"В Україні немає державних структур. Усі приватні" - Павліченко

Колишній політв'язень, засуджений до довічного ув'язнення, Дмитро Павліченко у лютому минулого року вийшов на волю. Відтоді веде правозахисну діяльність та намагається змінити систему, котра запроторила його за грати. Павліченко розповів "Знай" про юридичний казус, згідно з яким державні органи - прокуратура, міліція та суди зареєстровані в Україні як приватні підприємці.

Колишній в'язень створив правозахисну організацію, яка допомагає незаконно засудженим.

- Вийшовши з місць позбавлення волі, я продовжую змагатися з системою. У мене відібрали квартиру та автомобіль - намагаюся добитися, аби мені повернули моє майно. З дружиною живемо на орендованій квартирі. У неї після всього пережитого дуже похитнулося здоров'я. Син Сергій, який теж сидів у СІЗО, після звільнення встиг побувати в АТО та повернутися. Зараз влаштувався на роботу помічником тренера.

Не думали описати своє життя та видати книгу чи кіносценарій?

- Ще в місцях позбавлення волі написав книгу "Ціна свободи". Вона далася мені непросто – адже писалася тоді, коли я був засуджений до довічного. Я розповів, як працює наша система, що відбувається у міліції, суді, в'язницях. Доробляв її вже на волі – розповів як ми захищалися з сином, хто нам допомагав.

В Україні чимало людей потрапили у таку ж ситуацію, але їхня справа не набула такого розголосу.

- До мене почало звертатися чимало людей зі своїми історіями. Тому я створив правозахисну організацію, зараз їздимо по всій Україні – витягаємо простих людей, які потрапили в горнила цієї системи. Інколи знаходимо такі факти, що волосся дибки стає.

Мабуть, відразу цієї інформації ніхто не сприйме, але я зараз можу стверджувати: у нас в Україні міліція, прокуратура та суди – це не державні органи, а приватні підприємці. Ми з'ясували це, отримавши витяги з держреєстру про реєстрацію цих установ. Там чорним по білому написано, що будь-який районний суд, міська міліція чи прокуратура є приватними підприємствами. Про яке судочинство чи справедливість ми можемо говорити?

Як так сталося?

- У 1996 році була прийнята Конституція - головний закон держави. Президент повинен був після цього створити державні структури, але натомість створив приватні підприємства. У 2002 році становлення цих приватних підприємств було завершено. Коли це робили, то думали, що ніхто не дізнається . Не виникне навіть думки робити запити щодо цих структур, бо вони буцімто є державними. А насправді це не так!

Ви консультувались з юристами?

- Вони були шоковані. Коли адвокати ознайомились з документами, сказали, що це неможливо, але ж документи підтверджують цей факт.

- Зверталися до Конституційного суду чи до депутатів? Намагалися надати максимального розголосу цьому факту?

- Так, але кругом нас спиняють. На телеканали не пускають. В Конституційному суді лежить заява щодо цього правопорушення. І ніхто не реагує. Якщо визнати ті ж суди приватними, а не державними – то всіх, кого судили ці суди, доведеться випускати. А потім судити міліціонерів, які носять зброю за те, що створили організовану злочинну групу.

Як повернути міліцію, суди, прокуратуру "у державну власність"?

- Треба виконати статті 140 і 143 Конституції, створити територіальні громади і повернути ці структури у власність держави. Потрібно, щоб люди самі визначали хто в них буде начальником міліції, хто суддями чи прокурорами.

Виявляється, що звичайний підприємець, тобто суддя, вирішує долі людей. Це все одно, що бабця на базарі, яка торгує городиною, винесе рішення засудити громадянина на 15 років або довічно! Я спілкувався з людьми, які перебуваюсь у місцях позбавлення волі. Звісно є такі ,що перебувають там не помилково, але це тільки 5%. Решта потрапили в молох так званого правосуддя. В 95% випадків справи фальсифікувались! Справи цих людей мають бути переглянуті державним судом.

Але ж є злочинці, які перебувають у в'язницях за вбивства, зґвалтування.

- Саме тому їхні справи потрібно переглянути нормальним, державним судом. Пригадуєте, був такий Анатолій Онопрієнко? У мене зараз є дані, що він нікого не вбивав. Він взяв на себе ці вбивства за домовленістю з міліцією - за грошову винагороду, з умовою про те, що через деякий час його звільнять.

Міноборони, Держслужба з надзвичайних ситуацій - теж "приватні" структури?

- Виходить, що так. Зараз маємо піднятися і створити свою країну – заново, з нуля.