Напевно у вас є знайомий з історією про привиди, що леденить душу. Може, й у вас самого були моменти, коли здавалося, що зіткнулися з чимось потойбічним. Але ж парадокс – жодних наукових доказів на користь існування привидів немає. То чому ж багато хто впевнений, що бачили їх?
Крістофер Френч, почесний професор психології з Лондонського університету, нещодавно написав книгу про науку паранормального та стверджує, що всі ці "зустрічі" найчастіше – просто неправильне тлумачення звичних речей.
Про це пише Live Science.
"Якщо ви не можете знайти пояснення чомусь, це ще не означає, що його немає", – коментує Френч.
На державу не розраховуйте: українцям радять подбати про пенсію самотужки
Чоловіків випускатимуть за кордон за новими правилами: що зміниться з листопада
"Подарунки" під ялинку вже готові: з 1 січня подорожчає комуналка
В Україні проводять масштабну зміну системи пенсій: скільки "знімуть" із реальних зарплат
Він скептик і пояснює "зустрічі з привидами" тим, що наш мозок часом бачить те, чого немає, вигадує хибні спогади чи спотворює реальність. Ми можемо знаходити обличчя у плямах на стіні або в тінях просто тому, що наш мозок любить бачити знайоме у випадкових формах.
Наша свідомість любить робити припущення, особливо якщо ми хочемо в це вірити. Згадайте, наприклад, сонний параліч – Френч пояснює його як стан, коли мозок вже прокинувся, а тіло ще немає, і уві сні проникають образи, які часто лякають. У такі моменти люди відчувають "зловісну присутність" у кімнаті і бачать силуети, що стає для них чимось на зразок реального кошмару.
Найчастіше привиди, як не дивно, уявляють не як прозорих людей, а як невидимих полтергейстів – цих загадкових сутностей, які видають дивні звуки, особливо вночі. Йоханнес Діллінджер, професор історії, вивчає, у що люди вірили століттями, і стверджує: більшості примар навіть не потрібно було з'являтися, щоб їх боялися. Вони залишалися невидимими, просто шумячи десь у темряві.
Цікаво, що раніше вважалося, що привиди є, щоб передати живим якісь важливі справи, наприклад, допомогти знайти забутий скарб. Але до XIX століття люди почали вірити, що можна поговорити з духами, що примари стали чимось особистим, начебто вони також потребують контакту з нами.
І в результаті, як зауважує Діллінджер, привиди - це просто те, що гуркоче і скрипить у ночі. Можливо, це наш мозок грає з нами, а може, десь поруч дійсно причаїлося щось, що чекає на відповідний момент.
Нагадаємо, п'ятирічний хлопчик шокував батьків, згадавши своє минуле життя: був жінкою та любив Стіва Вандера
Раніше ми писали, столичний цвинтарний бос заробив 1,6 млн на вигаданих працівниках: бруд вигрібали привиди
Крім того, Знай.ua повідомляв, життя в XXI столітті виявилося занадто складним для привидів: чому вони масово стали зникати