Анексія Криму змусила український футзал починати все з нуля

Анексія Криму змінила не лише політичне життя України, а й спортивне. У футбольній прем'єр-лізі не грають "Севастополь" і перший чемпіон України "Таврія". Але чи не найбільше постраждала Федерація футболу в залах і мікрофутзалу.

Мова про гру під егідою Всесвітньої асоціації футзалу (AMF). Оскільки штаб-квартира федерації базувалася в Криму, українському футзалу довелося шукати новий "дім" і фактично все починати з нуля.

Про проблеми цього виду спорту, історію та перспективи ми поговорили з генеральним секретарем Федерації футболу в залах і мікрофутзалу Олександром Соколовим.

- Федерація футзалу була започаткована в 2001 році, але офіційну процедуру реєстрації пройшла тільки в 2004-му.

Першим міжнародним змаганням для наших клубів став московський Кубок кубків 2001-го року, в якому взяв участь ялтинський "Штурм". 2003 року збірна України дебютувала в чемпіонатах світу з футзалу. На мундіалі в Парагваї українці посіли 10 місце з 20 учасників, ставши другими в своїй групі, обігравши Канаду (6-5) і Норвегію (3-0) і програвши досвідченій команді Аргентини.

На жаль, в чвертьфінал виходили три команди, що посіли другі місця в чотирьох відбіркових групах. Ми стали єдиною збірною, яка з другого місця не пробилася в плей-офф. У вирішальному матчі з Аргентиною після першого тайму рахунок був 1-1. Нас влаштовувала навіть поразка з рахунком 1-5, але, на жаль, команда заспокоїлася і програла 1-7. До гри багато "доброзичливців" і вболівальників говорили гравцям, що нас ніхто не наздожене - і ми вже у чвертьфіналі. Це зіграло з нами злий жарт.

У 2006 році Україна вперше прийняла відразу два Єврокубка - в Алушті відбулися Кубок європейських чемпіонів і Кубок кубків з футзалу серед жінок. Українські дівчата з клубу ДЮСШ (Алушта) посіли останнє місце в КЕЧ та 5-е в Кубку кубків.

Там же, в Алушті, в 2011 році відбувся Кубок Європи серед ветеранів U-40. Брали участь команди, Чехії, України та Росії. Українці посіли третє місце.

До якої міри професійним є український футзал?

- Футзал у нас непрофесійний вид спорту. Грають в нього аматори, які беруть участь у змаганнях у вільний час. Тільки в збірній на чемпіонаті світу в 2003 і в 2004 роках грали два професіонали, які виступали за клуб Суперліги чемпіонату Росії з футзалу "Концентрат" (Нерюнгрі). Найтитулованіший клуб "Водник" Алушта, пізніше перейменований на ДЮСШ, організований за підтримки директора школи Пахомичева. Велику допомогу надавав в організації змагань тренер Олександр Шморгун.

В Україні "футзал" раніше називали міні-футболом. Які проблеми вносить це в роботу вашої федерації? Чи два види спорту з однією назвою один одному не заважають?

- Ви маєте рацію. Зазвичай пріоритет завжди віддавався міні-футболу. Ми намагалися просувати свій вид спорту, виходили в різний час на керівників Федерації футболу України, але результат переговорів був один: "Вас фінансувати ніхто не буде, але і заважати теж". Тому ми варилися у власному соку і старалися, як могли, організовувати наші змагання. Останній представницький чемпіонат був в 2006 році в Южноукраїнську. Цей період можна назвати "золотим" в історії українського футзалу.

Коли зрозуміли, що діяльність федерації у зв'язку з російською анексією стала неможливою?

- Одразу, оскільки змагання ми проводили переважно в Алушті. Ми перенесли федерацію в Харків. Вона отримала нову назву. Аджез'явився новий вид футзалу - мікрофутзал, де наші клуби беруть активну участь. Усе будемо починати спочатку.

Яке нині становище федерації? Де розташована ваша штаб-квартира?

- Фінансовий стан федерації зараз ніякий. За реєстрацію платив я і мої помічники. Я як колишній керівник федерації, а нині - генеральний секретар, взяв на себе всю чорнову роботу. У нас чотири офіційні особи. Це ще президент Альберт Солнцев, віце-президент Андрій Сметанкін і тренер збірних команд Віталій Коротков.

22 вересня торік збірна України з мікрофутзалу в матчі-відкриття чемпіонату світу в Іспанії зіграла зі збірною Росії. Через проблеми федерації в ньому брала участь не головна команда. Чи був цей матч принциповим для українців?

- У цьому змаганні збірну України представляли спортсмени від 50 років і старші, які потім брали участь у Кубку Європи 50+. Гри збірної України були прирівняні до товариських, а значно молодшим росіянам команда поступилася 1-15.

Які змагання плануєте проводити?

- Наше завдання: знайти команди, охочі брати участь у змаганнях в Україні та Європі. Скрізь потрібні кошти, а зараз в Україні з цим є проблеми. Тому ми шукаємо ентузіастів, щоб створити команди з людей які живуть не лише в Україні, а й у інших країнах.

З 27 по 30 квітня в Естонії відбудеться Ліга Європи з футзалу. У ній візьме участь команда з українців, що живуть у Московській області. Нам важливо не пропустити участь в Єврокубках. А в клубному турнірі ми можемо виставити гравців з будь-яким громадянством. Головне: щоб у них було бажання виступати за Україну.

В Україні зараз на поїздку складно заробити грошей. А нам потрібно відновити рейтинг нашої федерації в Європі. Тому ми запрошуємо виступати за Україну всіх, хто бажає допомогти.

17 квітня в Білорусі стартував чемпіонат світу з футзалу. Україна бере в ньому участь?

- У нас формуються нові команди, нові змагання. Тому складно було знайти людей з ігровим досвідом, щоб представляти гідно Україну в такому великому змаганні.

Держава підтримує федерацію? З Міністерством молоді й спорту є контакт?

- Ми тільки отримали нову реєстрацію. Лише шукаємо учасників майбутніх змагань, тому з міністерством не контактували. Спочатку ми знайдемо клуби, команди, складемо план. А потім можна буде просити підтримки в держави.

Що потрібно зробити для популяризації футзалу в Україні? Багато у вас фанатів?

- Якщо у федерації немає грошей, то команди збирають з гравців, які готові поїхати власним коштом. Це можуть дозволити собі лише ентузіасти футболу. Держава приділяє більше уваги міні-футболу - футзалу ФІФА. Сподіваюся, в перспективі футзал матиме новий розвиток.