"Ліс підпалили, щоб приховати крадіжки. Але до пеньків вогонь не дійшов" - самосели про пожежу в Чорнобилі

Майже два дні поблизу Чорнобиля горіли ліси. 29 квітня рятувальники відзвітували, що вогонь зупинено, але у закинутих селах залишилися осередки, які могли стати початком нових пожеж. Кореспонденти "Знай" вирушили до зони відчуження, аби переконатися, наскільки безпечною нині є ситуація у Чорнобилі.

Евакуювали п'ятьох бабусь

Масштабну пожежу, яка спалахнула декілька днів тому в "зоні відчуження", обговорюють в рейсовому автобусі, якій йде з Києва на Чорнобиль. Жителі сіл поблизу столиці, переповідають один одному новини. Гектари лісу перетворилися на величезне згарище. Такого не було з 1992-го року. А самоселів масово евакуюють з їх крамом подалі від небезпеки.

"Над містом велика хмара, її здалеку видно. Всі машини, будинки, люди в кіптяві. Все чорне", - резюмує 40-річний чоловік. Селяни налякані.

Під'їжджаючи до Чорнобиля, бачимо густій ліс, між деревами стоять напівзруйновані та покинуті хати. В місті майже немає людей. Запаху паленого не чути. Місцевий житель каже, що пожежа зупинилася за 25 кілометрів від Чорнобиля.

"У місті живе трохи більше сотні самоселів. По телевізору казали, що евакуювали багатьох. Але насправді вивезли тільки п'ятьох селян, до яких міг наблизитися вогонь. Двох бабусь з одного села, ще трьох – з інших. Але вони вже повернулися додому", - розказує літній чоловік.

Через суху погоду спалахнуло кладовище із могилами

За п'ятнадцять кілометрів від Чорнобиля – напівзруйновані хати. Колись це було село село Корогод. Згорілі поля починаються біля наступного населеного пункту Роз'їждже. В селі Іллінці на місці хат стирчать пічки. Коробки будинків згоріли вщент.

"Роз'їждже вже по другому разу горить, вперше вогонь тут пройшовся в 90-их роках. Полум'я жене вітер. Частина дерев відійшла, бруньки почали розпускатися. На полі вже зелена трава пробивається. Хоча два дні тому була пожежа", - каже місцевий житель, якого зустрічаємо біля руїн будинків.

Чоловік на прохання родичів їздить по селах. Дивиться, чи вціліли їхні домівки. При нас відповідає на дзвінок.

"Так, куме, бабина хата ціла. Петра, що жив за нею, згоріла. Навпроти теж немає більше хати. А ваша стоїть неушкоджена. Так що є куди повертатися!", - говорить у слухавку.

Запитуємо – чи живе тут хтось? Каже, що давно всі поїхали. Хто у Славутич, хто в Київ переїхав. Але все одно місцеві переживають за свої будинки. Бо їх родини віками мешкали в цих селах.

Село Іллінці від пожежі постраждало найбільше. Деякі дерев'яні будиночки стоять цілі і неушкоджені. А через хату – тільки цегляні пічки залишилися. Дим від згарища досі піднімається у повітря. У ніс б'є запах гару і різкий аромат квітучих груш і яблунь.

Через суху погоду за селом почав горіти місцевий цвинтар. Вогонь перекинувся на могили та дерев'яні хрести, які спалахнули як свічки. Залити його водою і затоптати не вдалося, товстий шар сухого листя загорався знову. Кора дерев спалахувала, сухе гілля займалося миттєво. Вітер гнав вогонь далі, в бік лісу. З кладовища довелося тікати. Викликати пожежників допомогли місцеві жителі.

Підпалили ліс, аби сховати сліди злочинів

Самосели, які повернулися і живуть у зоні відчуження вже не один рік, запевняють, що ліси підпалили навмисно.

"Підпалили для того, щоб приховати крадіжки лісу із зони. Чули ж, як Яценюк розказував про масштабну пожежу, яка була в 92-му році? Все відбувалося так само. Згоріли гектари лісу. Потім зібралася комісія, яка постановила, що 50 відсотків дерев вигоріло вщент, ще 30 відсотків згоріло наполовину. А решта лишилася майже неушкоджена. Потім склали акт та списали все, що постраждало від вогню. Чи правду вони там написали – ніхто не перевіряв. Зараз сталося так само. Тільки ліс спочатку повирубували та продали. А тільки потім вирішили сховати сліди вирубки у пожежі. Проблема в тому, що вогонь саме до цих місць не дійшов", - розказав місцевий.

Чоловік каже, що в Дитятках вирубали 40 гектарів. В Корогоді – 10, у Вільчанському лісництві – 70.

"Це все продають неофіційно. Йдуть мільйонні прибутки. І ніхто їх не може контролювати, адже сторонніх у Чорнобильській зоні не буває. Спилюють найкращі дерева, яким по 150 років. За міцністю та якістю тим соснам рівних немає. А потім якісь олігархи "Хонки" з них будують. От на Фукусімі була така сама аварія, як в нас. Чому вони на весь світ не благають про допомогу, а ми весь світ залякали своїм Чорнобилем? Бо гроші, які світ виділяє, крадуть. І ще на лісі роблять собі статки. В селі Корогод, наприклад, чисте повітря. Тут все заміряли. Моєму сусіду у Чорнобилі скоро 90 років буде. Природа відновлюється. Ми ходимо до лісу, ловимо рибу, саджаємо картоплю. І всі здорові. Але комусь дуже не вигідно про це говорити, вигідно увесь світ лякати "зоною відчуження", - впевнений інший чоловік.

Замість лісу – поля пеньків

Добиратися до зрізаного лісу доводиться півгодини. За кілька кілометрів від села дорога стає рівненькою. Видно, що її вкатали великі вантажівки. За деревами видно велику галявину: на кілька кілометрів навколо стоять свіжі пеньки і жодного дерева.

Розміри пеньків, як кухонні столи. Таке дерево й двоє чоловіків не обхопили. Місцеві кажуть, що ця ділянка вирубаного лісу тягнеться на сорок гектарів.

Місцеві чиновники налякані частими перевірками. Цілодобово в зоні працюють співробітники міліції, СБУ та прокуратури. Чимало працівників ДАІ на пустих дорогах між лісами. Місцеві кажуть, що такої кількості перевіряючих не бачили з часів вибуху на ЧАЕС. Тому сподіваються, що цього разу причини пожежі встановлюватимуть більш прискіпливо.