Хто каструє е-декларування та що не поділили антикорупціонери

Наближення дедлайну подання електронних декларацій дедалі дужче збурює пристрасті. У 45 тисяч топ-чиновників включно з прем'єром, президентом, міністрами, нардепами, суддями й прокурорами залишилось кілька тижнів (до 30 жовтня), щоб заповнити розширену декларацію про власні статки та своїх родичів.

За задумом творців е-декларування, якщо воно запрацює у первинному вигляді, то Україна зможе очиститися від нечесних високопосадовців. Для цього передбачені безпрецедентні покарання.

Так, за словами журналіста-міжнародника Сергія Сидоренка, український аналог закону про е-декларування є надзвичайно жорстким у порівнянні з його європейськими "братами".

"Кримінальна відповідальність за подання недостовірних даних – об'єктивно найпотужніша річ, якої немає у більшості країн Європи. Також там немає такого великого об'єму інформації, що мають показати чиновники", – каже Сидоренко.

Наразі закон передбачає: якщо перевірка виявить заниження декларації більше ніж на 14 тисяч гривень, то на чиновника чекає штраф від 42 тисяч гривень. Якщо у посадовця знайдуть майно чи гроші на суму понад 300 тисяч гривень, які він не вказав, то йому загрожує позбавлення волі на строк до двох років.

Реакція і спроби зміни

Кримінальні санкції та велика декларація вже налякали суддів. Протягом липня заяви про звільнення за власним бажанням написали близько 400 суддів. Про масові звільнення суддів, у тому числі з Верховного суду, говорить і політичний експерт Віктор Таран. Він переконаний, що заповненням е-декларацій налякані десятки тисяч чиновників в усіх гілках влади. І нагадує, що деякі депутати з "Опоблока" подали запит до Конституційного суду, нібито про порушення прав третіх осіб.

Утім, первинний жах, здається, почав зникати, й у парламенті взялися обговорювати внесення змін до е-декларування, на жаргоні – "каструвати" первинний вигляд е-декларації, щоб зробити її безпечною для власників незаконного майна.

Віктор Таран розповідає, що такі групи у Раді працюють синхронно у двох напрямах.

"Перші пропонують прибрати з е-декларацій частину інформації, що має бути оприлюднена – кількість готівки, предмети розкоші та антикваріату і збити усе це докупи і показати одну цифру, як це було раніше. Також надати доступ до е-декларацій лише правоохоронним органам, без оприлюднення. А другі пропонують обмежити коло осіб (третіх осіб), яких потрібно вказувати у декларації", – каже експерт.

Нардеп від "Народного фронту" Тетяна Донець – одна з перших, хто розкритикував е-декларування у тому вигляді, в якому воно є зараз. Найбільше не подобається нардепу те, що слід вказувати третіх осіб.

До того ж, її законопроект передбачає зникнення декларування нерухомості, якою користується чиновник і члени його родини, скасування заповнення даних про авто, які мають "підтягуватись" з реєстру поліції. Крім того, Донець пропонує закрити вільний доступ до декларацій.

Попри такі норми її законопроектів, Донець заперечує, що вони спрямовані на руйнування системи е-декларування. А навпаки, за її словами, вони доповнюють е-декларацію даними про суму сплачених податків і кошти на благодійність.

У фракції НФ прокоментували, що усі законопроекти Донець – її особиста ініціатива. Наразі жоден із законопроектів депутата не занесений до розгляду у Верховній Раді.

Чутки про те, що на Банковій готують свій законопроект для обмеження е-декларування, підтвердились, коли лідер фракції БПП Ігор Гринів зареєстрував законопроект № 5192. Документ передбачав закриття вільного доступу до е-декларацій.

Показово, що Гриніва підтримали навіть у "Опозиційному блоці", де також вважають, що декларації мають бачити лише правоохоронці.

"В Україні є вірогідність, що між органами може бути змова. Тобто багато хто може уникнути відповідальності. Правоохоронці будуть мати багато інформації, але використовувати її вибірково. Тут є ризик вибіркового правосуддя", – розповідає Таран про небезпеку таких поправок.

Лідер "Радикальної партії" Олег Ляшко вважає, що е-декларування потребує змін у частині, де чиновник має оприлюднити суму готівки, яку зберігає вдома. Ляшко вважає, що у разі оприлюднення кругленької суми людина стане мішенню для грабіжників.

Однак поправкам про обмеження доступу не судилося стати нормами закону. Після бурхливої реакції громадського сектору Гринів заявив, що відкликає свій законопроект до "кращих часів", але від ідеї обмеження доступу до е-декларацій не відмовляється.

Непорозуміння серед антикорупціонерів

Весь експертний корпус погоджується, що е-декларування в Україні є занадто жорстким і безпрецедентним щодо обсягу надання інформації, а вимога оприлюднити кількість готівки дає змогу противникам огульно критикувати саму ідею декларування.

Один зі шляхів відведення від удару системи електронних декларацій запропонував нардеп від БПП Мустафа Найєм, внісши до ВРУ свої поправки, що пропонували відображати у відкритому доступі лише загальну суму грошей декларанта, без розбивки щодо валют і місцезнаходження.

Натомість голова Антикорупційного комітету Верховної Ради Єгор Соболєв виступив опонентом цих поправок. На думку Соболєва, жодні зміни до початку роботи системи не слід вносити, щоб не розв'язати противникам е-декларування руки. Адже під час розгляду поправок у залі заангажовані депутати зможуть "з голосу" внести свої правки, і повністю знищать е-декларування.

Позицію Соболєва також підтримав голова "Центру протидії корупції" Віталій Шабунін. Він категорично відкинув ідею вдосконалити закон про е-декларації, принаймні впродовж наступних півроку. За його словами, е-декларування пережило вже дев'ять спроб свого знищення.

Позиція "взагалі не чіпати закон" наразі перемогла. Мустафа Найєм повідомив про відкликання своїх поправок, але зауважив, що й надалі з'являтимуться депутати, що бажатимуть знищити е-декларування, якщо поправки не вносити.

Міжнародна реакція і транш МВФ

Важливо пам'ятати, що однією з умов МВФ щодо надання Україні кредиту у три мільярди доларів є повноцінна робота системи е-декларування.

Єдине, що може обговорюватись – це обмеження доступу, але лише через узгодження з міжнародними партнерами. Це чудово розуміють на Банковій і на Грушевського. Володимир Гройсман заявив, що жодних змін е-декларування уряд не збирається ініціювати.

Нещодавно шведський економіст Андерс Аслунд на саміті YES у Києві чітко заявив, що у Європі бачать, як в Україні здійснюються спроби нівелювати систему е-декларацій, і це, звісно, в міжнародній спільноті викликатиме спротив.

Громадські активісти в Україні, схоже, опановують нову для себе тактику: тепер вони намагаються грати на випередження, а не відбивати корупційні нападки "старої гвардії". Голова Антикорупційного комітету ВРУ Єгор Соболєв цього навіть не приховує і говорить, що це виправдано.

Поки відбувається антикорупційна війна, кількість заповнених декларацій залишається критично малою – 2370 штук, а має бути понад 45 тисяч. Очевидно, більшість нечистих на руку чиновників вірить, що "стара гвардія" таки переможе.