В Україні продовжують масово викрадати людей

За останніх два роки викрадення людей в Україні стали масовими. Зникають українці і в зоні АТО і далеко за її межами. Таку інформацію "Знай" надали в міжнародній організації "Amnesty International" .

Нещодавно народний депутат від Блоку Порошенка, член української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи Ірина Геращенко озвучила такі факти: "Сьогодні внаслідок збройного конфлікту в Україні за даними СБУ пропало без вісти 1200 осіб". У представництві Червоного Хреста цю цифру збільшують до 1300. І це лише цивільних осіб і за офіційними даними!

"Знай" спробувала з'ясовувати – чому і як зникають громадяни України.

Побутові викрадення на Прикарпатті, як ілюстрація ситуації

В Міністерстві внутрішніх справ нам повідомили, що розрізняють три види викрадень - побутові, за політичними мотивами та за бізнес-інтересами. Цікаво і парадоксально, що розслідуванням таких випадків зникнення людей займаються різні підрозділи. Що стосується побутових викрадень, то декілька гучних сталось останнім часом.

Так вже більше двох тижнів на Івано-Франківщині розшукують 16-річну Юлію Тацюк. У ніч з 13 на 14 червня її викрали по дорозі додому. Дівчина разом з подругою затрималася на дискотеці у селі Росохач. Після першої години ночі вони поверталася у рідне село Виноград. На дорозі між селами дівчат наздогнав автомобіль ВАЗ. З автівки вискочили троє хлопців та силоміць заштовхали одну з них до салону. Її подрузі вдалося втекти. Перелякана, вона побігла до батьків подруги та розповіла все, що бачила, а ті вже викликали міліцію.

"Понад сотня правоохоронців та рятувальників прочісували околиці Городенківського району, залучили навіть водолазів, які обшукали водойми. Волонтери та небайдужі люди обстежували закинуті будівлі. Але дівчини ніде немає. Пошуки тривають", - констатує начальник сектору кримінальної міліції у справах дітей УМВС України в Івано-Франківській області Алла Лемчак.

У соціальних мережах друзі навіть створили групу, у якій викладають усі новини з пошуків та закликають жителів району не бути байдужими. Проте мешканці Прикарпаття не на жарт налякані, тому що це не перший випадок таких викрадень або зникнення.

Федір Туз – член "Правого Сектору" з міста Городенка розповів, що нещодавно дізнався новину – в місті намагалися викрасти молоду жінку за тим же сценарієм, що й Юлію Тацюк.

"Я знайшов цю молоду жінку. Вона справді повідомила, що на одній з вулиць міста її намагалися занадто наполегливо підвезти незнайомці. Жінка почала кричати і на допомогу кинулися перехожі," - розказує Федір Туз. За його словами – потерпіла до міліції не зверталась. Але чутки про випадок розійшлися. Як і інформація про вбивство 9-річної дівчинку з Косівщини (злочин скоїв односельчанин).

Такі випадки поширюють недобрі чутки в регіоні. І не зважаючи на те, що за словами Остапа Білейчука, керівника Коломийського РВ УМВС України в Івано-Франківській області, вони ніяк не пов'язані між собою, тривоги у місцевих це не зменшує.

Тим більше, що за статистикою, в Україні щороку (за даними 2014 року) зникає з різних, саме побутових причин понад п'ять тисяч осіб. Кожного десятого зниклого знаходять мертвим. З тих з ким не сталась біда, правоохоронцям вдається розшукати лише половину!

Зникнення через політичні погляди

Адвокат Павло Дикань розказує, що масові викрадення людей в Україні почалися під час Євромайдану – таким чином влада хотіла залякати людей. Сам Дикань займається справами активістів майдану та Небесної сотні.

"Деякі історії з викраденнями були широко освітлені в пресі – як от історії з викраденням активіста Ігоря Луценка, Юрія Вербицького, Дмитра Булатова. Але більшість так і лишилася "за кадром". Історії Луценка та Булатова закінчилися відносно добре, а от Юрко Вербицький загинув. До мене під час майдану звернулося кілька сотень осіб з заявами про зниклих людей", - розказує Дикань.

Він згадує, як активістів масово затримували "беркутів ці" та "тітушки". Зазвичай відвозили за місто, били, знущалися, а потім привозили до райвідділків та здавали міліціонерам.

"Тоді все вказувало на те, що такі викрадення коригувалися тодішнім керівництвом Міністерства внутрішніх справ. На низькому чи вищому рівні, але була мета залякати людей, аби вони не виходили на майдан. З тією ж метою поранених на Майдані навіть з лікарень викрадали. На Майдані створювали спеціальну варту, яка чергувала біля лікарень…", - каже Дикань.

Після Майдану такими, що зникли без вісти, рахувалося більше, як 300 осіб. Зараз у списку залишилося 27. Волонтерка групи "Євромайдан СОС" Марина Томак теж згадує, як в Україні розпочали викрадати людей.

"Технологія залякування розпочалася з Майдану, а далі перекинулася на Крим. Звісно, не в таких масштабах, але випадки були не поодинокі. Найбільше дісталося кримським татарам, які не погодилися з анексією та людям з проукраїнськими поглядами. Взяти так звану Самооборону Криму та їхніх "казаків" - вони причетні до викрадення двох активістів з Майдану Івана Бондарця та Валерія Ващука. Після Майдану Ващук та Бондарець вирушили з Києва у Сімферополь – хотіли розповісти людям, що бандерівців немає, що нічого страшного не сталося – не варто прагнути до Росії. Виїхали беззбройні вдвох і більше не повернулися", - каже Марина.

У березні цього року за даними групи "Євромайдан СОС" у базі данних зниклих людей рахувалося понад 1500 українців. Всі ці випадки викрадання або зникнення відносять до політичних.

"Зараз ми не маємо змоги моніторити ситуацію. Знаємо, що кримсько-татарська діаспора намагається чинити опір росіянам і наражається на небезпеку. З Донбасу, з окупованих територій взагалі виїхали люди, які могли моніторити ситуацію. Там 4 мільйона мешканців – вважайте, що це невеличка країна. Тому масштаби з викраденнями людей там значно більші і катастрофічніші. Але ці жахливі факти нам ще тільки доведеться встановлювати. І навіть страшно уявити з чим нам доведеться зіткнутися", - каже Томак.

Читайте також: Статус інвалідів війни отримають травмовані на Майдані

Безправні у зоні АТО

Ситуацію у зоні АТО намагається моніторити "Amnesty International". Місяць тому вони надали свій звіт по ситуації з викраденням людей на Донбасі. Виявляється, тортури та вбивства практикують всі незаконно озброєні формування. Більше того, на чужих життях там заробляють гроші.

"Якщо говорити про війну на сході країни – то там, як і при будь-якому конфлікті, має застосовуватися міжнародне право – так звані, "закони війни". Згідно цих законів – викрадення, катування, жорстоке поводження заборонено. Але там ніхто цих правил не дотримується", - каже експерт організації Богдан Овчарук.

За даними організації, як тільки на Донбасі починається так зване перемир'я і бойові дії йдуть на спад – починається сплеск викрадень людей.

"Минулим літом ми почали документувати викрадення людей та катування з боку сепаратистів. Згодом, у серпні така ж проблема виникла і в добровольчих батальйонів. Підрозділи, які допомагали армії, почали користуватися своїм становищем і здійснювати майже ті ж самі речі, що чинили сепаратисти. Доходило до того, що коли у населеному пункті стояли сепаратисти, то затримували і катували людей з проукраїнську позицію. При тому, що ці люди нічого не чинили, не брали до рук зброї, ніяк не виказували своїх поглядів – просто знайшли сторінку в інтернеті, знайшли якийсь пост чи світлину. Коли цей населений пункт займали добровольчі батальйони – картина змінювалась. Місцевих переслідували за зв'язки з сепаратистами", - каже Овчарук.

За його даними, на Донбасі зараз викрадають не лише комбатантів, а й мирне населення.

"Безумовно, викрадення через політичні погляди - це більшість випадків. Але не менше людей попадає в неволю для використання на роботах чи заради викупу. Практикується зі сторони сепаратистів і смертна кара - якщо говорити мовою міжнародного права, то це незаконні вбивства" - каже експерт.

Багато українців наводять приклади катування та вбивства військових та громадян з проукраїнською позицією у так званих ДНР та ЛНР. І констатують бездіяльність влади. Ця апатичність можновладців лежить у законодавчій площині.

Читайте также: Волонтери виготовлять генетичні жетони для військових (фото)

"Україна поки що не ратифікувала Римський статут. Якби ратифікувала – на всю її територію розповсюдилось би міжнародне право. Воно виконувало б ще й захисну функцію. Тому що особа, яка викрадає людину і катує знала б, що її можуть судити не тільки за місцевими законами місцеві судді, але й у Міжнародному кримінальному суді. Україна, як сторона конфлікту, має дотримуватися міжнародних правил, наразі й правил ведення війни. Що стосується сепаратистів, то вони, згідно міжнародного права, не мають права утримувати не тільки місцеве населення, але й українських комбатантів – тобто, військових. Сепаратисти зараз знаходяться під національною юрисдикцією держави Україна, а Україна має право лише затримувати сепаратистів та судити їх за ведення військових дій, класифікуючи це, як тероризм", - каже експерт.

Такий правовий колапс, а також розпорошеність дій у розслідуванні навіть побутових зникнень і призвів сьогодні до того, що навіть фахові експерти не можуть точно надати точну кількість зниклих людей. Статистика відрізняється на сотні позицій. А за кожною з цифр - окреме людське життя.