З 1 січня цього року набрав чинності закон, який дозволяє чиновникам Мінфіну отримати інформацію про фінансові рахунки фізосіб. Регламентують його роботу дві постанови уряду №136 "Про затвердження Порядку здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації.." та №137" Порядок адміністрування.." Відповідно до цих документів, працівники Міністерства фінансів повинні зробити відповідний запит, аби отримати доступ до фінансової інформації певних осіб. Як повідомляють в уряді, таке рішення допоможе заощадити державні кошти й викрити непорядних отримувачів пільг.
"Я уважно читав цей закон. Справді він дозволяє Мінфіну дізнаватися фінансову інформацію. Однак доступ у чиновників буде через посередництво СОВБЕЗУ — структури, що відповідає за надання державної допомоги та фінансового утримання", - говорить "Знай" Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру.
За його словами, у СОВБЕЗі є база даних осіб, які отримують певні виплати чи пільги. Доступ до цієї бази даних після запиту має Мінфін.
"У цю базу даних внесені ті, хто отримує допомогу на дитину, має субсидії, державні компенсації, допомогу з безробіття тощо. До банківської таємниці це немає ніякого стосунку. Банки б ніколи не погодилися давати дані чиновникам. Та й мати депозит тим, хто збирається отримати пільги, ніхто не забороняє. А ось в СОВБЕЗІ попереджали всіх, що в декларації про доходи потрібно писати правду. Якщо були за останні півроку покупки на понад 25 тисяч гривень, їх треба вказати. Якщо щось купували більше ніж на 50 тисяч, пільг не дадуть. Покупки, рахунки й інші операції перевірятимуть за ідентифікаційним кодом", - пояснює експерт.
Читайте також На гідну пенсію зараз чекати не варто - економіст
Гороскоп на тиждень 25 листопада – 1 грудня для всіх знаків Зодіаку: Львів обдурять, Овни витратить сили, а Водолії мають слухати себе
Українцям дозволили не сплачувати за комунальні послуги: коли рахунки можна "заморозити"
Надіються всі, але мало хто відчує: чого чекати від індексації пенсій у 2025 році
Податкова перевіряє українців за кордоном: що вже відомо
На його думку, після масових перевірок отримувачів пільг можна буде вивільнити немалі суми для державного бюджету.
"Важко сказати, яка це буде сума. Але частина коштів з'явиться в результаті жорсткого відсіювання тих, хто має високий дохід і претендує на пільги. Решта фінансів з'явиться через штрафні санкції. Думаю, багатьох зобов'яжуть повернути отриману допомогу. Це стосуватимуться тих, хто вніс неправдиві дані в декларації", - пояснює Олександр Охріменко.
Він вважає, що підхід влади до надання пільг малозабезпеченим неефективний і збитковий для державного бюджету.
"Зараз влада використовує радянські підходи для надання допомоги населенню. Так, в СРСР це працювало. Там всі мали роботу на державних підприємствах, мали задекларовану зарплату. У нас таке вже не буде діяти. По-перше, сама кількість пільг у наших економічних реаліях завелика. По-друге, багато людей намагаються обдурити державу, щоб отримати якісь преференції. Думаю, уряду треба було б задуматися про перехід на адресну допомогу. Її б давали грошима і лише тим, хто цього справді потребує. Таку практику використовують у всіх розвинених країнах. Там немає субсидій", - каже експерт.
Нагадаємо, зараз субсидії виділили 5,4 млн українців. За словами прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, цьогоріч більшість людей, які отримали допомогу, перевірять. Він припускає, що завдяки цьому вдасться заощадити щонайменше 5 млрд грн.