Тремтіння землі в Японії: 5 шедеврів, які постраждали від катастрофи

Землетруси для Японії - не новина. Проживаючи на стику відразу декількох літосферних плит, японці регулярно переживають подібні катастрофи більшого чи меншого масштабу. Перший офіційно задокументований землетрус стався ще в 9 столітті, останній на даний момент - усього кілька тижнів тому.

Японський острів Кюсю трясло більше трьох днів. Руйнівний землетрус не тільки став причиною загибелі людей, термінової евакуації, закриття фабрик і шкіл, а й позбавив жителів префектури Кумамото і передгір'їв вулкану Асо багатьох історичних цінностей, древніх будівель і об'єктів культурної спадщини. "Знай" пропонує ознайомитися із найзначнішими втратами.

1. Замок Кумамото (Кумамото-дзьо) або "замок ворона"

Ще з початку XV століття на місці замку Кумамото знаходився укріплений форт і дозорна вежа. Безпосередньо замок з'явився в Кумамото на початку XVII століття за наказом полководця Като Кійомаса, ветерана Імдінськая війни та учасника японської експансії в Корею. Японці програли війну в тому числі через гарну захищеність корейських фортець і їх готовність витримати довгу облогу. Тому повернувшись додому Като вирішив відбудувати замок на корейський манер - оточити кам'яною стіною, вирити на території форту 12 колодязів і посадити за стінами якомога більше дерев.

Ставши повноцінною фортецею, замок Кумамото використовувався в цілях оборони до самої Реставрації Мейдзі 1874 року і супутньої військової реформи. Однак уже в 1877 році фортеця була захоплена повстанцями під час Сацумского повстання. Повстання провалилося, а замок, за винятком кам'яного фундаменту і однієї вежі, згорів і перетворився в руїни. У 1960 році уряд прийняв рішення про реставрацію замку Кумамото і перетворенню його в музей.

Тепер, судячи з усього, древній замок знову доведеться реставрувати, так як підземні поштовхи магнітудою 7,3 за шкалою Ріхтера зруйнували його стіни, обвалили дах основної будівлі і розхитали кам'яну кладку.

2. Храмовий комплекс Асо

Один з найдавніших і найбільш загадкових синтоїстських храмів Японії - святилище Асо, також постраждав від катастрофи. Землетрус обвалив рьомон (вежу на воротах) храму і дах його хайдена (центральної будівлі, де збираються для молитви).

Точна дата побудови перших релігійних споруд на цьому місці невідома. Прийнято вважати, що храмовий комплекс був заснований в 281 році за правління імператора Одзина. Деякі джерела стверджують, що храм був побудований ще раніше - при легендарному імператорі Кейко, тобто з 71 по 130 рр.

Звичайно, сучасні храмові споруди в Асо не в повній мірі є свідками тих далеких подій. За майже тисячолітню історію безперервні громадянські війни в Японії не раз ставали причиною руйнування святині, тому вона неодноразово перебудовувалась і відновлювалась. З 1867 храм Асо входить в список з 67 святилищ першої категорії і знаходиться під особливим захистом імператорського двору Японії.

Очевидно, що храм відбудують і на цей раз. І навіть добре, що причиною його руйнування стала не громадянська війна або вторгнення окупантів, а звичайний, як для Японії, землетрус.

3. Джерело Шіоіша

Крім безпосередньо руйнувань, землетрус створив ще одну проблему, яка за нашими мірками виглядає вкрай екзотично. Катастрофа призвела до осушення джерела Шіоіша. Це джерело багато століть забезпечувало питною водою і допомагало в сільському господарстві ряду сіл префектури Кумамото.

Крім чисто практичного значення, Шіоіша мало велике сакральне значення для місцевих синтоїстів. Вважалося, що це джерело - дар бога води, а може і іпостась самого бога, який таким чином проявляє свою прихильністьдо місцевих жителів і дякує їм за молитви. Навколишні мешканці, особливо глибоко віруючі люди похилого віку, вкрай важко переживають втрату джерела.

Та й сільськогосподарський сезон землетрус зриває. Як правило, місцеві починали сіяти рис щорічно на початку травня, але тепер не зможуть цього зробити - без джерела іригація неможлива і врожаю можна не чекати.

Місцева влада вже вирішуює цю проблему і намагається забезпечити жителів сіл необхідною кількістю води.

4. Маєток Джейнса

Ще один цікавий історичний пам'ятник, який під час землетрусу було зруйновано дощенту - це двоповерховий особняк 1871 року, який був першою в префектурі Кумамото будівлею у західному стилі.

Належав він сім'ї Лероя Лансинга Джейнса, артилериста і ветерана Громадянської війни в США, що перервав військову кар'єру заради викладацької роботи. Джейнс був захоплений ідеєю культурного діалогу між християнством і східними культурами. Після переїзду до Японії і заснування в Кумамото протестантської громади, Джейнса запросили викладати західну літературу, англійську мову та математику для японських дітей і підлітків. Єдиною умовою його роботи була заборона торкатися в процесі навчання основ західної етики. Японці вважали, що навчання наукам - це, звичайно, добре, і молодь повинна бути всебічно розвинена. Але при цьому традиції і класична японська етика - це основа основ, від якої відмовлятися не можна.

Але дуже скоро Джейнс зіткнувся з тим, що, якщо математику ще можна подавати нейтрально, то читати курс європейської літератури без розуміння учнями західної культури - неможливо. Довелося американському педагогу порушити заборону і в результаті багато його учнів стали християнами і навіть дали обітницю проповідувати і поширювати християнське вчення в Японії.

Одним з учнів Лероя Джейнса був японський історик і журналіст Токутоми Сохо, відомий прихильник європеїзації Японії.

5. Міст через річку Курокава

Незважаючи на те, що міст Асо не є історичною цінністю, згадати його серед важливих руйнувань, викликаних недавнім землетрусом, все ж варто.

Міст через річку Курокава був відкритий в 1971 році. Його будівництво і відкриття стало важливим моментом для всієї префектури Кумамото, так як спочатку вважалося, що місце для моста занадто ризиковане. 80 метрів над річкою Курокава, 200 метрів в довжину, на західному схилі кальдери вулкана Асо - це міст був складним архітектурним завданням, але японські фахівці з ним впоралися. Міст мав велике значення для інфраструктури міста Кумамото і навколишніх селищ, також по ньому студенти Університету Токай потрапляли у кампус, а співробітники Вулканологічної лабораторії Кіотського університету - на роботу.

Тепер міст доведеться повністю відновлювати, і це буде куди затратніше, ніж у 1971 році - землетрус пошкодив схили, на які ставилися опори моста.