Колишній нардеп, а нині політолог Тарас Чорновіл, розповів про своє бачення третього Майдану та заворушень у центрі столиці.
- У столиці зібралися люди, котрі оголосили, що це третій Майдан. Чи справді так можна вважати?
- Майдан – це та акція, яку підтримує значна кількість українського народу. Бо народ поділяє їхні вимоги, їхній стиль ведення акції. Майдан за Ющенка підтримувало десь половина населення країни. Майдан гідності підтримало 2/3 населення України. Хто підтримує людей, котрі зібралися зараз на Майдані? Вчора було чітко видно – стояла група людей, кілька сотень чоловік, які до чогось закликали, захоплювали якийсь готель, розміщували намети. Буквально за 100 метрів від них відбувалося покладання квітів на алеї Небесної сотні. Люди, котрі не задоволенні розслідуванням по вбивствах Небесної сотні, котрі мають море претензій до влади, навіть не думали приєднуватися до цих кількох сотень осіб. Підтримка цих людей зводиться до деяких радикальних та дуже маргінальних кіл, які можуть становити ну може півпроцента всього населення України, але не більшість.
Читайте також: Що зникло з Межигір'я за останні два роки
Але заклики у них, ніби то, правильні. До цього їх багато хто озвучував...
Мобілізацію в Україні посилять: ТЦК змусять працювати ефективніше
Подачу газу тимчасово припинять: газовики попереджають українців про ремонтні роботи до кінця листопада
Податкова перевіряє українців за кордоном: що вже відомо
Зміни в правилах обміну валюти: заначка може перетворитися на розчарування
- Бо їх заклики і цілі вибудувані з тих вимог та обурень, котрі звучать найчастіше. Насправді вони носять популістський характер. Наприклад, вимагають імпічменту президенту – кожен, хто читав Конституцію. Розуміє, що імпічмент може бути лише, коли в Раді буде ¾ голосів за це, але аж ніяк не через заклики. Відставки Кабміну хотіли б 90% населення країни, але ці люди не бачать такої версії відставки Кабміну, як пропонують ті, хто зараз на Майдані.
Можна бачити ще й розбіжність методів. Згадаймо Помаранчевий Майдан: там був суворий сухий закон, суворий порядок, дуже жорстка відповідальність за свої дії, і жодного розбитого вікна чи мародерства не було. Згадайте Революцію гідності – тоді постраждала єдина вітрина біля барикади на Грушевського через те, що хтось з силовиків невдало кинув гранату. Жодне вікно не постраждало, жоден магазин не постраждав, жодне кафе не було захоплене. Відбулися певні захоплення уже після завершення Майдану – до речі, не без участі людей, котрі зараз вийшли у центр столиці. Це було абсолютно не підтримано народом України, і до літа Майдан після Майдану розігнали під аплодисменти.
Українці не сприймають мародерства та погромів, тому й не підтримують зараз людей у центрі Києва.
- Як можна назвати людей, що зараз зібралися у столиці, в центрі і висувають свої вимоги?
- Деструктивна група людей, котрі вміють дуже гарно прикриватися лозунгами АТО та революції. Частина цих людей, ймовірно, була на Майдані, але вони не відігравали там ні найменшої ролі. Там відігравали суттєву роль структури, котрі визначали певний порядок дій. Давайте згадаємо, як "свободівці" валили у Києві пам'ятник Леніну – всі хотіли, щоб той пам'ятник упав. Але спосіб, у який це було зроблено, викликав спротив, після чого "свободівцям" жорстко пояснили, щоб не гралися далі у такі методи, бо будуть відлучені від офіційного Майдану. Після того "свободівці" не виходили за жодні рамки. Пам'ятаю, як організація "Білий молот" захопила Міністерство аграрної політики. Після чого туди прийшли представники сотень самооборони Майдану і їх звідти прогнали. Хто дуже не хотів йти – їм ще трохи наставили синяків з пневматичної зброї. Все тому, що вони дискредитували саме поняття Революції гідності.
Ті люди були вигнанцями на справжньому Майдані - вони мали нульову підтримку у населення. Люди з Майдану їх сприймали, як не дуже приємних, яких треба було гамувати або позбутися. Ці ж самі люди оголосили себе третім Майданом.
Читайте також: Люди в камуфляжі забарикадувалися в готелі "Козацький"
- Деякі з цих людей стверджують, що вони були в АТО.
- У нас є колосальна проблема з визначенням – хто там був, для чого там був та що там робив? Зараз на фронті є Національна гвардія та збройні сили України – хтось на передовій, а хтось прикриває. І зараз можна встановити хто, де і коли там був.
Є добровольчі батальйони, котрі першими пішли на війну – вони справді герої, дуже багато з них загинуло, поранені, й досі знаходяться у полоні. Але ж там не було суворого обліку людей, котрі брали участь в бойових діях. Ми не можемо цього перевірити та довести чи спростувати.
Якщо людина дійсно воювала за Україну – честь її і хвала. Проте, якщо людина воювала за те, аби мати право носити зброю, щось віднімати, мародерствувати, влаштовувати стрілянину, нав'язувати Україні громадянську війну і тезу: "Правий той, хто сильніший" – ці люди воювали проти нас. Хоча вони і стріляли у бік Росії, проте вони воювали проти України. Бо вони воювали за те, аби Україна перетворилася на бандитську державу.
- Чи можуть бути причетні до таких заворушень російські спецслужби?
- Давайте подивимося на склад так званого третього Майдану. Це "Білий молот", частина "Правого сектора", від якої основний "Правий сектор" зараз намагається відмовитися.
Всі ми пам'ятаємо, як у Києві відбувалося захоплення терористів, при якому загинув боєць спецпідрозділу "Альфа" та один з членів "Правого сектору" з позивним "Лісник". Серед тих людей, хто зараз на Майдані, це ті самі знайомі Лісника, котрі страшенно обурювалися по соціальних мережах і виходили з протестами: вбили нашого, а наші хлопці були хороші.
Там були російські терористи, до яких пристав представник "Правого сектору". Зав'язка тут проста: я так воюю проти своєї влади, що кожен, хто воює проти моєї влади – є моїм другом. Якщо проти моєї влади воюють російські спецслужби, то в цій ситуації вони стали моїми друзями.
Можливість використання людей, які мислять такою логікою, надзвичайно висока. А російські спецслужби не дрімають.
- Маємо картинку для російських ЗМІ чи спробу заколоту?
Ті люди, які товчуться на Майдані, намагаються всіляко показати нам, росіянам, всьому світові, що у нас дестабілізація, влада нічого не контролює, в країні йде громадянська війна. Помітьте, що першими почали висвітлювати цю штовханину на Майдані саме російські ресурси.
- Чому нічого не робить міліція?
- Це компетенція СБУ, адже бачимо антидержавну роботу, заклики до повалення влади, тероризм. Тому все треба сприймати, як певну акцію проти країни. Я не можу зрозуміти, чому мовчить СБУ. Ймовірно, владу та силовиків нашугали, у них параліч, вони бояться когось зачепити. Усі знають, що влада заарештовує патріотів – інколи за діло, інколи з власної дурості. Владу так нашугали оцим, що вона просто боїться реагувати.
Думаю, що у силових структурах вибрали тактику: оскільки на Майдані нинішні "майданівці" не мають підтримки, ситуація вляжеться сама собою. Це абсолютно неприйнятна позиція.
- Як скоро на Майдані з'являться політики?
Зараз у людей, котрі зібралися на Майдані і оголосили наступний Майдан, починає з'являтися політичний підтекст. Тобто різні авантюрні політики почали їх підтримувати. Найпоказовішою для мене тут є Інна Богословська.
Я дуже добре знаю Інну Германівну – вона ніколи, ні одного дня не була самостійним політиком. Її професія та заробіток – бути людиною Пінчука. Вона підтримувала Ющенка, коли в Пінчука були проблеми з Януковичем, воювала з Азаровим, коли в Пінчука були проблеми з Азаровим, вона посварилася з Тимошенко і почала ставити ультиматуми Ющенку, коли Юля почала процес реприватизації "Запоріжсталі" і зачепила інтереси Пінчука. Коли Пінчук почав співпрацювати з Януковичем, Інна Германівна активно влилася в "Партію регіонів" і була обрана за квотою Пінчука – він проплатив їй місце у списку. При чому стала такою ярою регіоналкою, що самі регіонали їй казали: "Ну не можна ж так аж занадто перегравати!". В 2008 році Янукович почав об'єднуватися з Тимошенко, і Пінчук це дуже жорстко засудив, то Богословська вийшла з Партії Регіонів. Коли Янукович "кинув" Тимошенко і пішов сам на вибори, Богословська почала його підтримувати і повернулася в "Партію регіонів". Так що, якщо в Пінчука десь були інтереси – Богословська завжди була там. У Пінчука досить сильні зв'язки в США – думаю, що після побиття студентів, він добре знав, що партитура вже розписана і Януковичу не всидіти, тому різко почав критикувати Януковича. Інна Богословська раптом покинула "Партію регіонів" і пішла на Майдан.
Саме це зараз мене тривожить – бо якщо за тими, хто зараз на Майдані, стоїть Пінчук з його мільярдами і з його американським лобізмом, це стає небезпечним. У Пінчука є якісь проблеми з Порошенком – прямої війни там немає, але відбулося декілька жорстких інформаційних атак на нього в американській пресі. Це дуже нагадує стиль Пінчука: коли йому треба було з кимось розправитися в Україні – він спочатку вмикав свої американські зв'язки, пресу, а потім уже щось робив в Україні.