"Моргає в труні": муміфіковане тіло 2-річної дівчинки, якому понад 100 років, вразило експертів своїм станом

Розалія Ломбардо померла у 1920 році, і її тіло було збережено та виставлено у катакомбах капуцинів у Палермо на півночі Сицилії.

Цю новину оприлюднили на порталі «DailyStar»

Розалія Ломбардо померла від пневмонії за тиждень до свого другого дня народження 2 грудня 1920 року, а її тіло було збережено та виставлено у катакомбах капуцинів.

Тепер, більше 100 років потому, тіло дівчинки так добре збереглося, що тисячі туристів щорічно приїжджають подивитися на неї, причому деякі стверджують, що «дівчина у скляній труні» моргала їм.

У той час як теорія про те, що маленька Розалія може моргати, була повністю спростована і зведена до гри світла, вчених було викликано, щоб спробувати пролити світло на таємницю, що оточує мумію дитини.

Катакомби капуцинів у Палермо містять понад 8000 тіл, у тому числі 163 дітей, і є найбільшою колекцією мумій у Європі. У той час як багато хто з них тепер перетворився на скелети, тіла деяких дітей настільки добре збереглися, що, за описом, вони виглядали так, ніби вони сплять.

Вважається, що муміфіковане тіло Розалії виглядає таким реалістичним через те, що її тіло було забальзамовано батьком Альфредо Салафія, який використовував такі продукти, як цинк, кислота та спирт, щоб зберегти шкіру.

Світле волосся та бліда шкіра Розалії все ще видно, і ретельне тестування та аналіз показали, що її органи все ще не пошкоджені, а її мозок зменшився лише до 50% від свого первісного розміру. Хоча з поваги до неї не зняли ковдри, рентген показав, що її руки та ноги залишилися недоторканими.

Вважається, що багатий, убитий горем отець Розалії вирішив муміфікувати її на цьому місці, бо не міг її відпустити.

Очолює проект доктор Кірсті Сквайрс із Стаффордширського університету, яка повідомила Guardian: «У січні ми збираємося провести дослідження. Ми візьмемо портативний рентгенівський апарат та зробимо сотні знімків дітей із різних ракурсів. Ми сподіваємося краще зрозуміти їхній розвиток, здоров'я та ідентичність, порівнюючи біологічні знахідки з більш культурними речами».