеро". А в деяких селищах свято називали Червоний Сарафан. Люди помітили, що до цього дня в полях витягується льон, з волокон якого ткали одяг.
Старожили говорили: "Митрофан наряджає дівчат у сарафан". Із 17 червня починали сіяти гречку, хто не зробив цього раніше. Селяни спостерігали за полуницею: якщо ягода румянилась, пора було виходити в поле для посіву цієї культури. Якщо виходило засіяти поля гречки на свято, можна було очікувати гарний урожай.
Дивіться сюжет про прикмети