10 облич української молодіжної діаспори

Вони проводять акції на підтримку України по всьому світу, збирають тисячі доларів бійцям і постраждалим в зоні АТО, тиснуть на свій уряд для засудження агресії Росії чи просто зберігають рідну мову за тисячі кілометрів від неї.

"Знай" розпитав представників української молодіжної діаспори 10 країн світу про їх активність у допомозі Україні та ставлення місцевого населення до українців з початку бойових дій на Сході.

Наталія Панченко, 26 років, Польща, "Євромайдан Варшава"

Наша організація з'явилася прямо під посольством України під час першої акції в підтримку Євромайдану. Спочатку ми займалися виключно політичними акція на підтримку України, прес-конференціями, роботою з провідними польськими ЗМІ в підтримку батьківщини.

Пізніше, від влади міста Варшави, ми разом з Фундацією "Відкритий Діалог", отримали у співвласність велике приміщення, яке згодом переросло в "Український світ". Тепер там розташований музей Майдану, бібліотека Майдану, інформаційний центр підтримки вимушених переселенців з України. Там відбувається велика кількість культурних та просвітницьких заходів, які ми організовуємо: виставки, концерти, конференції, зустрічі з відодмими українськими діячами і т.д. Збираємо речі та гроші на закупівлю необхідних речей для бійців у зоні АТО.

Станом на сьогодні разом із фундацією ми зібрали та відправили в Україну 80 тон гуманітарної допомоги, закупили на 7-8 млн. гривень речей для військових: машини швидкої допомоги, тепловізори, дорогі медикаменти, військову форму, каски, бронежилети тощо.

Ставлення поляків до українців було дуже позитивним і Майдан був піком їх симпатій. Наразі накочується розчарування від двох вчинків. Перше, це бездіяльність української влади в запровадженні суттєвих реформ. Якщо тут владі вдається імітувати активність – в Польщі імітацію відчувають і розуміють що відбувається, а в медіа все частіше починають лунати думки, що з сучасною українською владою вони працювати не можуть. Про це кажуть навіть ті люди, які рік тому були налаштовані до нас дуже позитивно, а тепер виходять в публічний простір і розповідають про своє розчарування.

Друге, це активність російської пропаганди. Вони постійно роздмухують тему волинської різанини, неправильно розставляють акценти, змінюють кути, як це зазвичай і робить російська пропаганда. На жаль, дедалі більше поляків починають вірити в цю брехню і охоплюватися розчаруванням в українцях.

Читайте також: Польща виділила 230 тисяч євро на медикаменти сім'ям переселенців

Олекса Мартинець, 30 років, Українська ініціатива в Чеської Республіки

На початку 2014 року збір гуманітарної допомоги для України визнали на державному рівні, на всю країну таких ініціатив (публічних гуманітарних збірок) не більше трьох. Ми збирали спочатку гроші для постраждалих під час Євромайдану, наразі вже і для постраждали бійців. До цього також долучилася держава, яка надала Україні понад півмільйона гривень на допомогу українцям.

Гроші пішли на пряму допомогу пораненим в результаті протестів в Україні, придбання медикаментів та медичного обладнання, надання медичної допомоги інвалідам та юридичну допомогу сім'ям постраждалим.

Війна зробила чехів більш солідарними з українцями.

Олександр Іван Греченюк, 24 роки, Спілка української молоді Румунії

Українська меншина Румунії слабо сприймає те, що відбувається в Україні, оскільки в місцевій пресі пишуть мало, лише коли трапляється щось виняткове. Через це і збирати якусь централізовану допомогу важко, це справа кожного особисто.

Проте в нас є представник в парламенті. Через нього ми звертаємось до євродепутатів Румунії з проханням голосувати за санкції проти Росії, за визнання її країною-агресором і т.д.

Ми почали працювати над великим проектом – відновленням залізничної колії Закарпаття-Марамуреш. Це багатомільйонний проект, наразі на самому початку: шукаємо інвесторів, інженерні компанії, проводимо дискусії з політиками, фахівцями-залізничниками обох країн. Це відкриє і нові туристичні маршрути, і зблизить наші країни.

Раніше румунам було все одно – українці чи росіяни. Зараз вони розуміють різницю. Саме через це політична підтримка від Румунії іде до України, а не до Росії.

Данило Крибабич, 28 років, Українське студентство Канади

Протягом останнього року довелося частіше ходити на ТБ і радіо, виступати в місцевій пресі стосовно подій на Сході, часто виходити на мітинги проти агресії Росії, підтримувати наших політиків і їх діяльності стосовно Росії. Філії українських організації є майже в кожному місті, в більшості з 50 університетів країни працюють українські клуби, в Оттаві є центральний офіс діаспорі при уряді. В багатьох організаціях є люди, які не мають ніякого відношення до діаспори, але приходять на акції, підтримують антиросійську позицію, жертвують гроші.

Я навіть не зможу розповісти про обсяги допомоги діаспори та канадійського уряду Україні. це мільйони і мільйони щомісяця. Пам'ятаю таку статтю в одній з наших газет, що українська діаспора Канади фактично фінансує війну на Сході. Це взуття, одяг, нічні окуляри, жакети, техніка, продукти – це все, що закуповувала лише діаспора. Уряд також надав понад 2 мільйонів доларів протягом одного року допомоги в зону АТО.

Українці живуть в Канаді понад 120 років, вони фактично збудували цю країну. Тому ставлення інших канадійців до українців завжди було дуже добрим: працьовиті, ініціативні, гопак взагалі вважають майже національним канадійським танцем.

Читайте за темою: Канадійські українці передали для армії понад 150 тисячі гривень (фото)

Сергій Довгопят, 29 років, Фундація українців Нідерландів

В моєму місті Гронінген є український клас в школі, який залюбки відвідують і місцеві діти. Протягом останнього року ми організували приїзд Мустафи Джемілева, який розповів про переслідування татар в окупованому Криму. Окремо показували фільм "Хайтарма", що стало чималою подію в медіа. Флешмоби та акції в підтримку України навіть неможливо порахувати.

Взимку збирали теплі речі, речі для дітей, відправляє кожен осередок особисто, тому не можу сказати про обсяги. Починалося з невеличких пакуночків через рідних, зараз возять і бусами, і автобусами, і вантажівками. Фундація також домоглася виділення Україні від голландського уряду хірургічних столів для військових шпиталів.

Ставлення голландців до українців змінилося просто радикально. Ви пам'ятаєте, що Голландія стала однієї з найбільш постраждалих країн в наслідку падіння "Боїнга" MH17. Люди зустрічали загиблих просто вулицями, тисячі і тисячі людей стояли і плакали. Тепер там ретельно слідкують за подіями в Україні, співчувають нам, підтримують як на дипломатичному, так і приватному рівні.

Читайте також: Порошенко попросив військових з Нідерландів і Австралії затриматися в Україні

Андрій Якубів, 20 років, Українське студентське товариство університету Валенсія

Перший проект, який реалізувала наша організація цього року – підготовка і друк книги "Іван Франко – українське перо іспанських класиків". В ній три українських професори, один, до речі, з Луганська, розповідають про його творчість, філософію, біографію, а також вклад у відкритті для українців іспанських авторів.

Весь останній рік українська діаспора Іспанії збирала гроші на лікування поранених учасників Євромайдану, а тепер вже і бійців АТО. Загалом це понад 50 тисяч євро, які збирала вся українська Іспанія. Порахувати загальну кількість допомоги неможливо, оскільки Іспанія практично федералізована і простіше працювати в своєму місті чи регіоні.

Війна в Україні розділила іспанців. В наших осередках є багато іспанців, які жертвують гроші на допомогу українцям, проте достатньо і тих, хто підтримує самопроголошені республіки. На щастя, останніх менше, хоч їх і підтримують євроскептики, які бачать загрозу в політиці і світовій гегемонії США. В 2013 році було принаймні 3 сутички з постраждалими між ліворадикалами з прихильників Росії та України. Причому, один з постраждалих в Барселоні опинився в лікарні в стані коми, а дипломатичний транспорт України закидали камінням.

Марта Оришко, 23 роки, Український союз студентів Німеччини

Ми збудували свою роботу на співпраці міжнародних фондів напряму з Україною, тобто виступаємо посередниками. Усе почалося з кевларових касок, потім вантажівками збирали речі, тепер зосереджуємося на медичному обладнанні, дорогих ліках, шпиталях. Скажімо, лише одягу ми передали 67 кубометрів. Волонтерська сотня на постійної основі з купи організацій збирає все, що просять з України.

Гроші на перший реанімобіль в зону АТО збирала група молодих людей у Мюнхені, яка ходила по домах із вертепом. Авто було оснащено усім сучасних обладнанням і був повністю готовий для використання на лінії фронту.

Мюнхенська діаспора взагалі найбільша в Німеччині. В нас є Український університет, приходська школа, проводимо наукові та історичні дослідження, там похований Степан Бандера.

Німців важко переконати в невірній подачі інформації з боку ЗМІ, які читали їх бабусі-дідусі, батьки і тому читають вони. Коли ми кажімо: "Ви хоч подивіться, що цю статтю написав російський журналіст, не можна цьому вірити", до нас ставляться дуже застережливо. Тому ми проводили багато дискусій та обговорень з приводу роботи російської пропаганди, до яких залучали професорів та визнаних у суспільстві людей. Якщо подавати інформацію на фаховому високому рівні – вони її сприймають.

Читайте за темою: Поранених українських бійців доправили до Німеччини

Альона Шевчук, 30 років, Молодіжна організації Данії "Ластівка"

В країні відкриті недільні школи в 4х з 5ти регіонів Данії, відмічаємо традиційні свята, звертаємось до данського уряду, преси, проводимо демонстрації і флешмоби на захист інтересів України. Наприклад, домоглися зміни посла України в Данії, який назвав майданівців "неофашистами" на данському ТБ.

Організовуємо благодійні концерти, аукціони і ярмарки, кошти від який йдуть на АТО – на амуніцію, реанімобілі, автівки. Також допомагаємо сімям загиблих персонально. Кожні два тижні збираємо, сортуємо і відправляємо гуманітарну допомогу – одяг, іграшки, медичне обладнання.

Влітку у Данії у дитячому таборі відпочили 44 діток, батьки яких загинули в АТО. Подарували шкільні набори понад півсотні дітей Черкащини з числа вимушених переселенців та тих, чиї батьки загинули під час війни.

Під час Майдану данці зрозуміли, що Україна - це окрема країна, а не частина Росіі. До цього різниці вони не бачили.

Олеся Оксьом, 25 років, Асоціація української молоді Молдови "Злагода"

Ми не ведемо суворої статистики, але в наших заходах беруть участь майже 500 людей. Протягом останнього року створили сайт ukranians.md і журнал Ukranians. Намагаємося зберігати і гуртувати українську діаспору в країні.

На жаль, Молдова перебуває під великим впливом з боку російських ЗМІ, переважна більшість населення країни не підтримує Україну. Так, їм не подобається війна і вони проти неї, але в той же час вважають, що Росія робить усе правильно. Казати про якусь централізовану допомогу в зону АТО неможливо, цим займаються поодинокі активісти.

Олександр Петренко, 42 роки, Росія (Петрозаводськ, Карелія), Український координаційний ресурсний центр

Минулого року зареєстрував організацію, щоб згуртувати українську спільноту у Росії в цей важкий час. Це лише початкова робота, необхідність якої виникла через брак обміну інформації між розрізнених національних організацій.

З початком російської агресії багато українців почали по-іншому дивитися і на себе, і на Батьківщину. Казати про розвиток наразі не можливо, займаємося збереженням діаспори. Сам факт реєстрації організації з такою назвою в такий час – вже диво.

Коли вдягаю вишиванку у Петрозаводську, іноді люди підходять просто вулицями, уточнюють, чи це справді вишиванка, висловлюють підтримку. "Бандерою" кличуть лише маргінальні неосвічені люди.

Читайте також: Петербуржці у вишиванках відсвяткували День незалежності України (фото)