Цього тижня Верховна Рада прийняла в першому читанні новий Трудовий кодекс. Він адаптований до міжнародного трудового законодавства.

У новому кодексі залишається норма про 40-годинний 5-денний робочий тиждень. Без змін лишилася норма про випробувальний термін, який не має перевищувати трьох місяців. Однак понаднормову роботу тепер оплачуватимуть у трикратному розмірі.

"А в попередньому Трудовому кодексі понаднормова робота оплачувалася у двократному розмірі. Але майже ніхто так не платив. У приватних установах понаднормова робота – це звичайне явище, у державних – це рідкість. Якщо хтось і працює понаднормово, ніхто за це не доплачує, бо немає системи фіксації часу роботи. Зазвичай за цією статтею підвищують зарплату лише тим, хто приближений до керівника", - розповідає "Знай" Володимир Савенко, юрист трудового законодавства.

За його словами, прийняття Трудового кодексу – це формальність. Його не виконуватимуть.

"У нас умовно є чотири категорії роботодавців. Це платники єдиного податку, приватні компанії, державні установи та міжнародні компанії. Перші зазвичай офіційно не оформлюють працівників, повністю сплачують зарплату в конверті. Працевлаштування у цьому випадку нагадує умови феодалізму. Приватні компанії зазвичай оформлюють працівників частково – на мінімальну зарплату, просять підписувати угоду. У цих угодах зазвичай повністю знівельований положення не лише нашого трудового кодексу, а й конституції", - каже фахівець.

Популярні новини зараз

Пенсія зросте майже на 1000 грн: хто може сподіватися на підвищення

Українцям дозволили не сплачувати за комунальні послуги: коли рахунки можна "заморозити"

Індексація пенсій у 2025 році буде не для всіх: хто опиниться за бортом підвищень

Зміни в правилах обміну валюти: заначка може перетворитися на розчарування

Показати ще

За його спостереженнями, у державних установах Трудового кодексу також не дотримуються.

"Якщо приватники ігнорують Трудовий кодекс, аби більше заробляти і менше платити працівникам, то в державних установах інша причина. У половині підприємств не знають положень цього кодексу. Наприклад, у школах обласних центрів зараз взагалі хаос. Бо за виконанням законів і дотримання Трудового кодексу мають слідкувати освітні департаменти. А там працюють непрофесіонали – колишні вчителі, які потрапили під скорочення", - говорить юрист.

Читайте також "Приватбанк" звинуватив росіян у інформаційних диверсіях

Міжнародні компанії останні 5 років стали активно порушувати українське законодавства та використовувати прогалини в ньому.

"Ще на початку 2000-х вони платили в Україні хороші зарплати, дотримувалися нашого Трудового кодексу та платили податки. Зараз все змінилося. Вони бачать безконтрольність в Україні, то пропонують у 17-10 разів нижчу зарплату українцям, ніж, скажімо, французам, німцям та іншим жителям Європи. Примушують укладати якісь контракти, де прописані навіть речі, яких вони не мають права прописувати – з ким працівнику заборонено спілкуватися, що не можна виставляти в соцмережах, які речі не можна говорити родичам".