У вівторок, 5 червня, православна церква вшановує пам'ять Преподобної Євфросинії, ігумені Полоцької.
Преподобна Євфросинія, ігуменя Полоцька, в миру Предислава, була правнучкою в п'ятому поколінні святого рівноапостольного князя Володимира і дочкою Полоцького князя Георгія Всеславича.
Одного разу в сонному видінні святий Євфросинії з'явився Ангел Господній, який вселив їй заснувати обитель недалеко від Полоцька в містечку під назвою Сільце. Це видіння повторилося ще двічі. З тою ж настановою Ангел з'явився і єпископу Полоцькому Іллі.
Через деякий час це вже було за князя Бориса Всеславича 1125 року — єпископ Ілля з належною урочистістю передав святій Єфросинії Преображенський храм у Сільці для заснування при ньому жіночого монастирю. Вирушаючи туди, преподобна Єфросинія взяла з собою тільки свої книги — «увесь свій маєток».
З часом тут були пострижені в чернецтво сестри преподобної Євфросинії: рідна — Євдокія (в миру Градислава) і двоюрідна — Євпраксія (в миру Дзвенислава). Преподобна вчила молодих послушниць грамоті, переписування книжок, співу, шиттю та іншим ремеслам, щоб з юності вони знали закон Божий і мали навичку до працьовитості.
Залишилися тижні: в Україні пенсіонерам збільшать виплати поза графіком індексації
Ви подивитесь на лічильники і не повірите очам: як прибрати кілька кубів до кінця місяця без порушень
Залишать останню сорочку: які речі не будуть вилучати в ухилянтів-боржників
На сім'ю – 43200 грн: українцям дають грошову допомогу, треба звати маму чи бабусю
На схилі років преподобна Євфросинія, передчуваючи швидку кончину, бажала вклонитися Живоносному Гробу Господньому. Доручивши монастир управління своїй сестрі Євдокії, вона разом з іншою сестрою Евпраксією вирушила в Святу Землю.
Після паломництва до святинь Константинополя вона прибула в Єрусалим. Вклонившись Гробу Господньому, свята Єфросинія прийняла мирну і блаженну кончину в 1173 році в російському монастирі в честь Пресвятої Богородиці в Єрусалимі.
Нагадаємо, раніше інформаційний портал "Знай.uа" повідомляв про те, що 4 червня у народі присвячували Василиску — так називалася міфічна істота з головою півня, тулубом і очима жаби і хвостом змії; іноді його зображали і у вигляді дракона. У Середні століття таких тварин вважали реально існуючими; казали, що вони мають отруйні ікла і кігті і, більш того, здатні вбивати одним лише поглядом.