Чотири відставки і дві катастрофи: результативний тиждень для української політики

Закінчення зими і перші дні весни ознаменувалися небувалою навіть для нашої країни кількістю інформаційних приводів. Шматок Шулявського моста, що звалився і спричинив собою низку відставок різношерстих керівників містечкового масштабу, був лише першою ластівкою.

Калейдоскоп розрухи

У той же день ми "по секрету" дізналися про те, що найближче оточення президента Порошенка подейкує про перспективу видалення з крісла глави НБУ, не дивлячись на жодні промахи і непопулярність, непотоплюваної пані Гонтаревої. І почали говорити про це, трохи забувши про міст.

Вже наприкінці тижня в Україні сталася справжня трагедія - вибух на шахті "Степова", що у Львівській області. В результаті НП загинуло вісім осіб. Ще шестеро - отримали поранення різного ступеня тяжкості.

Всього лише через кілька годин після аварії в лікарню загримів і, мабуть добре приховувавший раніше проблеми зі здоров'ям, глава Державної фіскальної служби Роман Насіров, який довідався, що його звинувачують в корупційних зв'язках з опальним колишнім нардепом Олександром Онищенком, про плівки якого українці вже встигли порядком забути.

До речі, в перерві між цими двома подіями ми спостерігали за тим, як невідомий, якого згодом так і не затримали, з пістолетом в руках "захопив" у столиці маршрутку і розсікав на ній, попутно відстрілюючись від поліцейських.

Для повноти картини варто відзначити, що все це відбувається ще й на тлі тривалої парламентської кризи, закінчення імунітету нинішнього Кабміну і так званої енергетичної кризи, спровокованої блокадою торгівлі вугіллям з підприємствами, що знаходяться на непідконтрольній території. На цьому ж тижні українці активно спостерігали, як ці самі підприємства плавно стали переходити у "власність" бойовиків Л/ДНР.

Дрібнички

Крім цього, в Україні встигла відбутися ще ціла низка інших цікавих подій, пов'язаних із вітчизняним медіапростором. Зокрема, закрили "Радио Вести", а телеканал 112 змінив генерального директора і "підправив" редакційну раду. Ясна річ, що для багатьох обивателів ці зміни в українському ефірі пройдуть практично не поміченими. Однак, якщо згадати про те, що буквально днями (25 лютого 2017 року) президент України підписав доктрину інформаційної безпеки нашої країни, яка повинна протистояти "руйнівному інформаційному впливу Росії", згадані вище "зміни" викликають питання у тих, хто виступає за свободу слова в Україні.

Що відбувається і хто винен

У настільки щільному потоці подій, без сумніву, нескладно і загубитися, особливо якщо перебувати поза їхнім контекстом. При цьому очевидним і незаперечним є той факт, що в певній мірі всі вони пов'язані і в кінцевому підсумку задають напрямок руху всієї країни. Про те, яким він є, ми вирішили поцікавитися у наших експертів.

Валентин Гладких, політичний експерт проекту "Слово і діло"

"Події, що відбуваються нині, можна охарактеризувати одним словом - "ентропія". Те, що ми зараз спостерігаємо, це просто процес деградації соціальних інститутів і в цілому державної системи України, процес загострення міжвидової боротьби в умовах скорочення харчової бази.

Цю боротьбу видно на всіх рівнях - від малого до великого, що прекрасно зрозуміло з сьогоднішніх новин. Громадяни борються, грубо кажучи, за їжу, а еліти - за ті нечисленні ресурси, які не встигли "піти" в періоди перебування при владі попередніх режимів.

При цьому нинішня еліта демонструє свою нездатність зробити що-небудь в принципі. Тим самим культивуючи безвідповідальність на більш низьких рівнях. Звідси і падаючі мости, і аварії на шахтах, і озброєні люди, що захоплюють маршрутки".

Руслан Бортник, директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики

"Техногенні катастрофи - це, скоріше, сезонне явище (зійшов сніг, а з ним - дороги і все, що на ньому трималося), і вони безпосередньо не пов'язані з нинішньою політичною обстановкою. Хоча, заперечувати те, що вони стали наслідком важкої ситуації у вітчизняній інфраструктурі в цілому - просто неможливо.

Що ж стосується концентрації інших інформаційних приводів, що заполонили вітчизняний ефір, вони в більшій мірі схожі на спробу "заховати труп на полі бою". Іншими словами, низка гучних відставок цілком може бути способом "заховати" серед них дійсно важливі події. Наприклад, питаня коаліції, розмови про відсутність якої ведуться вже давно. Або ту ж інформаційну доктрину і зміни на медіаринку.

В цілому, я б не говорив про те, що всі події, що відбуваються, це якась витончена "багатоходовка". У таких складнощах зараз немає особливої ​​потреби.

При цьому ті ж відставки - цілком самостійні елементи політичного процесу, які мають об'єктивне підґрунтя. Наприклад, якщо говорити про Гонтареву, то, дійсно, вона вже тривалий час непопулярна, і у президента цілком можуть бути об'єктивні і суб'єктивні причини, щоб зняти її з посади, відправивши "дорогою Яценюка".

Говорячи про Насірова, також особливо не повинен дивувати факт того, що з ним сталося. Він був практично єдиним, кого не змінили, коли прем'єр-міністром став Гройсман. Відповідно, коли той привів свою команду, неминуче почалися конфлікти з "чужими" їй елементами, яким і був Насіров. Це прекрасно ілюструє його конфлікт із міністром фінансів.

Якщо підсумувати, мені здається, що нинішня весна стане переломною, вона буде ключовим сезоном нинішнього політичного циклу. Якщо в цей період не відбудеться яких-небудь серйозних зрушень, які приведуть до перевиборів, можна з великою впевненістю стверджувати, що нинішня влада цілком спокійно залишиться на своїх місцях до закінчення дії її повноважень".