Без офшорів не можуть: депутати розповіли, як колеги ховають гроші на островах

Третій день поспіль не вщухає «райський скандал», який відкрив офшорні схеми, що виявилися любими-дорогими для понад 120 політиків світу. Під «приціл» потрапили навіть політичні діячі Великобританії, США, Канади та інших країн. Традиційно, не обійшлося в цьому списку, і без українських прізвищ.

Це вже друга хвиля міжнародних журналістських розслідувань - після «Панамських документів» - щодо фінансових операцій сильних світу цього. Але, чи стане вона більш потужною і чи змиє когось із фігурантів з політичного Олімпу - питання відкрите.

Адже, як показав свого часу «панамагейт», навіть настільки резонансні дані здатні залишитися не більше, ніж струсом повітря ... Можливо, ще рейтингів ... В іншому ж - все в руках здібних політтехнологів і PR-служб тих, хто невдало «засвітився» .

Знай.ua запитав у політиків про масштаби оффшорізаціі по-українськи, чи вірять вони в подальший розвиток цієї теми під мікроскопом правоохоронних органів і чи не намагалися самі вивести гроші з країни?

Обіцянка-цяцянка

У тому, що скандал отримає своє продовження в правовому полі українські політики, судячи з усього, сумніваються. Деякі навіть іронічно посміхаються у відповідь на подібні припущення. І кажуть, мовляв, про все це, швидше за все, поговорять і забудуть, як було у випадку з «панамапейперс».

У роботу слідчих комісій під куполом не вірять і кивають на небездоганність українського законодавства. Зокрема, податкового.

Нардеп від фракції «Самопоміч» Тетяна Острікова зазначає, мовляв, згадайте, що було минулого разу - ініціатива по створенню тимчасової слідчої комісії була, але от користі від неї?

«Немає спеціального закону і, на жаль, парламентська провладна більшість відмовляється його прийняти, який би надав реальні повноваження ТСК проводити розслідування і головне, щоб їх висновки були обов'язкові до виконання. Екс-генеральний прокурор Шокін, якось доповідаючи в парламенті по одній гучній справі, сказав прямо з парламентської трибуни, що висновки парламентських комісій - це фількіна грамота, порожні папірці. Тому що жоден закон не говорить про те, що вони є обов'язковими до виконання і, що встановлені ними факти тягнуть певні юридичні наслідки», - говорить вона.

Так що, можна припустити, що будь-які зареєстровані постанови щодо тих же офшорів президента, які в черговий раз потрапили в поле зору журналістів, будуть свого роду спробою попіаритися на скандальній темі.

Що ж, почекаємо бажаючих...

Проблема ж, насправді, набагато глибша, запевняє Острикова, і час би вже «перешерстити» законодавство в цій площині. Напрацювання нібито є.

Скандал? Який скандал?

А ось в пропрезидентської фракції, на подив, деякі до цих пір не розчули прізвищ фігурантів чергового офшорного скандалу. Ось так збіг ...

«Я вас здивую, я ще не читала. Я чула, але ще не наздогнала цей скандал ... », - з посмішкою на обличчі, розповідає нам член парламентського комітету з питань податкової і митної політики, нардеп від фракції «Блок Петра Порошенка» Оксана Продан.

Однією же з головних умов того, щоб і гроші залишалися в країні, і виробництво створювалося є гарантоване право власності, впевнена вона.

«А, все інше - звичайно, повинні створюватися умови і в податковому регулюванні, і в митному, і в регулюванні НБУ, які б створювали прозорі умови, які б не давали можливості незаконно виводити кошти. Я підкреслюю - незаконно. Тому що, коли мова йде про дивіденди з уже сплачених коштів, які сьогодні дуже багатьом інвесторам складно вивести без якогось незрозумілого дозволу НБУ, то це той механізм, який виганяє інвесторів з України, або змушує шукати нелегальні шляхи. А ось, коли ми створимо прозорі умови регулювання і митної, і банківської сфери, тоді з одного боку - буде неможливо виводити кошти. А з іншого боку - буде вигідно сплачувати і інвестувати в Україну», - міркує політик.

З'ясовувати ж, наскільки законними були механізми, якими скористалися ті політики, які«засвітилися» в міжнародному скандалі, на її думку, повинні відповідні органи.

Робочі схеми

Проте, депутати не приховують - рівень оффшорізаціі у нас, мабуть, зашкалює. Хоч конкретні цифри, назвати, природно, досить складно. Ще б пак, за три дні таке не порахувати ...

В цілому ж, зазначає Продан, ситуація з виведенням, приховуванням великим бізнесом коштів не змінилася на краще за останні роки.

«Це, звичайно, нехай бізнес-аналітики оцінюють. Я ж не аналізую різні галузі. Але оффшорізація власності у нас страшна. В принципі, з'ясувати, хто чим володіє дуже складно. Тобто, можна там на основі якихось непрямих доказів бачити ... Але, в умовах того, якщо це якась відкрита угода, наприклад, приватизація або ще щось, і, щоб там не було офшорних компаній, у нас такого немає. Тобто, мова не йде про офшори-офшори, а навіть там, де відомо, що може бути приховування власника. Тобто, це начебто і не офшор, але при цьому там може бути така схема, яка не дозволяє зрозуміти реального беніфіціари», - додає нардеп від фракції« Батьківщина» Ігор Луценко.

Відзначаючи при цьому, що, в принципі, і саме українське законодавство сьогодні дещо лояльне в плані можливості приховування власності.

- «Можна припустити, що хтось із нині діючих депутатів або екс-чиновників теж задіяні в цих схемах?», - продовжуємо діалог.

«Ну, звичайно, задіяні ... Якщо президент дозволяє собі так активно працювати з офшорами, то, я думаю, інші політики, якщо вони мають офіційний бізнес, також будуть цю традицію для себе використовувати в своїх інтересах. А то, що у нас тут великий відсоток діючих бізнесменів, це всім очевидно. Тому що люди реально займаються лобіюванням свого бізнесу, просуванням інтересів свого бізнесу і офшори у них, швидше за все, як обов'язковий елемент », - міркує Луценко.

Що ви таке говорите

Хоча, самі нардепи, природно, відхрещуються і запевняють, мовляв, вони до таких махінацій не причетні.

«Я народний депутат. У мене нема бізнесу. Я не маю права цим займатися. Це корупційне правопорушення », - вже з меншим ентузіазмом в голосі, ніж на початку розмови, заявила нам, наприклад, Тетяна Острікова у відповідь на відповідне питання.

Що ж, подивимося, чим закінчиться історія з «Райськими документами» і чи не спливуть там прізвища тих, хто сьогодні активно називає себе першими борцями за справедливість.