Як при Авакові стають "вбивцями" міліціонерів

З минулого року сталося три гучних вбивства правоохоронців: біля блок-посту "Биківня", розстріл міліціонерів байкером, і стрілянина біля автозаправки у Києві. Останній випадок отримав великий резонанс у суспільстві. Троє з підозрюваних були добровольцями та героями в АТО. Друзі не вірять, що побратими раптом стали "мразями", як назвав їх міністр МВС Арсен Аваков. Справу розслідує Головне слідче управління МВС. За підозрою у злочинах, за які "світить" довічне ув'язнення, затримали вінничан 17-річного Андрія Романюка, 20-річного Євгена Кошелюка, 18-річну Вікторію Заверуху та киянина Миколу Мнишенка. Останньому, учню 11-го класу, виповнилося у лютому 17 років. Ще одного підозрюваного – харків'янина 23-річного Вадима Пінуса вбили під час переслідування. За словами міністра, злочинця затримали із вогнепальним пораненням голови, а пізніше він помер. Пінус був бійцем добровольчого батальйону "Азов" з позивний "Морган". "Знай" поцікавилися, як працівники МВС розкривають такі злочини.

"Спицею проткнули вухо та висмикували по одному зуби"

2 березня 2014 року на столичному КПП "Биківня", в обстрілі якого зізналися вінничани, сталося вбивство трьох працівників ДАІ. Торік міністр назвав вбивцею лідера "Білого молоту" - 25-річного киянина Владислава Гораніна та ще двох активістів. Додав, що всі причетні до інших злочинів, пов'язаних із вбивствами, і не мають стосунку до Майдану. Вбивство 4 травня дуже схоже на минулорічну пригоду. "Знай" звернувся до Горана, аби дізнатися, що відбувається із людиною, яку міністр публічно назвав "вбивцею міліціонерів".

"На початку березня минулого року до КМДА, де я був заступником військового коменданта, прийшов радник Арсена Авакова. Я уявляв міністра як "майданівця", який на посаді в.о. захоче люструвати всіх нечесних міліціонерів. Наша організація боролася із ними з 2012 року. Я розповів йому про "тітушок", які на відео розказували, хто з начальників місцевих райвідділків міліції стоїть за ними, називали прізвища. Він запропонував переписати всіх, хто живе в мерії, зібрати інформацію що і де вони робили, та переписати їхні паспортні дані. Я відмовився", - пригадує Горан.

Пізніше, при обшуку з його квартири зникли флешки, на яких були зізнання "тітушок". За десять днів хлопця затримали.

"Зупинився тонований бус "Фольксваген", із нього вистрибнуло четверо чоловіків у зеленому камуфляжі та масках, пістолетами обвішані, як іграшками. Один з них закричав: "Стріляй, в нього зброя!". Я подумав, що це псевдосотні Майдану. Пострілу не було. Мене ударом в голову повалили на землю, почали бити. Це було вперше у житті, коли я втратив свідомість", - згадує Горан.

Півдня хлопця возили в машині, двоє стрибали ногами по спині та голові. Інші ділили гроші, які знайшли в сумці. Владислав віз мамі майже п'ятдесят тисяч гривень на операцію по онкології. Каже, що не пам'ятає, скільки часу вони їздили, бо періодично втрачав свідомість. Коли приходив до тями, починали бити. В чому звинувачували – не казали. Але підсовували документи із надрукованим текстом. Переконували, що це проти "самооборони", "Автомайдана" та "Правого сектору".

"Я не думав, що то правоохоронці. Вже пізніше, в ізоляторі тимчасового тримання я дізнався, що це були бійці спецпідрозділу "Сокол" - каже він.

У Владислава немає зубів з обох боків. Каже, їх виламували викрадачі в машині, коли засунули в рот щось залізне і товкли щелепою по підлозі. Погрожували ввести "п'ять кубиків і язик розв'яжеться". Ін'єкцію зробили брудним шприцом, бо згодом почався сепсис - язви пішли по всій нозі.

"Засунули холодний предмет у вухо, пробили барабанну перетинку. У вусі задзвеніло, і я знепритомнів. Після того перестав чути, з вуха йшла кров. Коли зняли з голови мішок, побачив дерева. Подумав, що везуть в ліс, аби вбити, щойно підпишу документи. Катували так, що я просив, аби швидше добили. Вони привезли мене в ізолятор тимчасового утримання, але там відмовилися приймати напівживу людину, боялися, що помру", - пригадує Горан.

В ізоляторі представник Головного слідчого управління вимагав поставити підпис, копав по ногах під столом, його підлеглі приковували хлопця наручниками в незручних позах. Про адвоката сказали забути. Горану пощастило, що працівник почав погрожувати родичам. Набрав перший номер, який знайшов в мобільному і натрапив на журналістку. Хлопець припускає, що саме це врятувало його: силовики злякалися, що розкрили місце його перебування.

Окрім закритої черепно-мозкової травми і енцефалопатії у Владислава діагностували парез. Ліва частина обличчя та руки частково паралізовані. Він ще довго ходив в туалет кров'ю. Возили в суд, де бійці "Соколу" його знову побили через привітання "Слава Україні!". Пояснили, що б'ють за Майдан та "Беркут". За місяць Апеляційний суд Києва відпустив його, бо доказів провини у вбивстві міліціонерів не було. Кілька разів оголошували в розшук, але щоразу знімали, бо він не тікав.

"Якось радник Авакова запросив мене на зустріч. Запропонував забрати заяву про катування, в обмін на закриття моєї справи. Я відмовився, а за кілька днів дізнався, що мене звинуватили у гіпнозі. Начебто, я застосовував методи впливу на людей, бо маю психологічну освіту. Адвокати кажуть, що вперше стикаються з таким обвинуваченням", - говорить киянин.

Владислав кілька разів був в АТО, служив в "Айдарі", пізніше перейшов до батальйону "ОУН", який захищав аеропорт. Коли їздив до "Айдару" бачився із Вітою Завирухою. Але близько вони не спілкувалися. Коли почув новину про розстріл міліціонерів, побачив паралелі зі своєю справою: той самий блокпост, майже однакові повідомлення Авакова та звинувачення.

"Я зрозумів, чому інші беруть на себе те, чого не скоювали. В одних витримує тіло, а дух - ні. Через кілька днів після мого затримання вбили Музичка, Сашка Білого. На початку квітня в Черкаській області знайшли тіло активіста Майдану Василя Сергієнка. Він був у наручниках, із слідами катувань. Швидше за все, теж вимагали щось підписати. От у нього, навпаки, дух витримав, а тіло ні".

Каже, що думав розбити лампочку, розчавити та накласти на себе руки. Бо не витримував катувань.

"Але така слабкість була тільки раз. Знав, що мене чекають на свободі побратими. Згадав, як повз мене проносили по Інститутській хлопця, якому влучили голову. А потім - десятки людей. Думав, що своїм самогубством зраджу і його. Я й зараз не збираюся накладати на себе руки. Тому як зі мною щось станеться, шукайте причину не в мені. Я можу постраждати за сказане, але до влади прийшла банда, яка не соромиться своїх дій та методів", - каже Владислав.

В соцмережах припускають, що правоохоронці, аби не виникало такого резонансу з приводу вбивць міліціонерів, будуть убивати таких на місці.

"Його вбивали з особливим садизмом"

Близько 6-ої ранку 3 січня неподалік села Озеро Немирівського району Вінничини працівники ДАІ зупинили автомобіль "KIA Cerato". Водій тікав і відстрілювався. Одного з міліціонерів поранив в груди та плече. Правоохоронці почали стріляти у відповідь, і вбили 19-річного зловмисника. За кілька днів начальник Департаменту ДАІ МВС Анатолій Сіренко нагородив міліціонерів позачерговими званнями "молодшого лейтенанта".

Друзі загиблого хлопця дивуються такій ситуації. Кажуть, він не був у розшуку, тому тікати і відстрілюватися йому не було потреби. Хлопець навчався і працював в австрійському університеті, додому приїхав ненадовго, бо збирався до АТО допомагати добровольцям в аеропорту Донецька. Діставав у Німеччині те, чого немає в Україні - кевларові каски та бронежилети 4 класу.

Друзі не повірили офіційній версії і вирішили провести своє розслідування. Бо після того, як побачили тіло у морзі, вирішили, що хлопця катували.

"На тілі – купа вогнепальних поранень, ножових порізів та слідів від електрошокера. Його вбивали з особливим садизмом: все було прострелене і відбите. Копали чи били по голові, бо її всю зашив патологоанатом. Не можу зрозуміти чому і за що, але самозахистом це не назвеш", - каже Олексій, приятель хлопця.

Додає, що 4 січня знайшов коментар в соцмережах одного з працівників Немирівського ДАІ, який написав, що кулю в ключицю хлопцю послав снайпер, ще коли він їхав в машині. Пізніше це повідомлення зі сторінки даішника зникло.

"Думаю, що машин тієї ночі було дві, і вони гуртом вбили нашого товариша. На відео нагородження міліціонерів я не побачив у правоохоронців поранень, тільки в одного плече було заклеєне лейкопластиром. За кілька днів, львівські міліціонери назвали нашого друга "торгівцем зброєю". Вилучили цілий арсенал: револьвер "Major Eagle 3", пістолет "Сталкер 917-S" та кілька сотень патронів. Револьвери під патрон Флобера. Тобто, вони не потребують дозволів на придбання та зберігання. З цієї зброї навіть собаку застрілити неможливо", - кажуть друзі.

У Вінницькій прокуратурі пообіцяли до кінця тижня дати свою версію того, що сталося 3 січня.

"Ну ось лежить, чекає конвою"

Нестиковки є у версіях з приводу вбивства правоохоронців 18 грудня 2014 на вул. Мічуріна в Києві. 46-річний Віталій Семеренко вбив двох працівників міліції, ще одного колишнього співробітника МВС застрелив в автомобілі під будинком, коли тікав. В МВС кажуть, трагедія сталася під час контрольної закупки кокаїну.

"Затримано торговця наркотиками, який вбив трьох міліціонерів. Він відстрілювався, кинув гранату. Наших бійців врятував бронещит. Під конвоєм спецназу з тяжким пораненням вбивцю госпіталізували", - написав наступного дня Арсен Аваков.

За кілька днів в новинах з'явилося фото, на якому видно, що "наркоторговця" вбили на місці затримання. "На фото - тіло байкера-наркоторговця-вбивці міліціонерів. Фото з місця подій. Працюють експерти. Кульові отвори обведені і підписані. Раніше міліція і прокуратура заявили, що підозрюваний був поранений під час затримання, відконвойований в госпіталь, де і помер. Ну ось лежить, чекає конвою, да", - прокоментував світлину журналіст Денис Бігус.

Семеренко був відомим в Україні байкером, знімався в кліпах Віагри та інших зірок. Мав псевдонім "Чорний байкер". В прокуратурі сказали, що справу закрили та пообіцяли надати результати свого розслідування. Друзі кажуть, що він мав проблеми із законом через наркотики. Переконують, що це стало для нього уроком на все життя. Тому, сумніваються в озвученій версії міліції щодо торгівлі кокаїном.

"Ніхто не знає, що там сталося. Можливо, "байкер" опинився в такій ситуації, що або він їх, або вони його. Інакше пояснити це не можу. Знаю його більш як двадцять років, ще із Запоріжжя. Він любив життя, жінок, тому піти на такий злочин міг тільки у надзвичайній ситуації", - сказав його знайомий Володимир.