Тіт Листопадник 7 вересня: історія і традиції свята

Інші назви свята:

• «Тіт»,
• «Тіт Грибник»,
• «Тіт і Варфоломій»,
• «Гриборост»,
• «Замолотки».

Історія свята

Сім'я Тіта була досить знатною, він був освіченою людиною, якому подобалася філософія і науки. В один день вночі Тіт почув голос, який направив його на шлях істини. Коли він прочитав книгу пророка Ісаї, то вирішив піти в Єрусалим, щоб зустрітися з Месією. А після Воскресіння, Тіт став учнем Павла, він же його і хрестив. Так Тіт став апостолом від сімдесяти, а після Павло поставив його крітським єпископом. Тіт прожив дуже довге життя і багатьом допоміг знайти віру в Христа.

Традиції та обряди

Друга частина назви «Листопадник» пішла від природного явища опадання листя восени. А «Грибник», тому що в лісі було багато грибів, а роботи в полі вже майже не залишалося. Тому люди йшли по гриби. «Святий Тіт останній гриб ростить", - говорили наші предки. Сільські майстри намагалися сплести до Листопадника побільше козубеньок і кошиків.

7 вересня вставали рано вранці, щоб назбирати побільше грибів, а навички збору передавалися з покоління в покоління. Старші навчали молодших не тільки відокремлювати їстівні гриби від отруйних, а й поважати неїстівні і не чіпати їх без потреби.Вони нагадували що є Боровик, дух лісу, який не любить таку неповагу до своєї власності. Якщо його зустрінеш, потрібно йому поклонитися в знак поваги.

Щоб зібрати більше грибів люди відправлялися всією сім'єю. Їх потрібно було зібрати якомога більше, адже взимку і в піст гриби заміняли м'ясну їжу. Кожен гриб мав своє призначення. Грузді з рижики засолювали в бочці, білі і підосичники сушили, лисички смажили відразу або маринували. З грибів взимку робили супи, додавали їх в кашу і як начинку для пирогів і вареників.

А увечері 7 вересня влаштовували «грибні вечері», і столи ломилися від грибних страв. Починали з грибного супу, потім приймалися за закуски, гриби зі сметаною і пироги з грибною начинкою. І хоча грибні страви не були ситними, навіть говорили «гриб та огірок в животі не жилець», але їх все одно дуже любили.