Сьогодні депутати Верховної Ради України прийняли в першому читанні законопроект №3524 про внесення змін до Конституції в частині правосуддя. За Конституцією, зміни до основного закону повинні вноситися протягом двох сесій - спочатку простою більшістю в 226 голосів, а потім конституційною більшістю в 300 голосів.
Спеціалісти назвали сьогоднішній день початком змін до Конституції – слідом за змінами у частині правосуддя на нас очікують зміни в плані децентралізації країни та надання особливого статусу Донбасу.
"Знай" поцікавився у провідних українських політологів їхньою думкою стосовно сьогоднішніх змін.
Політолог Олексій Якубін, пояснює, що для прийняття ініційованих Петром Порошенком змін, потрібно 300 голосів у Раді, проте їх зараз немає. Аби викрутитися, президент подав до Конституційного суду, аби судді визнали законність процедури, а також змінив регламент Ради. Усе це дасть йому можливість виграти від 5 до 6 місяців та все-таки набрати 300 голосів.
Читайте також: Суддів Конституційного суду потрібно розігнати - Томенко
Який стаж не зарахують до пенсії: роки роботи просто викинуть
Надіються всі, але мало хто відчує: чого чекати від індексації пенсій у 2025 році
Приємна несподіванка: в Україні почали знижуватись ціни на деякі овочі
Податкова перевіряє українців за кордоном: що вже відомо
"Президент зараз у стані шпагату. З одного боку, йому треба показати західним партнерам результат, продемонструвати, що у нього все під контролем. З іншого боку, проштовхування таких рішень може розвалити коаліцію, котра майже не існує".
Нардеп Михайло Гаврилюк проговорився, що окремим депутатам за голосування по бюджету пропонували по 500 тисяч доларів. Тож не секрет, що для проштовхування змін команда президента використає як метод кнута, так і методи пряника.
"Чимало депутатів у Раді мають сумнівне минуле. Правоохоронці збирають цю інформацію, накопичують, аби у потрібний момент продемонструвати її депутату, котрий вирішив голосувати не так, як звелять. Показовий випадок з Мосійчуком чи з Корбаном. Це демонстрація сили", - каже політолог.
Разом з тим Олексій Якубін висловив занепокоєння з приводу нових змін до Конституції. За його словами, так посилюється влада Петра Порошенка на місцях шляхом створення інституту префектів. Через своїх префектів президент зможе відмінити будь-яке рішення місцевої влади. Це стосується змін в частині федералізації.
"Викликає також занепокоєння і той факт, що зникне поняття "територіальної громади". Якщо до цього все належало саме громаді, то після внесених змін все буде належати владі – тобто, чиновникам", - пояснює політолог.
Щодо особливого статусу Донбасу, експерт вважає, що навіть якщо президенту вдасться знайти 300 голосів – після внесених змін проти їх оскаржуватимуть. Керівник фонду "Українська політика" Кость Бондаренко також вважає, що Донбасу не вдасться отримати особливий статус.
"Якщо зміни таки протягнуть через Верховну раду, проти виступлять голови самопроголошених республік – Захарченко та Плотніцький, котрі скажуть, що з ними не узгодили ці всі зміни. Як наслідок, за законом вносити правки можна буде тільки через рік – тому процес урегулювання відкладеться ще на один рік", - каже Бондаренко.
Читайте також: На посаду міністра охорони здоров'я претендує колишній регіонал
Він пояснює, що має дані про зустріч Владислава Суркова і Вікторії Нуланд у Калінінграді. "Сурков та Нуланд на зустрічі вирішили, що Україні не треба зміни до Конституції, бо вони не узгоджені з сепаратистами. Є слабка надія, що Порошенку вдасться домовитися з Меркель, та довести зворотнє", - коментує політолог.
Політолог Вадим Карасьов стверджує, що зміни в Конституцію необхідні – це вимога західних партнерів і європейської спільноти.
"У противному випадку вже улітку Росія пояснить Заходу, що виконує всі пукти Мінських угод, а Україна тягне з ними і не виконує своїх зобов'язань. Заходу не залишиться нічого іншого, як зняти санкції з агресора", - розказує Карасьов.
Керівник Українського інституту аналізу та менеджменту Руслан Бортник розказує, що для притягнення змін у Конституцію, команда президента справді готова натиснути на нардепів.
"Згадайте позицію Радикальної партії ще рік тому. Це була принципова позиція. Після арешту Мосійчука радикали згорнули третій Майдан, мовчки проголосували за бюджет на 2016 рік. Команда президента, подейкують, навіть формує "список Шокіна" - компромат на нардепів, у якому за різними версіями уже фігурують від 20 до 50 депутатів. Гадаю, тиск буде посилюватися – пропонуватимуть спочатку преференції, а якщо ні – в хід піде компромат", - розказує Бортник.