Провідна група вчених досліджувала період існування балтослов'ян та інших древніх індоєвропейських племен, і сам їх механізм переходу від збирання і полювання до сільського господарства як основного виду діяльності.
Виявилося, що сучасні носії слов'янських та балтійських мов не мігрували на території Близького Сходу до хліборобів, а просто встановили з ними міцні торговельні та культурні контакти. Про це йдеться в статті, опублікованій в журналі Current Biology.
Читайте також: Українські вчені розробили шолом від стресу
Індоєвропейські племена Центральної та Західної Європи, в свою чергу, дозволили землеробам з Анатолії і Леванту мігрувати на свої землі, після чого місцевих мисливців замінили заморські хлібороби.
Свої висновки дослідники ґрунтують на порівняльній характеристиці восьми геномів, що колись належали близькосхідним хліборобам. В одному з геномів, вік якого оцінюється в 5-7 тисяч років, переплелися балтослов'янські ДНК з ДНК мешканців понтійських степів. Вчені припускають, що саме у цей період і відбулася історичне розгалуження балтослов'янської мови.
Клієнтам ПриватБанку потрібно негайно замінити свої платіжні картки: кого це стосується
Пенсіонерам "підтягнуть" виплати: хто отримає надбавки у січні
Українців попередили про підвищення тарифів на газ
Як підвищити пенсію на 3000 грн: проста формула врятує від голодної старості
Раніше інформаційний портал "Знай.ua" повідомляв про те, що вчені відтворили "портрет" найдавнішого предка всіх живих істот.