Як київські викладачі байдуже відмовляються від збільшення зарплат

Львівський учитель Святослав Літинський тепер дуже часто приїздить до Києва. Рік тому він відчув надмірну втому від спроб імітувати повноцінне життя на крихітну зарплату. Як старший викладач кафедри програмування Львівського Національного Університету, Святослав отримує три тисячі гривень на місяць. А мав би – значно більше.

Якою мала б бути зарплата вчителя

Справа в тому, що заробітна плата держслужбовцям нараховується від тарифної ставки працівника першого тарифного розряду, яка, згідно закону "Про оплату праці", мала б перевищувати встановлений законодавством розмір мінімальної зарплати. Восени минулого, 2015 року, така нараховувала 1378 гривень. Одночасно зі збільшенням "мінімалки", уряд приймає постанову, відповідної якої бюджетникам нараховують зарплату стартуючи від дивної цифри 1012 гривень.

Шляхом простих математичних підрахунків (Літинський закінчив факультет прикладної математики, тому помилитися не міг), Святослав з'ясував, що він та його колеги по всій Україні недоотримують від держави щонайменше 10 тисяч гривень на рік. Прагнучи "жити по-новому вже сьогодні", викладач звертається до суду з позовом до Кабінету Міністрів України, у якому вимагає збільшити заробітну плату працівникам бюджетної сфери.

Шлях судових перемог завершився фіаско?

Слід зазначити, окрім педагогічної діяльності, Літинський давно здобув славу ревного захисника української мови. На його бойовому рахунку такі перемоги, як паспорт громадянина України без сторінки російської мовою, саме він змусив Арсена Авакова та Міністерство внутрішніх справ звертатися до населення українською під час офіційних промов, та домігся від купи світових брендів маркувати свою продукцію державною мовою України. Природньо, й цього разу Святослав очікував на справедливе рішення служителів Феміди.

Дійсно, невдовзі мас-медіа Західного регіону привітали громадського діяча з черговою перемогою. Окружний адміністративний суд Києва прийняв рішення на користь Літинського та зобов'язав Кабмін збільшити зарплату бюджетникам аж на 22 відсотки.

"Спільно з громадською організацією "Український центр соціально-правових досліджень" ми підготували досить обгрунтовану та детальну позовну заяву, - розповідає Святослав, - провели експертні дослідження, отримали висновки за підписом шести експертів та академіків".

Утім, підписи вчених мужів, апарат Кабміну не вразили. Зарплату бюджетникам піднімати відмовилися, а рішення суду першої інстанції оскаржили, мовляв у фінансах держави таких витрат не передбачено. Для порівняння: очільник Кабміну Володимир Гройсман з травня 2016 року отримує без ста гривень 22 тисячі на місяць, складна робота решти чиновників Кабінету Міністрів оцінюється державою від 12 до 25 тисяч гривень щомісяця.

Даремна поїздка, бо в Кабміні не знають суті справи

"Учора мені знову довелося витратити 30% своєї мізерної зарплати, щоб приїхати в столицю на засідання Апеляційного суду", - повідомив Святослав. Їхав сам, тому напередодні, розраховуючи на велику силу мережі Фейсбук, створив спільноту з проханням до усіх небайдужих підтримати його, вочевидь розраховуючи на солідарність столичних педагогів. Матеріальне забезпечення останніх, напевно, від офіційної зарплати не залежить. Тому Літинський дуже зрадів, коли підтримати його прийшла всього одна людина, і та – журналіст інформаційного агенства Знай.Юа.

Судове засідання розпочалося із запізненням на годину та тривало кілька хвилин. Бо представник Кабміну, юрист із Міністерства юстиції "професійно" пояснила: "Я не розібралася в суті справи. А той, що розібрався – пішов у відпустку". Наступний розгляд відбудеться у вересні. Чим завершиться – невідомо: "Якщо відповідач зацікавлений у швидкому вирішенні справи – це помітно, якщо не зацікавлений, то всіма можливими способами відтягує остаточний результат", - прокоментував-натякнув голова колегії, суддя Володимир Аліменко. Мусимо погодитися.