Землю - селянам: популізм, лобі і перспективи створення ринку землі

Кінець квітня 2017 року відзначився для України не тільки істотним підвищенням температури повітря, а й підвищеним градусом напруження пристрастей, присвячених, досить таки, актуальній темі створення вітчизняного ринку землі.

В контексті отримання, цілком ймовірно, що і в прямому сенсі «останнього» траншу кредитних коштів від Міжнародного валютного фонду, і ряду заяв українських і заморських чиновників, наші співвітчизники (у всякому разі ті, хто стежить за розвитком теми) пішли на травневі свята з повним розумінням того, що створення ринку землі нашій країні уникнути не вдасться.

Зокрема, на користь того, що задумане все-таки здійсниться, говорить факт практично синхронного проголошення заяв, як з боку МВФ, так і українського Кабміну.

Офіційні позиції

Так, наприклад, виступаючи перед учасниками сільськогосподарського форуму постійний представник МВФ в Україні Жером Ваше заявив, що позиція Фонду щодо однієї з основних вимог меморандуму лише зміцнилася, а сам ринок землі неодмінно має запрацювати якомога швидше, що призведе до додаткого зростання аграрного сектора. Представник МВФ також відзначив, що було б на краще, аби ринок землі в Україні заробив до 2018 року.

«Ми бачимо переваги в тому, щоб відкрити 10 мільйонів га землі, які належать державі. Зараз ці землі використовуються неналежним чином, і, безумовно, ми рекомендуємо почати продаж державних земель якомога швидше і якомога прозоріше. І в ідеалі держава і державні підприємства повинні вивести на ринок достатні обсяги землі», - повідомив в рамках виступу Ваше.

Осторонь не залишилися і перші особи України. Спочатку Володимир Гройсман, а потім і його підопічний - міністр фінансів Олександр Данилюк, виступаючи в Інституті Гадсона (в США), охоче підтвердив готовність до «реформування української землі» і навіть приблизну дату для цього вже намітив - орієнтовно на травень-червень поточного року.

«У нас однакові терміни по земельній і пенсійній реформах. Ви знаєте, що ці реформи не робилися роками, зараз розробляються два законопроекти, робота над ними завершується і ми будемо готові подати їх до парламенту. Можливо, і одним пакетом. Це також правильний варіант. Дві важливі реформи, і парламент їх повинен підтримати», - повідомив про плани уряду Данилюк.

Заяви наввипередки

Власне, після цих подій і відкрився політичний ящик Пандори. Без перебільшень, в наступні 10 днів на ці заяви відповідальних осіб встигли відреагувати буквально всі політичні сили, партії і окремі колишні і нинішні політики, що представляють всі «режими» і течії.

В основному, звичайно, було багато критичних висловлювань представників «опозиційних» і «усунених від влади» партій, в той час, як лояльні до нинішнього «більшості» політики і громадські діячі, зі зрозумілих причин, здебільшого висловлювалися на підтримку «швидкого ринку».

Референдум, якого немає

Трохи далі в «представленні інтересів громадськості», а заодно і найбільш масштабно і з апломбом на ініціативи уряду відреагували в партії «Батьківщина», ініціювавши всеукраїнський референдум з питання про безстрокову заборону на продаж землі в нашій країні. Щоправда, на даний момент суд заборонив його проведення.

Сірий кардинал і ринок

До останнього з презентацією власного погляду на проблему затягували представники президентської політичної сили. І ось, як грім серед ясного неба 2 травня ми отримали заяву від одного з найбільш скандально відомих представників БПП - Ігоря Кононенко. В якому він зі знанням справи повідомляє, що в Україні і так вже давно функціонує ринок землі. Ось тільки він не легальний.

«Про це мало хто говорить, але фактично існує «сірий ринок» землі. Ми маємо великі компанії, які орендують паї у населення, платять орендну плату, це фактично «псевдоринок». Така «сіра» система породжує зловживання з одного боку, з іншого ж - відсутність інвестицій, наші зарубіжні партнери не розуміють правила гри, тому вони не інвестують. Ми зобов'язані створити прозорі правила, зробити справедливу оцінку землі. Сьогодні ніхто не розуміє, скільки реально ця земля коштує, яка її ринкова ціна, куди ми далі рухаємося», - говорить Кононенко.

От тільки біда в тому, що кожен з тих політиків, хто висловлювався на цю тему, в своїх промовах рішуче висвітлював лише частину правди, вигідну його політичній силі або кар'єрі. Поза всякими сумнівами, в умовах нинішніх стихійних і несистематизованих взаємин, учасники де-юре неіснуючого ринку не можуть надати жодних гарантій законного виконання угод купівлі-продажу. Ясна річ, такий стан речей не стимулює потенційних інституційних інвесторів (не на вітчизняних) до здійснення капіталовкладень у розвиток місцевого агробізнесу.

Аграрії - проти

Складається таке враження, що під черговими гаслами про те, що «земля повинна належати селянам», просто ховається механізм легалізації приватної власності і неконкурентної боротьби за неї. Подібну точку зору висловив і представник вітчизняного агробізнесу Андрій Гордійчук. За його словами, в існуючій на даному етапі правовій системі України, легалізація операцій з продажу с/г земель може не тільки не призвести до анонсованих урядом результатів, але і досить негативно позначиться на вітчизняному АПК.

«На жаль, ті варіанти створення ринку землі, які на даний момент пропонують наші чиновники, будуть згубними для галузі в цілому. Максимум, на що вони годяться - підвищення кількості спекулятивних операцій з перепродажу активу. Наприклад, зараз на чорному ринку гектар с/г угідь можна купити десь за 2000 доларів США. Після створення ринку, ціна може підвищитися до 5000.

З точки зору представників агробізнесу, на даному етапі розвитку сектора, більш доцільними витратами для агрохолдингів були б вкладення в розвиток вертикальної інтеграції підприємств. Щоб Україна не просто входила в п'ятірку світових лідерів з експорту сільськогосподарської продукції, а займала лідируючі позиції на ринку товарів з високою доданою вартістю. Так, до речі, вважають 90% моїх колег. Щоправда, не всі з них наважаться про це відкрито заявити, побоюючись негативної реакції з боку державної влади.

Другий момент, який я бачу в бажанні легалізувати купівлю-продаж землі за умов даної правової бази, полягає в тому, що вона може бути гарним інструментом легалізації тіньових доходів можновладців.

Хочу зазначити, що я зовсім не проти створення ринку землі. Моя позиція полягає в тому, що він не повинен створюватися стихійно, повинна бути законодавча база, повинні нормально працювати суди. І тоді, за прикладом європейських країн, ми зможемо цивілізовано продавати земельні ресурси тим, хто дійсно буде використовувати їх за призначенням, а не для отримання спекулятивних прибутків на рівному місці» - висловлює свою думку Гордійчук.