«Старі будівлі у столиці самі не згорають. Їм допомагають» - експерт

За останній місяць у Києві згоріло три будівлі - пам'ятники архітектури. У кінці лютого пожежа сталася в закинутій будівлі по вулиці Артема, 91. 4 березня сталася пожежа по вулиці Саксаганського, 38, під час якої загинуло два рятувальники. 11 березня горів нежилий будинок по вулиці Артема 11.

Пожежами у столиці зацікавилися чиновники. На своїй сторінці в соціальних мережах голова Шевченківської райдержадміністрації Олег Гаряга напряму запитує: "Чому горять памятки архітектури?"

В Українському товаристві охорони пам'ятників історії та культури б'ють на сполох і прогнозують: архітектурні пам'ятки й далі горітимуть. Про це "Знай" розповів заступник голови Микола Пархоменко.

Чому пам'ятки архітектури горять так часто?

- Старі будівлі у столиці, зазвичай, так просто самі не згорають. Їм "допомагають" палати. Це стара злочинна схема. Архітектурні пам'ятки розташовані у вигідних місцях, приміром, у центрі столиці. Офіційно їх охороняє закон і їх не можуть знести, аби побудувати якийсь "ласий" об'єкт. Тож власники та зацікавлені люди "допомагають" споруді згоріти, аби та була визнана такою, що не підлягає відновленню та списана з переліку пам'яток. Як наслідок, бізнесмен отримує має площу для забудови. Так з'являються готелі, бари, розважальні комплекси, офіси.

Чи є покарання за навмисне псування пам'ятки архітектури?

- За законом, настає кримінальна відповідальність за умисне псування пам'ятки. Той, хто псує, може отримати від 2 до 5 років ув'язнення. На ділі я не чув, аби когось покарали за таке. Пам'ятаю, як псували Сінний ринок по вулиці Воровського. Після робочого дня увечері туди приходили бригади з відбійними молотками і починали його руйнувати. Поступово його довели до такого стану, що ремонту він уже не підлягає.

Чи шукають винних у підпалах?

- Зазвичай у нас все списують на безхатченків. Я не чув, аби знаходили тих, хто винен у підпалі. Один такий випадок – ситуація з кінотеатром "Жовтень". Не знаю, чим закінчиться ця справа. Щоправда, в цьому випадку мова про земельну ділянку під ним не йшла.

Скільки загалом у столиці пам'яток архітектури?

- Приблизно 10 тисяч – це пам'ятки архітектури, історії, монументального мистецтва тощо. Якщо рахувати лише пам'ятки архітектури, то їх десь 2 тисячі.

Хто мав би піклуватися про ці будівлі?

- Це в компетенції міської влади – подбати зараз про пам'ятки архітектури, а у компетенції правоохоронних органів - знайти паліїв. Ми вже зверталися до міської влади, проте нас не чують. Є закон "Про охорону культурної спадщини". Згідно з ним, у власника пам'ятку можна відібрати через суд, якщо він зумисне псує її, не дбає про неї. Можна ж виставляти на повторний конкурс і продавати тим, хто ставитиметься до будівлі з пошаною. Будь яку пам'ятку можна вигідно використати – зберегти її первісний вигляд, обладнати там кафе чи готель, приваблювати туристів історією. Проте значно вигідніше знести старий будинок та звести будівлю на 20 поверхів.

Були у столиці прецеденти, коли будівлю відбирали через суд?

- Лише один. По вулиці Великій Житомирській у власника через суд відібрали дім художника Олександра Мурашка. Проте його забрали вже у стані, доведеного до руїни. Пізно кинулися.

Які об'єкти потребують термінового втручання? Або ж можуть опинитися в зоні ризику?

- Будівлі по вулиці Богдана Хмельницького 10 – 12. Також споруда по вулиці Лютеранській, 32, розташована навпроти вікон Президентської адміністрації. Руйнується Шоколадний будинок. Термінового втручання потребує і споруда по вулиці Мазепи, 11-а. Важливо пам'ятати, що самі будівлі та пам'ятки з економічної точки зору нічого не варті. Їх мають цінувати за їхню історію. Бізнесменам потрібна земля під самими будівлями, а вона коштує зараз дуже дорого. Є такий сегмент ринку, котрий не падає в ціні, незважаючи на будь-яку кризу.

Що відбувається з пам'ятками в інших містах?

- Схожі підпали відбуваються в Одесі, Львові та Чернігові. Там теж горять будинки, розташовані в історичному центрі. Але в решті міст земля все ж не така дорога, аби свідомо вчиняти підпали.