Про те, що в Казахстані почалися громадянські протести, чули багато, але подробиці того, що відбувається виявилися майже не відомі. Казахстан - закрита в інформаційному плані країна, а з початком протестів і зовсім виявилося, що казахські ЗМІ про те, що відбувається мовчать, а соціальні мережі переважно відключені (так-сяк працював тільки Telegram). Російські журналісти вже встигли охрестити ці події новим Майданом і повідомити про успішне запобігання державного перевороту. Чи можна насправді провести паралель між українськими подіями і протестами у східній республіці?
Портал "Знай" по крупицях зібрав наявну інформацію про ці події. Отже, що ж сталося у Казахстані?
1. Причини протестів
Для багатьох буде відкриттям той факт, що народні виступи почалися в Казахстані не минулого тижня, трохи раніше - в кінці квітня. Тоді в кількох містах пройшли стихійні мітинги, які зібрали протестуючих проти заявленого на 1 липня аукціону по здачі в оренду 1,7 млн га сільгоспугідь іноземним компаніям. Згідно з новими правилами аукціону, іноземці могли отримати землю в оренду на 25 років (а не на 10, як було раніше). Особливо аукціоном зацікавилися китайці, яким і пророкували успіх на торгах.
У відповідь на невдоволення громадян президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв ввів мораторій на деякі положення Земельного кодексу, загальмував процес підготовки до аукціону, звільнив кілька чиновників першого ешелону і заявив, що буде розбиратися в цьому питанні, а масових протестів не допустить.
Масштабне березневе підвищення пенсій: 2300 отримають не всі
Штрафи за дрова: українцям підказали, як уникнути покарання за деревину на своєму подвір'ї
Долари з "заначки" можуть розчарувати: почали діяти нові правила обміну валюти
Пенсіонери також отримають свою "тисячу" на карту: кому адресовано надбавку
Але протестувальники не заспокоїлися, а, навпаки, почали висувати нові вимоги до влади, в тому числі вже і чисто політичні. Звучали навіть заклики до відставки президента під гаслом "Шал кет", в перекладі з казахського - "Старий, іди". Зрозуміло, кого мають на увазі активісти.
Чому грамотні на перший погляд дії влади не загасили протест, а тільки підлили масла у вогонь? А ось тут і простежується паралель з українськими подіями. Основною причиною невдоволення громадян був не стільки факт здачі землі в довгострокову оренду іноземцям, скільки загальна втома від діючої влади, її курсу і нездатності захистити інтереси своїх громадян. Казахстан давно залежить від двох найбільших держав свого регіону - Росії та Китаю. Велика частина великих підприємств належить іноземцям, умови роботи на них дуже важкі, на що казахи регулярно скаржаться владі, влаштовуючи голодування і локальні акції протесту. Але керівництво країни довгий час залишалося глухим до прохань народу. Так що тепер довелося поставити під сумнів авторитет самої влади.
Свою роль зіграла і економічна криза. Представники середнього класу незадоволені станом справ не менше, аніж працівники підприємств. За час відносної стабільності вони встигли набрати чимало кредитів, а тепер, після сильної девальвації казахського тенге, їх фінансове благополуччя виявилося під загрозою.
Крім того, падіння цін на нафту населена серйозний удар по економіці Казахстану, ціни поповзли вгору, зарплати - вниз. Все це також не додало Назарбаєву і його команді популярності. І нарешті, свою роль зіграла реакція громадян на придушення стихійного мітингу в місті Кизилорда силами правоохоронців. Як і кияни в кінці 2013 року, багато казахів обурилися через поліцейське свавілля.
Тому зовсім не дивно, що квітневі протести не вщухли, а вийшли на новий рівень. На 21 травня був призначений республіканський мітинг, який обіцяв бути чи не наймасовішим в історії незалежного Казахстану.
2. Реакція влади та хід подій
Але все виявилося не так райдужно для протестувальників. Казахська влада, судячи з усього, була чимало здивована такою реакцією громадян, адже до того в країні масових стихійних мітингів не бувало. Тому силовики отримали наказ не допустити єдиного масового мітингу. Для цього деякі особливо активні учасники протесту були затримані ще до 21-го числа, і взяти участь в мітингу не змогли. Крім того, місцеві ЗМІ, зокрема "Тенгрі Ньюс", повідомили, що правоохоронці знайшли схованку з якого вилучили "кілька одиниць вогнепальної зброї, в тому числі пістолети Макарова і ТТ, обрізи гладкоствольних рушниць, кілька десятків боєприпасів до них і чотири гранати, а також 5 млн тенге ". Після таких повідомлень стало зрозуміло, що МВС Казахстану підготується до мітингів та пікетів особливо ретельно.
В результаті більш-менш великі протести пройшли тільки "південної столиці" Казахстану, місті Алмати. Але і тут мітингувальники зіткнулися з оперативними діями поліції, яка затримала за весь день кілька сотень людей. Деяким активістам вдалося зняти затримання на відео.
Не дивлячись на те, що за офіційними даними було затримано лише близько 40 чоловік, активісти стверджують, що насправді їх набагато більше. Міжнародна організація Amnesty International вже закликала казахську владу відпустити усіх постраждалих від дій правоохоронців.
"Залучати людей до кримінальної відповідальності тільки за намір здійснити своє право на мирне зібрання - це просто немислимо", - заявив заступник директора по програмам Amnesty International в Європі та Центральній Азії Денис Кривошеєв.
3. Що буде далі?
Організованих загальнонаціональних протестів не вийшло. Вдалої спроби похитнути вертикаль державної влади - тим більше. Але для Казахстану навіть такий рівень протестних настроїв - це великі зміни в суспільстві. Як зазначає казахський блогер і політичний активіст Олжас Кожахмет:
"Немає ні політичної культури, ні традицій, ні партій. Вчорашні обивателі не можуть відразу перекуватися в революціонерів, самоорганізуватися на низовому рівні і висунути чітко продуману програму прогресивних реформ в інтересах більшості населення. Зараз не можуть. Але це перевиховання вже почалася. Жахливою банальністю прозвучить, але від того не менш вірно буде сказано, що це початок великого шляху. Перші кроки вже зроблені. Далі починається людський фактор ".
Якщо проводити аналогії між Казахстаном та Україною, то, звичайно, новим Майданом ці події не назвеш. Їх швидше доречно буде порівняти з акціями "Україна без Кучми" 2000-2001 рр. Тоді це була "проба пера" для соціально пасивного суспільства, тест на саму можливість протесту і спроба вирішення економічних і соціальних протиріч, що накопичилися
Щось подібне відбувається зараз і в Казахстані. В даний момент складно сказати, хто правий, а хто винуватий. Але одне можна сказати точно. Якщо влада занадто довго йде від діалогу з народом, то народ поступово починає говорити голосніше. Якщо керівництво республіки Казахстан почує громадян і зможе їх підтримати в умовах погіршення економічної ситуації, то подальших протестів можна буде уникнути.