Валютні позичальники просять переведення своєї доларової заборгованості перед банками у гривні за курсом 5-8 гривень. Однак депутати не прийняли відповідних законопроектів. За останні три місяці двічі збирався "Кредитний Майдан" під Нацбанком, його учасники вимагали від голови НБУ реструктуризувати їхні борги.
- Валютним позичальникам зараз справді скрутно. Особливо тим, хто купував у кредит квартири. Їм доводиться виплачувати у три рази більші щомісячні внески, - говорить Олексій Кущ, голова Асоціації українських банків. Він розповідає, як вирішити труднощі валютних позичальників на державному рівні.
Валютним позичальникам нічим погашати кредити. Банкам через це немає чим повертати депозити вкладникам. Як вийти із цієї ситуації?
- "Немає грошей" це лише непідтверджені слова. В Україні немає органу, який приймає рішення щодо платоспроможності сім'ї. А може людина купувала ці квартири, щоб потім продати дорожче або здавати? І попалася з необережності. Звісно, зараз їй важко, але вона далеко не за межею бідності. Знаю й інші ситуації – купив чоловік машину в кредит за 100 тисяч доларів і бідкається, що нічим погашати щомісячні внески. Так, йому зараз важко, але така машина – це предмет розкоші. Ні банк, ні держава не повинні допомагати купувати розкішні речі.
Президент Порошенко проти реструктуризації кредитів валютних позичальників. Він ветував закон, що забороняв вилучати у таких людей кредитну нерухомість за прострочені платежі. Це вирішує проблему?
Пенсіонерам дали лише 10 днів: кого оштрафують та залишать без виплат
В Україні посилять мобілізацію та укріплять міста: до чого слід готуватися
Який стаж не зарахують до пенсії: роки роботи просто викинуть
Подачу газу тимчасово припинять: газовики попереджають українців про ремонтні роботи до кінця листопада
- Це тільки перший крок. Він комплексно не вирішує проблеми. Подібні випадки вже були й будуть. Їх потрібно законодавчо передбачити. Тому наступним кроком має бути прийняття закону про відновлення платоспроможності домогосподарств. Домогосподарство – це сім'я із конкретними витратами, доходами та потребами. Такий закон врегулював би проблемні моменти, бо відповідно до нього, будь-яку сім'ю можна визнати банкрутом.
За якою схемою він має працювати?
- Відповідно до закону, суд розглядав би всі документи боржника, зіставляв би витрати з доходами. Наприклад, якщо витрати на кредит більші за 15 відсотків доходу сім'ї, то боржнику зменшують щомісячний платіж на певний період – рік-два. За цей час людина шукає більш високооплачувану роботу чи продає майно. У період відновлення платоспроможності домогосподарства на членів сім'ї накладають ряд обмежень – купувати акції, нерухомість, автомобілі, їздити за кордон, брати нові кредити тощо. У кожній цивілізованій країні є такий закон. За допомогою нього можна вирішувати не лише проблеми з оплатою кредитів банку, а й з оплатою аліментів, необхідності пільг.
Яка ймовірність, що нинішня Верховна рада прийме такий закон?
- Мінімальна. Для наших депутатів він не на часі. Всі хочуть писати закони на піваркуша, щоб потім хвалитися, як багато законопроектів вони внесли на розгляд. А якщо проаналізувати їх, то 90% виявляються поправками та змінами у вже існуючі закони.