«Якщо Коломойський не хоче робити подарунків Путіну, він має піти на мирову»

Держава готова в конфлікті олігарха і Міненерго до компромісу, вважає експерт Володимир Фесенко

- На мій погляд, відбувається те, що мало б відбутися вже давно. Держава повертає собі контроль над власними компаніями, а Коломойський активно протистоїть цьому. Він каже, що захищає "Укртранснафту" від російських диверсантів. Хтось бачив хоч одного російського диверсанта в центрі Києва? За однією з версій Ігоря Валерійовича, його замовив Володимир Путін. За іншою, за цим конфліктом стоїть бізнесмен Ігор Єремеєв (власник заправок WOG. – "Знай"). Але доказів ні першого, ні другого ми поки ще не маємо.

Поки є лише об'єктивний факт, що Ігор Коломойський заробляє на компаніях, більша частка в яких належить державі. Між ним і Єремеєвим справді є давній бізнес-конфлікт, це ні для кого не таємниця. Та у Єремеєва не той рівень політичної і силової ваги, щоб кинути прямий виклик Ігореві Валерійовичу. Тому я до цієї версії ставлюся скептично.

Учора прозвучала гучна заява міністра енергетики Володимира Демчишина, який погрожує забрати з "Приватбанку" депозитарний рахунок "Укртранснафти". Там досить велика сума, 2 млрд. грн. Як це може вплинути на настрої вкладників? Гадаєте, міністрові можна робити такі заяви?

- Думаю, міністерство енергетики лише відреагувало на заяви і погрози Коломойського. З огляду на можливий вплив на настрої банківських вкладників це недобре. Але чи законно тримати кошти державної компанії в приватному банку на депозитарному рахунку? Адже це - обігові гроші, які мають працювати на державу. От ви знаєте, хто допомагає банку Коломойського?

Маєте на увазі рефінансування, яке йому надає Нацбанк?

- Так. Тому давайте не плутати причини з наслідками. Держава просто відновлює справедливість, повертаючи собі власність, якою досі користувався один із олігархів. Бо це було, погодьтеся, якось несправедливо. Жодної міжолігархічної війни в цьому я не бачу. Є лише конфлікт між державою і одним із олігархів.

Триває конфлікт довкола "Дніпроенерго", що належить Ринату Ахметову. На перегляді його приватизації наголошують Коломойський і брати Суркіси.

- У Ігоря Валерійовича купа конфліктів з іншими олігархами: і з Віктором Пінчуком, і з Ринатом Ахметовим, і з рештою. Війни між олігархами в Україні були, є і деякий час ще триватимуть. А от те, що держава намагається повернути собі належне, - це нова тенденція. Коломойський впирається і використовує рейдерські методи для захисту власного контролю над "Укрнафтою" і "Укртранснафтою".

Боротьбу з олігархами чомусь почали з дніпропетровського губернатора. На ньому й завершать?

- Держава намагається вирішити проблему і з ДТЕКом Рината Ахметова, який через тарифну політику теж має надмірний вплив у своїй галузі. Схожі методи застосовує і Дмитро Фірташ. Але оцю технологію, заробляти на великих державних компаніях - використовує лише Коломойський.

Зараз починається деолігархізації України. З Ігоря Валерійовича почали. Наступним буде скасування монопольного статусу інших олігархів. Це тривалий, складний, суперечливий процес. І це лише початок.

Коли і чим може завершитися цей конфлікт?

- Найгірший зі сценаріїв, якщо він перейде у масштабну війну. Другий фронт в Україні зараз не треба нідержаві, ні Ігорю Валерійовичу. Тому оптимальне рішення це компроміс. Як я розумію, держава до нього готова. Якби хотіли "загасити" Коломойського, зняли б його з посади губернатора. Але цього не зробили.

Використовуючи силу і демонструючи м'язи, він робить помилку. Державу потрібно поважати. Я думаю, Ігорю Валерійовичу краще не доводити до гріха. Тим більше, що держава готова враховувати його інтереси, зокрема, і в кадрових питаннях.

З боку уряду і президента були пропозиції піти на мирову?

- Держава зараз демонструє гнучкість. Далі треба сідати за стіл переговорів і домовлятися. Я розумію, що в п'ятницю були певні домовленості. А в суботу ми побачили, що довкола "Укрнафти" будують паркани і ходять люди зі зброєю. Коломойський трохи лукавить, коли каже, що компанія не є державною. Справді, він має контроль над 42% її активів, але частка держави понад 50%. Недавно парламент ухвалив закон, завдяки якому держава має змогу відновити контроль над цим підприємством.

Ігор Валерійович користувався "Укрнафтою" більше 10 років. Ну що ж, ти покористувався, а тепер поверни державі. Ніхто ж не ставить питання, що за викачування грошей його треба посадити за грати. Ескалація конфлікту завдала б величезної шкоди державі. Це стане подарунком для Путіна. Якщо Ігор Валерійович не хоче робити Путіну подарунків, йому потрібно іти на мирову. Тим більше, що влада готова до розумного компромісу.

Державний менеджмент неефективний. Через це міністр фінансів Наталія Яресько заявила, що уряд цього року виставлятиме на приватизацію все, що можна приватизувати.

- З суто ліберальних позицій, приватний менеджмент нібито й кращий. Та за показниками ефективності це не завжди так. Зараз дискутують, чи потрібно приватизувати окремі підрозділи "Нафтогазу". Є експерти, які ставляться до цього критично. Вони наводять приклад Норвегії: там держава ефективно керує великою нафтогазовою компанією, яка фактично годує країну.

"Укрнафту", довкола якої розгорівся конфлікт, можна, до речі, приватизувати. Це теж один із варіантів рішення цього конфлікту. Але робити це можна, лише коли в країні не криза, коли буде висока ціна і реальна конкуренція. Зараз продавати означає віддати задешево.

Раніше олігархи задешево скуповували підприємства, обленерго. Ігор Коломойський каже про необхідність націоналізації. Готовий почати з себе.

- Порушення були, і з цим ще потрібно розбиратися. Але нині нема єдиного узгодженого підходу, як виправляти цю ситуацію. Цю проблему обговорювали й на засіданні приватизаційної комісії, на якому виступив Коломойський. Ігор Валерійович пропонував націоналізувати статки Ахметова й Фірташа. А чого ж він тоді про себе забув?

На реприватизацію потрібні гроші. "Укртелеком", який зараз належить Ринату Ахметову, просто так націоналізувати не вийде. По-перше, це суди, зокрема, і в міжнародних інстанціях. І ще невідомо, чим вони завершаться. Безкоштовної націоналізації не вийде, колишнім власникам необхідно повернути гроші. Чи є зараз в держави такі кошти? Якщо ви колись отримали за "Укртелеком", приміром, мільярд, а тепер за нього вам заплатять 500 мільйонів - хіба це вигідно?

Але в суспільстві цю ідею підтримують. На засіданні приватизаційної комісії Коломойський зазначив, що продавати держпідприємства зараз невигідно. Бо криза, і ціна низька. Боюся, щоб націоналізація не стало новим розподілом на користь "кращих" олігархів. Бо Коломойський пропонує націоналізувати статки Ахметова й Фірташа, а тоді захоче отримати з них зиск, як зараз має з "Укрнафти" та "Укртранснафти".

Якщо націоналізувати все, що раніше приватизували з порушенням, можна згадати і про контрольований Кременчуцький НПЗ. Коломойський також його контролює, хоч і є там лише міноритарним акціонером. Або "Укррудпром", який забрали у Фірташа. Чому тоді на ньому заробляє Ігор Валерійович?

До речі, наші європейські друзі та міжнародні донори до реприватизації ставляться критично.