28 вересня 1978 року Папа Римський Іоан Павло I був знайдений мертвим у власному кабінеті. Він пробув на престолі всього 33 дні - один із найкоротших понтифікатів в історії папства. Згідно з офіційною версією, смерть понтифіка настала від інфаркту. Але деякі факти і нестиковки дають можливість припустити, що Папу вбили. Причому, зробили це люди із його найближчого кола.
Усміхнений Папа
Рано вранці 28 вересня черниця, як і зазвичай, подала Іоану Павлу І ранкову чашку кави. Зазвичай вона залишала її на столику біля дверей, а Папа виходив і забирав каву сам. Через якийсь час вона помітила, що кава вже охолола, але понтифік її так і не забрав. Увійшовши до кабінету, черниця побачила вже тільки бездиханне тіло прямо за робочим столом. Згідно зі свідченнями очевидців, Іоан Павло I помер із посмішкою на вустах.
Інтронізація Альбіно Лучани (а саме так звали понтифіка насправді) стала хвилюючою для багатьох у Ватикані. Він мав славу простого і чесного кардинала, не замішаного ні в чому сумнівному. Серед бюрократів тримався просто і по-свійськи, любив імпровізувати та рідко читав те, що йому готували спічрайтери. Крім того, він став першим Папою, який взяв собі подвійне ім'я, і першим за 1000 років, у кого це ім'я було ще й абсолютно нове: до нього жодного Папу так не звали. Багато хто сприйняв це як символ прийдешнього відновлення Католицької церкви. Його прозвали "Усміхнений Папа" (Il Papa del Sorriso) за гарне почуття гумору і бадьорий характер.
Проте, за свідченнями очевидців, бадьорість і оптимізм Лучани змінилися дивним сумом і хвилюваннями вже через пару тижнів після обрання.
Пенсіонери ВПО можуть отримати солідну надбавку: що для цього потрібно
"Тисяча Зеленського": як батькам отримати гроші за своїх дітей
Пенсіонерам "навісять" новий фінансовий тягар: ніяких пільг не чекайте
Пенсіонерам приготували доплати: хто отримає надбавку до пенсії понад 2 тисячі гривень
За три тижні до смерті Іоана Павла І у нього на прийомі побував ієрарх Руської Православної Церкви митрополит Никодим. Подейкували, що католик і православний знайшли спільну мову та домовились взяти курс на зближення християнських церкв. Але прямо під час зустрічі Никодиму стало погано, і раптово для всіх він помер. Діагноз - інфаркт міокарда. Такий же діагноз, який незабаром буде і у самого Папи.
Це дивний збіг - дві смерті у Ватикані за пару тижнів - і зародив зерно сумніву. Може і Никодим, і Іоан Павло І померли не випадково? Можливо і першого разу померти повинен був саме Папа, а митрополит просто випадково, наприклад, випив або з'їв щось, що призначалося понтифіку? У такому випадку це було б отруєння. Вбивство.
Цікавість Папи і банк "Амброзіано"
У Ватикану, як і у будь-якої держави, є свій банк. Назва у нього, правда, зовсім не "фінансова" - Інститут релігійних справ (IOR). Не дивлячись на те, що цей банк здійснює досить великі фінансові операції по всьому світу, його звітність тримається в таємниці. Справи церковні все-таки, державі не так-то й просто до них підібратися.
Існує версія, що новий Папа вирішив відразу після інтронізації поцікавитися, як йдуть справи в IOR, сунув ніс у документацію і дізнався щось таке, від чого швидко втратив колишню веселість і усміхненість. Можливо, підвищений інтерес до фінансових справ IOR і став причиною його смерті. Щоб зрозуміти, чому ця версія заслуговує на увагу, необхідно простежити за подіями, які сталися вже після смерті Іоана Павла I.
У 1982 році вибухнув небувалий скандал - збанкрутував банк "Амброзіано", один із найбільших банків Італії та найближчий фінансовий партнер Інституту релігійних справ. А незабаром голову "Амброзіано" Роберто Кальві на прізвисько "банкір Господа Бога" знайшли повішеним під Мостом домініканців у Лондоні. За основною версією, з ним розправилася італійська мафія, чиї гроші він і намагався вивести з "Амброзіано" шляхом банкрутства. Можливо, що так воно і було. Але в цій історії залишається нез'ясованою роль Інституту релігійних справ і особисто його президента - єпископа Пола Марцинкуса.
Деталі розслідування широкого розголосу не мали, але факти залишаються фактами. Коли італійська влада видала ордер на арешт Марцинкуса (ватиканського чиновника і священика, що само по собі безпрецедентно), то Ватикан відмовився його видавати. Хоча і виплатив 244 млн доларів компенсації вкладникам банку "Амброзіано", чим побічно визнав свою провину в цій таємничій ситуації. До речі, сума, яку, як вважало слідство, Кальві і Марцинкус намагалися привласнити, розваливши "Амброізано", становить близько 1 млрд доларів. Доля цих грошей не відома до кінця і досі.
Для любителів теорії змов є у цій справі і масонський слід. Справа в тому, що в усій цій історії з банкрутством і смертями банкіра, митрополита та Папи, раз у раз спливали згадки про масонську ложу "П2" або "Пропаганда 2". Така ложа дійсно існувала і входила в об'єднання "Великий Схід Італії". У самому факті існування масонських лож нічого дивного немає. Але чим конкретно займалася "П2" під керівництвом свого беззмінного глави Лічо Джеллі - питання відкрите.
Дивно, але саме в розпал скандалу з банкрутством "Амброзіано" члени "П2" були раптово виключені з "Великого сходу Італії". Італійська поліція провела обшук на віллі "Ванда" поблизу Ареццо, що належить Лічо Джеллі. Знайдені документи підтвердили зв'язок ложі з мафією, банком "Амброзіано" та Інститутом релігійних справ.
Таємниці залишаються таємницями
У підсумку, як це зазвичай і буває, справу зам'яли. "П2" офіційно розформували, Пол Марцинкус не покидав Ватикан, побоюючись арешту, Роберто Кальві знайшли повішеним, а Джеллі залишився на свободі. Новий Папа Іоан Павло II ніяких кадрових рішень щодо Інституту релігійних справ не зробив. Якщо італійські правоохоронці і прийшли в ході слідства до якихось однозначних висновків, то широкій громадськості про них не відомо.
Тільки в 2010 році ситуація змінилася. Поліція раптово затримала тодішнього директора IOR Етторе Готті Тедескі і заарештувала 23 мільйони доларів із рахунків банку. У 2013 році Папа Франциск оголосив про те, що буде випалювати корупцію у Ватикані розпеченим залізом. Спершу, він повністю змінив керівництво Інституту, потім вперше за всю історію опублікував звіт про фінанси цієї організації. А наостанок - ввів в IOR зовнішній аудит. Можливо, приклади дивних смертей 1978 року не налякали нового понтифіка і він дійсно серйозно взявся за "брудні" ватиканські гроші.
Ось тільки обставини таємничої і раптової смерті Іоана Павла I і досі залишаються загадкою.