Корнет проти Плотницького: що не поділили ватажки бананової республіки

Озброєні люди у центрі Луганська, будівлі в облозі, гучні заяви проти ватажка так званої "ЛНР", і нарешті втеча самого Ігоря Плотницького до Росії – так розгортався чи не найбільший конфлікт між бойовиками за весь час окупації наших територій на Сході.

Плотницький з більш спокійних місць під крилом у проросійських "кураторів" осмілів і почав погрожувати тому, хто вигадав усю цю колотнечу, а саме – відстороненому із фейкової посади "міністра внутрішніх справ "ЛНР" Ігорю Корнету. Мовляв, колишній соратник перейшов всі межі, тому зовсім скоро він нібито його нейтралізує.

Наслідки цих сутичок злочинної верхівки Луганщини почали непокоїти багатьох. Тому ми вирішили дослідити, ким насправді є той самий Корнет, про якого так часто говорять ЗМІ.

Знайомство із Плотницьким та героїнова залежність

Із власних джерел порталу "Знай.ua" стало відомо, що Ігор Олександрович Корнет (1973 року народження) вперше засвітився на посаді звичайного сержанта міліції, але звільнився – офіційне формулювання свідчить: "за власним бажанням". Після знайомства із Плотницьким почав поступово втрачати здоровий глузд. І не дивно, адже ватажок бойовиків доручив йому контролювати поставки наркотичних речовин до Старобільська, той не витримав, і сам став залежним від нової дози, найчастіше – героїну.

За кілька років він встиг змінити три адреси фактичного проживання, але з Луганська нікуди не їхав: винаймав квартиру на вулиці Ткаченка, у 27-му кварталі, а потім – оселився на вул.Молодої гвардії, 31.

Підозрюють його на території, підконтрольній офіційному Києву, не тільки у тероризмі, а сепаратизмі в контексті військової агресії РФ, заснуванні незаконного збройного формування, відкрито кілька кримінальних проваджень щодо порушень правил поводження зі зброєю і багато чого ще.

Справжній послужний список, в якому точно немає чим пишатися. Але це ще верхівка айсберга, у порівнянні із тим, якими людьми оточував себе Корнет до того, як зважитися скинути "царька Плотницького" зі свого дерев'яного трону.

Дивіться: Плотницький vs Корнет: що відбувається в окупованому Луганську

Найманці Корнета: від 2014-го до сьогодні

Три роки тому, восени, на тимчасово окупованій території Луганська затримали екс-співробітника СБУ Тарахтія Владислава Юрійовича (05.05.1976 року). Ще в 2011-у він звільнився за власним бажанням, а до того служив у зведених підрозділах, пізніше – у столичному "Укрсоцбанку". Корнет його помітив, вирішив забрати до себе та дати посаду.

За деякий час розвідка дізнається: таких, як він, чимало. Операція під кодовою назвою "Сафарі" (№ 39) стосувалася заступника Стаханівського міського голови Василя Кисельова, терористів "1-го козачого полку Козачої національної гвардії Всевеликого війська Донського" Костянтина Булатова (позивний "Ювелір"), Павлова Сергія Віталійовича (співробітник місцевої комендатури) та інших.

Виявилося, що під крилом у Корнета – і начальник автомобільної інспекції, так званої, "ЛНР" Плахотнюк Костянтин Володимирович, який на той час жив у селі Олександрівка. Саме він сприяв видачі паспортів та реєстраційних номерів псевдореспубліки (чорного кольору, ніким не визнаються, але штампувалися тисячами).

Щедрість "міністра", до речі, розповсюджувалася практично на всіх його лакеїв, тому нагороди він роздавав з приводу та без: наприклад, Татевосян Володимир Сауляк Сергій, Краснонос Артем отримали так звану відзнаку за те, що нібито брали участь у бойових діях проти ЗСУ.

Проти тієї армії, яка навпаки захищає український кордон. За керування кривавими операціями їх ніхто не покарав, а навпаки – заохочували. Були й кілька невідомих "мертвих душ" у цих нагородних списках: типу "Скварцов", "Пятаков", "Кузьмін", "Ловченко". Люди, котрі не мали імені, але повинні були чомусь отримати медалі.

Ліквідація "Привида", або сценарій ФСБ для невигідних

"Народна міліція "ЛНР" або "Об'єднана армія Південного Сходу" – так охрестили свого часу ту злочинну структуру, якою керував Олексій Мозговий. Спецоперація РФ під назвою "Привид" була спрямована на те, щоб ліквідувати чергову маріонетку, яка перестала виконувати накази і діяти на власний розсуд.

Сталося це в Алчевську, 23 травня 2015 року. Кортеж із Мозговим рухався у напрямку Луганська, але потрапив до засідки. Припускають, що разом із ним на той момент була його помічниця Анна Семенюк, бойовик Саша (позивний "Пісня) та двоє охоронців – "Холлс" і "Мітла". Випадково під кулі потрапили дві цивільні машини: "Фольксваген Т4" та ВАЗ-2104, шестеро чоловік отримали складні поранення.

Те, що Корнет міг спланувати це вбивство під прикриттям аварії, сумнівів не залишається. Але навряд чи йому б вдалося зробити це без ресурсів Кремля, тому що виконавцями були, як пізніше встановлено, люди з так званого "МВС ЛНР", його підопічні.

Обмовився про свої плани Корнет у телефонній розмові на початку травня того ж року – планував спочатку арешт, але наміри буквально за лічені хвилини змінилися. Співрозмовник по той бік слухавки чітко зрозумів: надійшла "кардинально нова команда", яку не виконати означає підписати собі смертний вирок.

Перекинути відповідальність за ліквідацію Мозгового, як і очікувалося, зібралися на "ворожу ДРГ", тобто українських військових. Хоча ті не мали до цього жодного стосунку, але сепаратистські ЗМІ сказали те, що були повинні сказати, і не інакше.

Махінації із житлом. Операція "викинути невинних на вулицю"

Навесні 2016 року за допомогою підконтрольних управлінь Корнет відібрав будинок у мешканки Луганська на прізвище Хмелевська. Там і оселився сам – нагадаємо, третя фактична адреса: вулиця Молодої гвардії, 8.

Жінка всіляко намагалася потрапити всередину, поспілкуватися, благала не залишати її ночувати просто неба, але замість цього отримала звітність – документ №: 14733 того ж таки "МВС ЛНР" засвідчував, що вона більше не власниця приміщення, тому що воно тепер належить так званому міністрові. Де зараз нещасна луганчанка, на жаль, невідомо.

Напередодні перевороту

Особи, які були пов'язані із "урядом ЛНР" вирішили відсторонити Ігоря Корнета від посади. Тимчасово замість нього крісло зайняв Черкасов, але з його приходом поповзли чутки про інші звільнення. Наприклад, заступника з тилового забезпечення Говтвіна та "міністра охорони здоров'я "ЛНР" Бунєєва.

"План Крепость" (рос.) - саме так називався цей задум, про який всі мовчали, але тихо виконували. На тлі цього активізувалося масове невдоволення, Корнет готував бунт давно, і тепер у нього з'явилися нові аргументи проти Плотницького. І твердий намір його назавжди позбутися.

Сприяв цьому російський кадровик Роман Тухтаров, який поки що не значиться у базі "Миротворця".

Чим же врешті все закінчилося? Ситуація у місті досі неспокійна, донька "самопризначеного" ватажка Марина Корнет навчається в українському Харкові на прокурора, подалі від конфліктів батька. Іноді купує своїм коханцям дорогі годинники (вартістю приблизно у 10 тисяч доларів). Дружина та теща також не живуть поруч із ним, але отримують фінансування з окупованої території.

На грошах Корнета існує ціла родина, яка чомусь ні словом не обмовилася про "фашистів" та "бандерівців", бо добре себе почуває на спокійній землі.

А тим часом колишній союзник, а нині – противник Плотницького, заробляє на війні та смерті наших захисників мільйони з легкої руки Росії.

Та головне, що у цій ситуації перш за все страждає мирне населення, яке опинилося, ніби між двох вогнів, у заручниках двох кримінальних авторитетів, а вони нічого не знають про цінність людського життя.

Дивіться: донька Корнета вчиться на прокурора у Харкові та отримує державну стипендію