Мирон Вітрогон 30 серпня: історія і традиції свята

Історія свята

Вшановують пам'ять святого Мирона, який колись служив пресвітером в Ахаї. Мирон був із знатного роду, але був дуже хорошою і доброю людиною з лагідною вдачею, чим дуже подобався людям, за це і прославився.

Одного разу Антипатр, місцевий ігемон, прийшов в храм християн, бажаючи полонити людей, які там зібралися, а потім довго мучити їх. Мирон почав докоряти Антіпатра, звинувачував його в нечистих помислах. Природно, Антипатр розгнівався і наказав схопити самого Мирона і теж катувати його, а потім і зовсім кинути в розпечену піч. Але мученику піч не нашкодила, він вийшов з вогню і не постраждав. Тоді його віддали на розтерзання диким звірам, але і вони його не чіпали. Від сказу і безсилля Антипатр покінчив життя самогубством.

Також згадують і преподобного Аліпія. Його вважають найдавнішим російським іконописцем. Він навчався у греків, які прикрашали Велику церкву Києво-Печерської лаври. Аліпій настільки любив іконописання, що писав цілими днями, а все, що заробляв, витрачав або на ікони, або на фарби, або на милостиню. Кажуть, що ті ікони, які не встигав дописати Аліпій, іноді дописували ангели. Тому такі образи не горіли і не страждали при руйнуванні.

Традиції і обряди

Дуже часто на Мирона бували сильні вітри. Буде погода вітряною чи ні, дізнавалися заздалегідь, по дню Тихона. Люди говорили: «Тихон дме тихо - і Мирон відпочиває». На Мирона дивилися на росу і туман вранці, якщо вони були, то погода буде хорошою. Вже починали опадати листя і приходила осінь, а значить роботи в полі вже повинні були закінчуватися. «На Мирона не відсієш - на наступний рік збереш одні квіточки», - говорили селяни.

Крім того, на Русі у цього свята була ще одна назва - вдовині помочі. У народі було прийнято допомагати сиротам, вдовам, бездомним і знедоленим. «На вдовин двір хоч тріску кинь», - говорили наші предки. Люди разом косили сіно, удобрювали поле, дрова рубали, зжинати хліб, допомагали вдома. Особливо сім'ям, в яких не було чоловіків.