Конституційні реформи у Вірменії спровокували нові акції протесту

У понеділок, 5 жовтня, парламент Вірменії схвалив 104 голосами "за", 10 "проти" і трьома такими, що утрималися проект конституційних реформ, що передбачає перехід до парламентської форми правління. Документ буде винесений на загальнонародний референдум, пише 112.ua.

Згідно з проектом нової Конституції, президента Вірменії, повноваження якого будуть суттєво урізані, будуть обирати строком на сім років (замість нинішніх п'яти) не загальнонаціональним голосуванням, а парламентом.

Одна і та ж людина може бути обрана президентом всього один раз.

Новий проект зобов'язує президента призначити прем'єр-міністром кандидата від партії або партійного блоку, що переміг на парламентських виборах. При цьому, якщо парламентські сили не зможуть домовитися щодо кандидатури голови уряду, то Національні Збори буде розпущено. При цьому, вотум недовіри прем'єр-міністру може бути винесений не раніше, ніж через рік після його призначення.

Відповідно до оприлюдненого документу, Збройні сили підкоряються уряду, а верховним головнокомандувачем Збройних сил під час війни є прем'єр-міністр.

Читайте також: На португальських виборах перемогла провладна партія

Перед засіданням парламенту активісти влаштували акцію протесту, у ході якої відбулись сутички. Поліція затримала 21 учасника акції.

Активісти вважають, що перехід на парламентську форму правління тільки продовжить термін неформального перебування на посаді нинішнього президента Сержа Саргсяна. Він вже не має права балотуватися на черговий президентський термін у 2018 році, однак опозиція й експерти побоюються "відтворення влади" на чолі з Саргсяном у майбутньому уряді.

Нагадаємо, влітку у Єревані пройшли масштабні акції протесту у зв'язку з подорожчанням електроенергії, організовані громадянським рухом "Ні грабунку!".