Ніхто з учасників фольклорного ансамблю "Древо" з села Крячківка, Пирятинського району, Полтавської області не має музичної освіти. Але це не завадило їм об'їздити з концертами весь світ. Вітчизняний меломан пам'ятає народні пісні з мультфільму "Жив-був пес". Наприкінці минулого року "Древу" виповнилося 55 років.
"Наше село співало завжди. У 1958-му році в село приїхав етнограф і зав. кафедрою фольклористики в Київському університеті імені Шевченка Володимир Матвієнко. Виявилося, то ми співаємо в дуже особливому стилі - називається він різноголосся. Ніхто нас цьому стилю не вчив - просто збиралися разом та й співали", - говорить місцева мешканка і учасниця "Древа" Надія Роздабара.
Читайте також: Українські ковалі перемогли на фестивалі в Австрії
Вчені з'ясували, що крячківці співають в стилі поліфонії. У цьому жанрі кожен голос - основний і співає по-своєму. За кордоном такі ансамблі ретельно компонуються і роками підбирають кадри, а от у Крячківці все склалося саме по собі. Назву "Древо" для ансамблю взяли з пісні "Ой у полі древо", якій вже більш, ніж 200 років.
З тих пір "Крячківські бабусі", як ласкаво називають їх односельці за аналогією з "Бурановскими бабушками", почали набирати популярність. Спочатку виступали в районі, потім в області, потім підкорювали столицю.
Більше жодних пільг: пенсіонерів змусять платити податок на землю
Гороскоп на 26 листопада: у вівторок Всесвіт на вашому боці
Всіх чоловіків змусять встановити "Резерв+": які зміни чекають мобілізацію
Який стаж не зарахують до пенсії: роки роботи просто викинуть
"А в 80-их роках нас запросили до Москви. Зібрали виконавців з усіх 15 республік, а від України - наша Крячківка. З тих пір де ми тільки не були - і в Польщі, і в Угорщині, і в Франції, і в Німеччині, навіть у Японію їздили і в США. В основному нас просять дати майстер-класи. Ми зберегли школу традиційного співу України, яка визнана світовою цінністю", - розповіла Ніна Рева, нинішній керівник ансамблю.
З 1950 склад ансамблю змінювався вже тричі - багато його учасників повмирали. Померла і його беззмінна керівниця Ганна Попко.
Читайте також: ТОП-10 найвродливіших дружин українських багатіїв
"Вона була старожилом і знала багато старовинних пісень. Ми пісенник зробили - записали їх штук 200. Ганна Якимівна більшість пісень тримала в голові. Є такі, що через сторіччя не втратили своєї актуальності. Наприклад, коли в Україні почалася війна - ми згадали козацьку пісню: "Прощай Україно, місто Полтава, Прощай, дівчино, моя кохана. Прощай, дівчино, бо я вже йду, Благословила мати на війну. Благословила, та й хрест дала, щоб перша куля, та й не взяла". Або пісня про Ярину, син якої пішов на війну. Вона його чекала, а він повернувся без руки і на милицях - мати його не впізнала", - каже Надія Роздабара.
Зараз у репертуарі "Древа" близько 200 пісень - є колядки та щедрівки, веснянки, весільні та військові пісні.
Мультфільм "Жив-був пес" в селі один з найулюбленіших.
"Коли режисер Едуард Назаров ставив казку "Сірко", їздив по українській глибинці, вивчав село. Бувало, жінки йдуть в город працювати, і він поруч з блокнотом ходив. Наше село стало прообразом в його мультфільмі. А записи наших пісень Назаров взяв уже на студії. Мультик ми всім селом подивилися тільки через кілька років. Дотепер, як за столом збираємося, я співаю свою улюблену: "Ой, мамо, люблю Гриця", - розповіла Роздабара.
З "Древом" співпрацюють багато українських артистів. Ніна Матвієнко чесно визнає себе ученицею старійшин ансамблю, колектив виступав з Олегом Карамазовим.
"Було незручно, адже вони співають рок, а ми звичайні сільські пісні. Олег тоді посміхнувся і здивувався: "це навіть дуже круто". Після концерту він встав на сцені на коліна і сказав, що "Древо" - це найкращий у світі колектив. З тих пір не комплексуємо ", - каже Ніна Рева.