ГПУ проти ВР: боротьба за правду чи піар Луценка

«Знімуть або не зніматимуть недоторканність?» - до недавнього часу це було найпопулярніше питання в стінах парламенту. Причому задавали його собі як ті депутати, яким доведеться голосувати, так і ті, по кому буде це голосування. Пройшов вівторок, і три нардепи позбулися свого імунітету...

Як відомо, позбавити недоторканності збиралися: Андрія Лозового з фракції "Радикальна партія", Олеся Довгого від групи "Воля народу", Євгена Дейдея та Максима Полякова з фракції "Народний фронт", а також Борислава Розенблата з "Блоку Петра Порошенка".

Піару мало не буває

Всю цю кашу, з позбавленням недоторканності народних обранців, заварив невгамовний голова ГПУ Юрій Луценко, тимчасово перетворивши своє відомство у піар-агентство.

«Юрій Луценко, по суті, працює в режимі піар-агентства. Його основне завдання - це створити сприятливий інформаційний шум. Йому ніколи не вдавалося показувати реальні результати своєї роботи. Вся робота Луценка - це постійна феєрія піару і не більше того, - повідомив "Знай.ua" політичний експерт Микола Спиридонов. - Приблизно в цьому ключі можна розглядати і всі його нинішні уявлення на зняття депутатської недоторканності. Під виглядом боротьби з корупцією ми бачимо погано підготовлені звинувачення, які стрімко перетворюються на дешевий цирк».

Багато експертів не здивовані, що парламентарії дали «зелене» світло на позбавлення недоторканності Розенблата та Полякова.

«Швидше за все, по цим депутатам все готувалося «ззовні» в координації з Ситником і Холодницьким, ніж Луценком. Гучні заяви Юрія Віталійовича по цим депутатам є спробою привласнити собі чужі заслуги, - зауважив Спиридонов. - А справа Лозового дуже схожа на справу Сергія Лещенка, який теж не міг чітко пояснити, звідки взяв гроші. Але, чомусь Лещенка ніхто зараз особливо не чіпає, а ось у Лозового справи помітно гірші. Можливо, причина в тому, що Лещенко входить до провладної фракції БПП?»

У невинності інших депутатів також виникають питання.

«Відносно Дейдея і Лозового, то їм інкримінують несплату податків. По суті, депутати самі себе підставили. Планували по-тихому пройти легалізацію доходів, задекларували мільйони. Але не очікували, що їх залучатимуть за несплату податків, - розповів нам політолог, експерт Інституту соціальних технологій Ярослав Макітра. - З одного боку, інкриміновані порушення багато в чому сумнівні, з точки зору законодавства, але з іншого боку - депутати таки повинні пояснити - звідки гроші. Поки всі їхні аргументи швидше нагадували гумористичне шоу».

Хоча в той же час Дейдей та Лозовий відбулися переляком і не втратили недоторканності. Хоча в їх невинності мало хто сумнівається.

«У нас важко знайти тих, у кого рильце не в пушку. Юра сам не став би грати, - повідомив "Знай.ua" політолог Кость Бондаренко. - Я схильний розглядати це як наслідок кланових воєн в оточенні Порошенка: там уже давно почалася боротьба людей Кононенка з людьми Ковальчука».

Особиста образа

На тлі всіх цих фігурантів присутність Олеся Довгого в цьому «розстрільному» списку дещо дивує. Тому що їм займалася саме Генпрокуратура, а не САП і НАБУ. Ті з депутатів, хто володіє ситуацією, впевнені, що це особиста помста Юрія Луценка за програну мерську кампанію в 2008 році. Адже саме тоді Луценко і закінчився як лідер політичної сили.

«Можливо, такий тиск Луценка - помста Довгому, - сказав нам Спиридонов. - Або він хоче «зрубати» з нього грошей (змусити відкупитися)».

Колега Спиридонова, політолог Юрій Палійчук також здивований тим, що в ГПУ дали хід справі проти Довгого. Адже прокурори повинні були пояснити керівникові, що справа не вигорить.

«Олесь Довгий - один із стовпів «Волі народу», яка завжди підстраховує Банкову на важливих голосуваннях. Крім того - він близький до Сергія Березенка, який є дуже корисною людиною в оточенні Порошенка. Тому наїзд на Довгого виглядає як самодіяльність Юрія Луценка, що дуже не сподобалося Порошенку. Можливо, саме тому на засіданнях регламентного Комітету на Генпрокурора нацькували Сергія Шахова, який теж дуже близький до Банкової», - сказав експерт.

У той же час не можна не відзначити, що сам Олесь Довгий не намагався сховатися за впливовими друзями. Відразу ж після заяв голови ГПУ, він запропонував депутатам проголосувати за позбавлення його недоторканності, оскільки був впевнений, що зможе довести свою правоту в суді. Тому політик не здивувався, коли 11 липня колеги по парламенту підтримали ініціативу Луценка про позбавлення його недоторканності. Він зустрів цю новину з посмішкою на обличчі.

Подібні вчинки мало нагадують Довгого часів Леоніда Черновецького. Зараз це вже зрілий народний депутат, з амбіціями і чоловічим характером, який ще не сказав свого останнього слова у великій політиці.

Нагадаємо, що раніше ми повідомляли про те, що Луценку пригрозили розслідуванням САП.