Паразити: хто грабує країну

Керівництво аеропорту, який все ще належить державі, послідовно віддає держвласність в оренду приватним компаніям. Останнім часом дирекція "Борисполя" провернула мінімум дві умовно "вигідні" угоди. Від яких держава лише втратила, а в Мінінфраструктури хвалять менеджерів повітряних воріт країни.

Держпідприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" — одне з ключових у транспортній галузі країни. У Мінінфраструктури запевняють, що аеропорт є хорошим наповнювачем держбюджету. Це досить оптимістична заява, особливо якщо враховувати, що минулого року держпідприємство уклало дві невигідні для себе і держави угоди. В яких вбачають явне порушення антимонопольного законодавства і, як результат, створення в аеропорту монополії. При цьому саме керівництво аеропорту нічого непристойного у своїх діях не вбачає.

Хоч профільне міністерство і задоволене діяльністю підприємства і його керівництва, але експерти в оцінках ситуації менш оптимістичні. Річ у тому, що за аеропортом тягнеться низка скандалів. Головний — щодо того, хто має очолювати держпідприємство. Конкурс на керівника аеропорту відбувся ще восени минулого року, тоді переміг Юрій Солончук, разом із ним пройшли ще три кандидати, і нинішнього в.о. директора Євгена Дихне в списку не було. Але Кабмін так і не затвердив переможця на посаді, прийнявши рішення провести новий відбір, який не відбувся і дотепер.

Віддали в "гарні" руки

Мабуть, кандидатура нинішнього керівника прийнятніша. І це не дивлячись на гучні скандали. Основна їх суть в тому, що керівництву аеропорту закидають неприкрите лобіювання інтересів компанії МАУ, яку пов'язують з ім'ям відомого олігарха.

На початку літа цього року Антикорупційне бюро і Антимонопольний комітет почали перевірку аеропорту. Причина перевірки — з'ясувати, чи зловживав службовим становищем керівник "Борисполя", і чи дійсно МАУ є монополістом.

Як передає biz.nv, у Верховній Раді вважають, що глава аеропорту робить Міжнародним авіалініям України необґрунтовані знижки на обслуговування літаків і на обов'язкові збори аеропортів.

За попередніми даними, півтора роки МАУ стягує з пасажирів збір і не передає відсотка від зібраних коштів Державіаслужбі. На початок літа борг компанії перед державою складав більше 140 млн грн.

Також аеропорт "Бориспіль" на 10 років передав МАУ в монопольну оренду єдиний в Україні ангарний комплекс, де обслуговують літаки. Тепер, щоб провести ремонт повітряного судна, авіакомпанія повинна заплатити МАУ, а не аеропорту. Тобто компанія може встановлювати свою ціну за місце в ангарі або навіть відмовити в обслуговуванні.

"Декілька рейсів узагалі доводилося відкладати, адже у нас не було можливості перевірити літаки перед польотом. Ми не змогли отримати дозвіл від МАУ, бо всі ангари були зайняті", — розповідав гендиректор ДАП України Юрій Солончук.

Але проблема ще і в тому, яким чином МАУ перемогла в конкурсі, і навіщо взагалі керівництво аеропорту вирішило здати його в оренду. Адже воно саме позбавило держбюджет прибутку. Ангар один, і володіє їм держава. Послуга з ангара полягає в тому, щоб здавати в ньому місця авіакомпаніям для проведення техобслуговування літаків. Отримуючи від цього стабільний прибуток. Тепер він осідає в приватних руках.

Чим саме був цікавий конкурс? Згідно з його умовами відразу зрозуміло, що прописаний він під конкретного переможця. Серед вимог були такі пункти: базування орендаря на ДП МА "Бориспіль", наявність у орендаря не менше 10 повітряних суден, наявність відповідного сертифікату на обслуговування повітряних суден на території України.

У нас в країні цим вимогам відповідає тільки МАУ. Логічно, що ця компанія і виграла конкурс. Тепер усі її конкуренти мають звертатися до неї за послугою. Якось не в'яжеться з логікою основ конкуренції, яка за класикою стимулює компанії до розвитку і надання якісніших/доступних послуг.

Договір був підписаний 24 червня 2015 року. Сума оренди ангара площею майже в 7,5 тис. кв. м склала близько 526 тис. грн/міс. без ПДВ. Тоді в. о. директора Євген Дихне таке рішення аргументував тим, що в ангарі треба виконати реконструкцію системи пожежогасіння. Ціна питання — 30 млн грн. Начебто, орендар буде зобов'язаний провести роботи.

Але фактично все виявилося зовсім не так. У вересні 2015 року ДСНС Київської області видало припис на ім'я орендаря усунути несправності в протипожежній системі. У свою чергу МАУ надіслала лист аеропорту, в якому "урочисто" повідомила, що підприємство повинно провести ремонт.

Як виявилося, в договорі оренди ангара є пункт 5.7., який свідчить, що орендар повинен проводити усі види ремонту (окрім капітального) за свій рахунок. А вказані види робіт носять саме капітальний характер. За завіреннями наших інсайдерів, це єдиний договір оренди в аеропорту, де не передбачено виконання капремонту орендарем.

Ось і виходить, що "ефективна" робота менеджменту аеропорту призвела до того, що він втратив не лише прибутковий вид діяльності, але і сам загнав себе у безвихідну ситуацію. Що це, збіг чи службова халатність зі злим наміром, вирішувати не нам. Але вже в серпні цього року інспекція ДСНС видала аеропорту припис про заміну системи пожежогасіння в ангарі. Ціна питання не змінилася — 30 млн грн.

Про особливе відношення дирекції аеропорту до МАУ заявляють і народні депутати. Зокрема Юрій Деревянко помітив, що ім'я Євгена Дихне учасники авіаринку пов'язують зі свавіллям і численними зловживаннями.

"Нам стало відомо, що ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" надав знижку авіакомпанії МАУ у розмірі 80%, яка є сумнівною і викликає логічне питання: якою ж тоді має бути рентабельність аеропорту, щоб він міг робити такі великі знижки?" — заявив Деревянко, відмітивши, що директор аеропорту "Бориспіль" одноосібно визначає, кому давати такі знижки і в якому розмірі.

Президент авіакомпанії UM Air Родриг Мерхеж підкреслив, що такі знижки МАУ пов'язані з монопольним положенням цієї компанії на ринку. "МАУ платить 405 грн з одного пасажира аеропорту "Бориспіль", ми платимо 872 грн. Тож, отримуємо цифру, що МАУ минулого року одержала 33 мільйони доларів знижки в аеропорту", — заявив він.

До речі, вони ж відмітили, що ТОВ "Рапекс1" (афільована з групою "Приват") отримала в оренду на 10 років приміщення цеху бортового живлення.

Непрозорий розділ площ

На цьому історія з побудовою монополії не закінчується. Керівництво аеропорту всіляко підіграє великому бізнесу і в питанні надання в оренду на 10 років найзатребуваніших 157,5 квадратів у терміналі D для ведення бізнесу з обслуговування пасажирів.

Конкурсні умови тут були так само грамотно прописані для конкретного переможця. Судіть самі, орендодавці висунули вимоги до орендаря:

• Наявність сертифікатів відповідності забезпечення обслуговування пасажирів;
• Наявність укладених з авіакомпаніями договорів або попередніх договорів про годування пасажирів при затримці авіарейсів в аеропорту "Бориспіль";
• Наявність досвіду роботи в міжнародних аеропортах не менше 3 років;
• Наявність фінансової можливості виконання умов договору, чистий дохід від реалізації продукції 25 млн грн за рік;
• Внесення авансу у розмірі 2,3 млн грн.

Проблема в тому, що більшість претендентів були невеликими приватними компаніями. І, по суті, більшій частині вимог відповідала лише одна компанія — ТОВ "Аерохендлинг", яка виграла конкурс, і яку, до речі, також пов'язують з ім'ям того ж олігарха.

Згідно з угодою, яку компанія уклала з аеропортом, указані квадратні метри зосереджені на першому, другому і третьому поверхах терміналу по центру. І відведені вони під банкомати, термінали оплати, кавові автомати, стійкі реєстрації, кафе, упаковку багажу.

Виходячи з цього, стає абсолютно незрозуміло, навіщо кофемату або пакувальникові багажу мати "сертифікати відповідності забезпечення обслуговування пасажирів", тобто виконання послуг реєстрації зустрічі / посадки пасажирів? Або ж навіщо для банкоматів або терміналів необхідно мати "договори або попередні договори про харчування пасажирів при затримці авіарейсів" чи трирічний досвід роботи в міжнародних аеропортах?

Усі ці питання схвилювали не лише нас, але і Антимонопольний комітет Київської області. Висновки для аеропорту і переможця конкурсу невтішні — умови конкурсу носили дискримінаційний характер внаслідок чого "Аерохендлинг" і перемогла.

Далі — більше, АМКУ провів розслідування, що виявило ще цілий ряд порушень. Мабуть, одне з найголовніших — пунктом 6.5. договора про оренду передбачено право ТОВ "Аерохендлинг" передати зайняті площі в суборенду.

Хоча раніше аеропорт отримав листа від Мінінфраструктури, де чітко сказано складати договір без права суборенди.

"Аеропорт усі свої дії з проведення такого конкурсу має погоджувати з органом управління — Міністерством інфраструктури. Але аеропорт "Бориспіль" цього не зробив, одноосібно визначивши дискримінаційні умови конкурсу. Єдиним, хто мав можливість виграти за цими умовами, було ТОВ "Аерохендлинг". Після цього аеропорт уклав договір суборенди з ТОВ "Аерохендлинг", хоча орган управління — Міністерство інфраструктури — раніше надсилав в аеропорт листа, в якому прямо йшлося, що суборенда за результатами проведення цього конкурсу неприпустима. В результаті ТОВ "Аерохендлинг" 86% орендованої площі передало в суборенду суб'єктам, які не відповідали жодній з "дискримінаційних" вимог уже проведеного конкурсу", — підкреслив Олексій Хмельницький, голова Київського обласного тервідділення АМКУ.

Як повідомляли ЗМІ, один із підприємців суборендує в "Аерохендлинга" 73 квадрати по 100 590 грн на місяць. При цьому сам "Аерохендлинг", за умовами договору, передає аеропорту 68 000 грн на місяць, залишаючи собі 30 тисяч тільки з одного підприємця. Таких самих підприємців-суборендарів у них налічується близько двох десятків.

І тільки завдяки піднятому галасу незаконну угоду вдалося зупинити. Аеропорт і нечесного орендаря АМКУ оштрафував на смішні 194 тис. грн. І зобов'язав "Бориспіль" провести новий конкурс, який відповідатиме нормам закону.

До речі, службове розслідування довело той факт, що ТОВ "Аерохендлинг" безпідставно отримало сертифікат на свою діяльність в аеропорту. Про це свідчить пункт 4.

Ось і виходить дивна ситуація. Керівництво з міністерства хвалить дирекцію аеропорту, а "нерідні" депутати, підприємці, представники авіакомпаній, антимонопольники і багато інших убачають в діях дирекції порушення закону, відстоювання інтересів конкретних компаній, спробу створити недержавну монополію і ряд корупційних порушень. А в результаті страждають прості українці, які в аеропорту не можуть собі дозволити не то що перекусити, а навіть купити паперовий стаканчик кави, через його космічну ціну.

Крім того, через нечесні правила гри, як у ситуації з ангаром, з нашої країни йдуть лоу-кости, які пропонують перельоти за адекватну ціну. У результаті авіаперельоти за ціною все більше перетворюються на елітний засіб пересування, а ось за якістю обслуговування швидше дотягують до рівня плацкартного вагону. А що ви хотіли, коли немає чесної конкуренції — немає і сенсу удосконалюватися. І найприкріше, що все відбувається на очах у Мінінфраструктури, Кабміну і всієї держави.

У цій ситуації є дуже багато питань, які мають зацікавити детективів НАБУ. Ми сподіваємося, що вони візьмуть до уваги приведені документи і розберуться в проблемі, що склалася, захистивши інтереси держави і українців у цілому.