Михайлове чудо 19 вересня: історія і традиції свята

Інші назви свята:

• «Михайлів день»,
• «Михайлівські ранки»,
• «Перша братчина»,
• «Чуди».

Вважалося, що з цього дня починаються перші ранкові заморозки. У селах влаштовувалися братчини. Всього в році були дві великі братчини - Михайлівська та Микільська (19 грудня).

Історія свята

Архангела Михаїла вважають поборником зі злом, покровителем тих, хто теж з ним бореться, він захищає душі померлих і охороняє врата раю. Першим дивом Михайла, яке з'являється в переказах після його явління, це джерело поруч з храмом святого Архистратига Михаїла, поруч з містом Колоса у Фрігії. Люди зцілювалися, після того як випили з нього води. А найвідоміший випадок чуда - порятунок Новгорода в 1239 році.

Традиції та обряди

На Русі в цей день влаштовували мирські братчини, так називали сходки, під час яких вирішувалися різноманітні сусідські і сімейні справи. Спочатку всі ставили в церкві велику свічку і служили молебень, потім пригощали поселян. За столом відбувалося примирення і братання.Залишки не можна було викидати, їх віддавали жебракам. Навіть хлібні крихти підкидали в повітря, щоб нечисть не псувала поля і дерева.

Можна було відпочивати і веселитися, але працювати не можна, інакше Бог покарає. Хто працював, у того навіть проста робота не йшла, ламалися всі інструменти. Тільки в крайньому випадку можна було трохи попрацювати і то, до обіду. Голову теж не мили, оскільки боялися «змити розум».

Також в цей день велику увагу приділяли погоді. Якраз починалися перші заморозки, люди навіть говорили: «Михайло заморознем прихопив». Якраз заморозки предки і назвали «чудами». Якщо після таких морозів на деревах б іній, то снігу буде багато взимку. Якщо листя осики падають зовнішньою стороною на землю, то зима буде студеною, а якщо виворітною - теплою.