Курочки Косюка виклювали 809 мільйонів держбюджетних гривень

Коли збіглий гарант Конституції Віктор Янукович розповідав сумну історію про те, як він свого часу підтримував страусів, він, дійсно, не уявляв, наскільки вигідніше було б замість цього підтримувати курей. Як виявилося, за результатами першого півріччя 2017-го, це вигідніше на 809 мільйонів гривень в одні руки. Саме таку суму дотацій із держбюджету отримав один із найбагатших людей України – мільярдер і власник групи компаній «Миронівський хлібопродукт» Юрій Косюк.

Кури – наше все

Що цікаво, кошти, які перекочували з держбюджету до кишені мільярдера – це ні мало ні багато 42% від загальної суми дотацій, призначених для всього аграрного сектора економіки України, до складу якого, в усякому разі поки, входять не тільки птахоферми.

Другим за обсягами «матдопомоги» з держбюджету, як не дивно, виявився ще один «птахівник»-олігарх – Олег Бахматюк, якому в цілому вдалося освоїти лише 142 мільйони гривень платників податків.

З огляду на те, що загальна сума бюджетних дотацій, з початку року виділених на «підтримку» нашого сільського господарства, досягла 1,91 мільярда гривень, використовуючи нехитрі арифметичні прийоми додавання і віднімання, можна помітити, що солодка парочка олігархів-птахівників за першу половину 2017-го отримала приблизно таку ж кількість коштів, як і всі інші 1138 аграрних підприємств України, що звернулися по дотаційну підтримку.

При цьому, якщо деякі з них, цілком можливо, і понесли збитки в силу, наприклад, зміни світової цінової кон'юнктури, у підприємств Косюка такого не могло бути в принципі. За офіційними даними, його дітище під назвою «Миронівський хлібопродукт» завершило 2016 рік із чистим прибутком у 214 мільйонів доларів. Що цікаво, згідно зі звітом «МХП», хороші фінансові результати отримані в тому числі у зв'язку з 10-відсотковим зростанням ціни на м'ясо.

Якщо перефразувати вищесказане, це сталося через те, що підприємство мільярдера Косюка, який отримує дотації з держбюджету, змусило українців (з податків кого, власне, і формується більша частина держбюджету) купувати продукцію «Миронівського хлібопродукту» дорожче на 10%, завдяки чому заробило мільйони доларів.

Одвічний парадокс українського законодавства

Осмислюючи описану вище ситуацію, мимоволі задумуватимешся про те, що більшість українців якось неправильно розуміють слово «дотація», наївно вважаючи, що це кошти, за рахунок надання яких країна намагається підтримати важливу, але збиткову галузь або окреме підприємство, а також, наприклад, запобігти зростанню ціни на певний вид продукції.

Напевно, не дивно, що так само «думають» і всілякі словники (економічні й не тільки), трактуючи «дотацію» (від латинського dotatio – дар, пожертвування) як грошову допомогу, що надається з державного бюджету організаціям, підприємствам, місцевим органам влади або окремим особам для покриття збитків, компенсації втрат, балансування місцевих бюджетів.

Таким чином, виникає закономірне питання про те, на чому, в принципі, засноване нинішнє рішення про дотування успішного підприємства, що одержує мільйонний прибуток (не кажучи вже про відсутність збитків), яке при цьому продовжує підвищувати вартість своєї продукції.

Крім того, горезвісна дотація лягає важким тягарем на державний бюджет, породжуючи його дефіцитність, унаслідок чого доводиться здійснювати додаткову грошову емісію, що призводить до інфляції.

Обдурили європейців і самі пошилися в дурні

Навіщо ж тоді надавати дотації? – запитає хтось. На це питання ми відповісти не зможемо. Замість цього звернемо увагу на факт того, що насправді ці кошти завжди спокійнісінько обходили засіки Батьківщини і йшли до кишень «олігархів від села».

Просто раніше вони надавалися їм у вигляді преференцій щодо повернення ПДВ, ну, або зовсім – спеціальних умов оподаткування. Нині ж, після того як Верховна Рада і уряд під тиском міжнародних кредиторів (які по праву дивувалися, чому обраним підприємствам у нашій країні на законодавчому рівні дозволено не сплачувати податків) змушені були скасувати всі попередні форми преференцій, ці кошти дають аграріям під виглядом «зрозумілих» для європейців дотацій.

Ось тільки справа в тому, що в Європі ці ж дотації, як і годиться (слідуючи визначенню в словнику), надають тим підприємствам чи галузям промисловості, які або зазнають збитків, будучи вкрай важливими для життєдіяльності країни, або погоджуються не підвищувати ціну своїх товарів і послуг, компенсуючи витрати за рахунок державного бюджету. Однак в Україні 2017 року слово «дотація» по суті означає – повернення грошових коштів у кількості, пропорційній розміру сплаченого до бюджету ПДВ.

Крихти на мільйон

При цьому сам Юрій Косюк у такому порядку речей не бачить нічого дивного чи поганого. Незважаючи на те, що під час виступу на форумі в Дубаї він зізнався, що останні 15 років маржинальність виробництва курятини становить 30-40%, Косюк стверджує, що інші українські виробники курятини, які не настільки структуровані й модернізовані, як його підприємство, працюють із нульовою рентабельністю. Відповідно, пільги їм потрібні для «підтримки штанів». Сам же мільярдер бере дотації скоріше принципово – в ім'я справедливості, так би мовити. Адже, за його словами, не можна ж віддавати перевагу одним учасникам ринку, а іншим – ні.

Продумав олігарх Косюк і спосіб, завдяки якому він зможе обійти норму про те, що підтримуватимуть, наприклад, виключно «дрібні підприємства». Каже, що просто документально розділить «МХП» на стільки частин, скільки знадобиться для отримання дотації. У разі, якщо дотації аграріям і зовсім перестануть надавати, Юрій Косюк загрожує масовим безробіттям і подорожчанням продуктів.

Батько всіх курей

І позиція Косюка цілком зрозуміла. По суті, в який би ще спосіб нині «бідуючий» олігарх і герой України (з 2008 року) зміг дозволити собі приємні дрібниці життя: особистий вертоліт Bell-430 вартістю близько 6 мільйонів доларів, Mercedes W222 за 300 тисяч доларів, Porsche Panamera Moby Dick в ексклюзивному тюнінгу, який потягне на 600 тисяч доларів.

Що вже говорити про кілька рідкісних Lamborghini і величезний особняк, що нагадує копію Версаля, який Юрій Косюк не посоромився збудувати на заздалегідь виведеній з історико-охоронного реєстру частини стародавньої археологічної пам'ятки всеукраїнського масштабу – Хотівського городища, що під Києвом.