Цифрові камери сьогодні фіксують кожен крок дитини. Неважливо, що малюк зробив:зробив перший крок, побудував будиночок з кубиків чи просто забруднив лбличчя шоколадом, - батьки фіксують цю подію, радіючи, що гігабайти дитинства надійно збережені на жорсткому диску.
Жодне попереднє покоління дітей не могло похвалитися таким багатим матеріалом для майбутньої автобіографії. Однак, в цьому є і ряд мінусів.
Чи задумувались ви над тим, що коли дивитеся на своє чадо через екран гаджета в найяскравіші моменти, наскільки це впливає на світо відчуття та самовідчуття дитини?
Може, діти думають, що все їхнє життя - це таке кіно, сцена для дії і звершень? Що мати гарний вигляд тут важливіше, ніж проживати? Що найбільше вони цінні, коли тато дістає камеру, а ти весь в променях сонця стоїш, поставивши ногу на футбольний м'яч?
У Києві помітили величезну чергу до лікарні: що сталося
У коханні чекають справжні випробування: яким знакам зодіаку краще забути про стосунки
Чому в СРСР будували 5- та 9-поверхівки - ви навіть не здогадуєтеся, у чому "секрет"
Стосується всіх пенсіонерів: ПФУ поділився важливою інструкцією
Вчені лише починають досліджувати феномен нескінченних фотографій.
Так, Меріенн Гаррі, професор психології в Університеті Вікторії у Веллінгтоні (Нова Зеландія), перейнялася проблемою впливу зйомок на пам'ятні спогади дитинства. Адже ми як раз і дістаємо камеру, щоб це щасливе борсання в снігу залишилося з нами назавжди. Так ось, вивчивши питання, вона отримала сумні докази: чим більш радісні луки, тим менше події утримуються в нашій пам'яті.
Все працює відомим чином: коли ми дістаємо гаджет, ми фокусуємося не на самій події, а на процесі зйомки
Іноді ми при цьому кричимо: "Андрійку, ну обійми сестру! А усмішка де? А повернутися боком можете?"
Потім цю купу одноманітних кадрів зливають в сховище, і їх навіть переглядати важко,бо ні у кого рука не піднімається наводити там порядок і видаляти невдалі.
Що ми можемо з цим зробити? Головне - навчити продуманості в поводженні з технікою. Наприклад, вголос поміркувати: навіщо ми зараз фотографуємося? Що хочемо запам'ятати? На чому поставити акцент? Як ми це робимо?
Правильне рішення - поглядати по сторонах, коли знімаєш, бути більш уважним. Не віддавати пам'ятні миті переносний карті пам'яті, а зберегти свою. Згадуючи і проговорюючи дома, як класно татові вдалася стійка на руках, а Андрійко неповторно ловив ротом сніжинки, - так ми ще раз закріплюємо подію.