Рятуйте, мене вбивають: все про боротьбу із домашньою тиранією

Минулого року до правоохоронців із скаргою про домашнє насильство звернулися понад 120 тисяч осіб, щодо гендерної дискримінації отримали 39 700 дзвінків. Жінки всі були різного віку, але проблема у них одна й та ж- їх принижують, застосовують силу, тому іншої надії, окрім як на копів, не залишається.

Але й ті, як показує практика, не зажди надають реальну допомогу. Зазвичай ви ризикуєте потрапити під колеса бюрократичної машини, застрягти зі стосами паперів, зверненнями у відповідні інстанції, а по поверненню додому - знову отримувати стусанів, або слухати крики.

Такі типи "маніпуляторів" ще більше розлютяться після того, як ви напишите заяву про його вчинки. Поліція складе протокол, обмежиться штрафом чи попередженням, а потім просто поїде, залишивши вас із потенційно небезпечною людиною сам на сам.

Біда в тому, що відкритися жертви готові тільки тоді, коли вже надто пізно, а іноді – не готові взагалі. Чому прекрасна половина людства так часто може проковтнути образи і далі жити, немов по інерції? І головне, як врятуватися із цього замкненого кола? Можливо, наше суспільство ще й досі остаточно не позбавилося від спадщини "совка" і традиційно вважаємо: "Б'є - значить любить"?

Домашня тиранія: як розпізнати?

Психологи та юристи ділять це поняття на дві основні групи, у кожної – характерні ознаки, які, на жаль, не завжди помітні неозброєним оком.

Економічне насильство – коли одного із членів родини позбавляють майна, одягу, коштів, житла, будь-яких матеріальних речей. Якщо вам забороняють ходити на роботу, або вчитися, то це теж входить до цієї категорії.

Із психологічним насильством все зрозуміло і так: приниження, словесні образи, докори, безпричинні звинувачення, табу на зустріч із друзями та рідними, переслідування, підозри, ревнощі, які переростають у маразм.

Яскравим прикладом тому стала колишня дружина одного з чиновників часів уряду Миколи Азарова, Віта Чигрина. Ця історія вразила усіх: від адвокатів до соціальних працівників.

Жінка мовчала весь цей час, адже розуміла, що "домашній тиран" ще й був впливовою особою. Віктор Сиротін на той час був заступником очільника МНС. А вона його ще й кохала…Доводилося зціпити зуби і заради власних дітей та примарного, але спільного майбутнього йти далі.

Поки не сталося найстрашніше. Після розлучення дітей у Віти відібрали. Сталося це посеред білого дня в столичному торговельному центрі "Блокбастер". Сиротін не церемонився, а просто повіз їх у невідомому напрямку. Тоді у жінки увірвався терпець і вона вилила всю гірку правду у Facebook:

Судова тяганина тривала більше року і досі Віта звертається по допомогу до правозахисників, сподіваючись, що нарешті доньок їй повернуть.

Популярні, але нещасні

Якщо ви думаєте, що зірковий п'єдестал автоматично захищає вас від тих, хто розпускає руки, то ви глибоко помиляєтеся. На своєму досвіді у цьому переконалася й епатажна співачка Крістіна Агілера, яку також катував чоловік. Вона полюбила Джордана Братмана за його запальну вдачу, але саме це і обернулося проти артистки.

За час спільного життя він мало не озвірів: лякалися сусіди й домочадці, Крістіна ходила із синцями і намагалася це приховати. Все повторювалося, як у дитинстві. Її мати, Шеллі, також жорстоко бив її обранець, діставалося й самій Агілері.

Заявила про неприпустиму поведінку чоловіка й дружина актора Джонні Деппа Ембер Херд. Вона запевняла, що головний пірат такий приязний тільки на екрані, а от в реальному житті все зовсім не так.

"Було соромно, і до цього додавався ярлик жертви. Таке трапляється з багатьма жінками, яких ви знаєте, але коли це відбувається у вашому будинку за зачиненими дверима з людиною, яку ви кохаєте, це не так просто пережити", - розповідала вона.

І знову та сама картина: жінка починає говорити тільки після розлучення, а до цього не обмовилася ні словом.

Протиотрута від знущань: як боротися і чи є шанс?

Краще, звісно, запобігти цьому. Якщо не знаєте як, запам'ятовуйте перші ознаки, за якими ви легко розпізнаєте перші тривожні дзвіночки домашньої тиранії. Наприклад, вами намагаються керувати у всьому: вказують точний час (до хвилини), коли повертатися додому, розпоряджаються вашими грошима і навіть чути не хочуть про сімейний бюджет, критикують вашу зовнішність (добрі чоловічі жарти опускаємо, вони тут ні до чого).

Погано, якщо партнер зривається на вас, коли його справи йдуть не за планом. Запам'ятайте, що жінка може бути другом, порадником, психологом, але точно не "жилеткою". І основне, чого варто остерігатися – це повна зневага до ваших рішень та позиції. Коли із другою половинкою перестають рахуватися, то навряд чи це закінчиться добре.

Якщо ситуація патова, існує загроза життю та здоров'ю ваших дітей, або вашому власному, одразу звертайтесь до органів соціальної опіки, або в поліцію. Альтернативою можуть стати волонтерські організації. Таких в Україні безліч і анонімність вони точно гарантують.

Як повідомляв портал "Знай.ua", кримський "єдинорос" побив вагітну дружину.