Економісти розповіли, чиї платіжні картки НБУ заблокує найближчим часом

Нацбанк просить банки заблокувати платіжні картки своїх клієнтів, які ймовірно отримують прибутки сумнівного походження.

Такий захід пояснюють тим, що з грудня минулого року власники фірм стали переводити крупні суми безготівкових платежів у готівку через рахунки фізичних осіб своїх працівників. Позиціонують такі операції як фінансову допомогу.

"Нічого критичного й шкідливого в цій ініціативі Нацбанку немає. Це дія постанови 317. В першу чергу, її вели для того, щоб боротися із фінансуванням терористів, шахраїв і сумнівних організацій", - пояснює "Знай" Олександр Охріменко, економіст і президент Українського аналітичного центру.

Читайте також Наші банки зазнають максимальні збитки за останні 10 років - експерт

За його словами, найбільшу увагу Національний банк України приділятиме платежам, пов'язаним із зоною проведення АТО.

"Доволі дивно, якщо із Києва в Донецьк у теперішніх напружених військових умовах перераховують близько 100 тисяч гривень і при цьому будуть позиціонувати це як допомогу родичам, друзям чи знайомим.. Величезна ймовірність, що це справжня фінансова підтримка сепаратистів – гроші їм на зброю, харчі чи пальне", - говорить фахівець.

На його думку, в першу чергу, викликатимуть підозри в банків ті клієнти, які перераховуватимуть великі суми грошей не своїм родичам і на рахунки, з якими ніколи не працювали.

"Також блокуватимуть рахунки тих, хто поклав на картку велику суму й зразу її перевів. Або отримав тисяч 100 й зразу її намагається зняти. Звісно, такі гроші можуть переводити для купівлі якихось великих речей – автомобіля, наприклад. Тому на час грошового переказу чи отримання потрібно мати документ. У цьому випадку акт купівлі-продажу чи відповідну угоду. Всі операції із купівлі-продажу на суму понад 5 тисяч гривень точно мають спеціальні касові або двосторонні документи. Така норма – це європейська практика. В країнах ЄС таким чином боряться із тіньовими зарплатами й шахрайствами", - каже Олександр Охріменко.

В Асоціації українських банків вважають, що така вимога Нацбанку може призвести до ще більшого занепаду банківської системи, а також до повернення роботодавців із карткового розрахунку із працівниками до готівкового. Це виведе з під державного контролю більше 50% фінансових операцій і унеможливить моніторинг Державної фіскальної служби за доходами громадян.

"Населення і так вже давно не несе масово депозитів у банки, а зараз ще й боятиметься здійснювати перекази із картки на картку. Адже ніхто не хоче, щоб його заблокували. Особливо така небезпека є для фрілансерів-програмістів, що отримують немалі зарплати за свої послуги", - говорить "Знай" Олексій Кущ, радник президента Асоціації українських банків.

За його словами, увагу звертатимуть на особу власника рахунку, якщо йому перераховують суму, більшу за 20 тис. грн.. Якщо людина викликає підозру, його рахунок тимчасово заблокують. Людину викличуть у банк і попросять заповнити анкету. В ній потрібно вказали не лише походження й призначення фінансовго переказу на картку, а й своє місце роботи, щомісячний дохід, дохід сім'ї.

"Це передбачають інструкції Нацбанку. Натомість у Цивільному кодексі нічого подібного немає. Отже, регулятор навіть не спромігся свою ініціативу оформити законним шляхом із дотриманням всіх процесуальних норм. Думаю, наслідком такого рішення буде суттєве зменшення переведень клієнтів банків між картковими рахунками. Люди переходитимуть до практики 90-х – передачі готівки із рук в руки", - пояснює фахівець.

Читайте також "Мінфін планує продати 20% держбанків оточенню прем'єра й президента"

Нагадаємо,збитки вітчизняні банків минулого року сягнули 66,6 млрд. грн., що на 13 млрд. грн більше ніж 2014 року. За останні півроку неплатоспроможними стали 18 фінустанов, серед яких і системні банки. Не думку фахівців із Асоціації українських банків, така ситуація виникла через те, що у грудні 2014 року керівництво Національного банку України зобов'язало всі українські фінустанови суттєво збільшити статутний капітал. Його підніматимуть щороку на 20-50 млн грн.. Таким чином до 2022 року він повинен становити 500 млн грн замість 120, як було раніше. Більшість дрібних і середніх банків не витримують такого переходу в сучасних економічних умовах.