Прибуття Надії Савченко в Україні - це безумовно подія. В першу чергу, звичайно ж, для її сім'ї. У другу - для всіх державних діячів, які щільно пов'язали з нею свій рейтинг. Через якийсь час галас довкола її повернення стихне і, можливо, тоді суспільство згадає, що в тюрмах Росії утримується ще як мінімум 9 наших співвітчизників. Портал "Знай" вирішив не чекати на цей момент і нагадати про наших в'язнів вже зараз.
Олег Сенцов
Безумовно найвідомішим в'язнем Кремля (після Надії Савченко) завжди був і як і раніше залишається Олег Сенцов. Український режисер, сценарист і письменник уродженець Сімферополя Сенцов вирішив не усуватися від проблем України - допомагав нашим військовим в окупованому Криму. Був звинувачений в тероризмі і засуджений до 20 років колонії суворого режиму.
Олександр Кольченко
У жорнах репресивної машини опинився і кримський студент Олександр Кольченко, який мав сміливість вийти на протест проти окупації півострова. Заарештований 16 травня 2014 за звинуваченням в тероризмі. Засуджений до 10 років колонії суворого режиму.
Надіються всі, але мало хто відчує: чого чекати від індексації пенсій у 2025 році
Підлітки понівечили жінку і скинули її зі скелі: найстаршого злочинця стратили за допомогою тортур
Податкова перевіряє українців за кордоном: що вже відомо
Українцям приготували нові виплати: хто отримуватиме 4500 грн щомісяця
Геннадій Афанасьєв
Ще один з тих, кого називали "терористом групи Сенцова". Геннадій навчався на юридичному, як і багато хто захоплювався спортом, музикою, подорожами, вивченням іноземних мов та фотографією. Також, як і Сенцов, він допомагав продовольством і медикаментами нашим військовим. Афанасьєв був першим, кого заарештували. В результаті, 24-річний студент і патріот України 7 років своєї молодості проведе в колонії суворого режиму.
Олексій Чирній
Все в тому ж Криму, і все за тими ж підозрами затримали Олексія Чирнія - історика за фахом. Крім вже звичних звинувачень в тероризмі і підпалі, йому інкримінували ще й наміри підірвати пам'ятник Леніну. Заявляли навіть, що він (маючи гуманітарну освіту) змайстрував для цього вибуховий пристрій. Підсумок - 7 років суворого режиму.
Валентин Виговський
А ось кримського бізнесмена Валентина Виговського з незрозумілих причин вирішили звинуватити не в тероризмі, а в шпигунстві. Проте, на термін ув'язнення це особливо не вплинуло - 11 років все того ж суворого режиму.
Микола Карпюк
Лідера УНА-УНСО і одного з засновників Правого сектора Миколу Карпюка затримали 21 березня 2014 року. Сказали, що причетний до вбивства Російських військовослужбовців в Чечні 90-х років. За це і в ім'я "торжества справедливості" суд республіки 26 травня 2016 засудив Карпюка до 22 з половиною років позбавлення волі.
Станіслав Клих
Станіслав Клих розділив долю свого товариша Миколи Карпюка. Заарештований за звинуваченням, про які ніхто не говорив 20 років, Клих отримав термін - 20 років.
Сергій Литвинов
А ось луганський сільський житель Сергій Литвинов був затриманий через хворий зуб, який він поїхав лікувати не в ту лікарню. Спочатку його хотіли посадити за масові вбивства і згвалтування, але потім вирішили, що викрадення автомобіля - якось переконливіше. Саме за це правопорушення Литвинов буде вісім з половиною років сидіти в колонії суворого режиму.
Юрій Солошенко
Не пощадили ФСБшники навіть 73-річного екс-директора Полтавського заводу "Знамья", який приїхав до Москви на ділову зустріч. Побачили в ньому шпигуна, який скуповує надсекретні деталі від російської суперзброї ЗРК С-300, і посадили на 6 років в колонію суворого режиму. Якраз до 80-річного ювілею він звідти і вийде, якщо Президент РФ його все-таки не помилує.
Підсумуємо. Українська влада тріумфально повернула Надію Савченко з кремлівського полону. При цьому, з їх рук пішов чи не єдиний козир в переговорах про звільнення решти українців, яких кинули до російських в'язниць за вигаданими звинуваченнями. Крім них, до речі, в руках у ФСБ є ще один "ресурс" - незгодне з анексією Криму населення окупованого півострова, яке не встигло виїхати на материк. У зв'язку з цим, на думку порталу "Знай", варто подумати про те, що українцям, напевно, поки зарано розслаблятися.