Купрянів день 13 вересня: історія і традиції свята

Інші назви свята:

• «Журавлине віче»,
• «Журавлинка»,
• «Купріян».

Історія свята

Кипріян отримав досить гарну освіту, що є заслугою його батька сенатора. У гонитві за знаннями він прийшов до християнства і повністю змінив свій світолгляд. Кипріян роздав все, що нажив, жебракам, коли йому було 46 років, і його взяли в християнську громаду. А після хрещення Кипріан став єпископом Кипріаном Карфагенським. Коли були сильні гоніння християн при імператорі Валеріані, Кипріян був засуджений до смертної кари.

Традиції та обряди

На Русі вважали, що в цей день журавлі збирають своє віче на болоті і вирішують як, коли і яким шляхом летіти на південь. Тому свято ще називали Журавлиним віче. У цей день збирали журавлину, яку називали журавлевою ягодою. А до 13 вересня на болота не можна ходити. Люди говорили, що поки журавлина «не спалахне», тобто не почервоніє, то вона не може відганяти темряву. Всіх, хто наважувався порушити заборону, чекала біда: в дівчат вселялися бесплодниця, у хлопців нечисть відбирала розум, а баб з мужиками затягувала в багно. Тому, щоб не ризикувати і не потрапити на болотних духів, на Купріяна вперед пускали іменинника. Вважалося, що він краще знає, де найбільше зростає журавлини і де вона найбільша.

Журавлину зберігали в цукрі, робили з неї компот і кисіль, а також варення. Сьогодні селяни ще збирали коренеплоди: ріпу, буряк, моркву і картоплю. Тому на столах було багато варених, смажених і печених коренеплодів і випічка з журавлиною.