Несподіваних обертів набрав український флешмоб у соцмережах під хештегом #яНеБоюсьСказати. Дівчата, а інколи і хлопці, розповідають про різні випадки ґвалтування, побиття та іншого насилля над собою: морального, сексуального, фізичного.
Кореспонденти порталу "Знай" поспілкувались із столичним психологом Ганною Кириленко. Вона розповіла про феномен флешмобу, його впливу на соціум, про тих, хто іще мовчить про насилля над собою та про причини таких явищ у суспільстві, як ґвалтівники та агресори.
Читайте також: Більшість людей не зізнається у тому, що їх зґвалтували (частина 1)
Сучасні псевдотренінги викачують гроші та травмують ще більше
Зараз побутує купа "універсальних тренінгів" із гучними назвами. Навчають, наприклад "Як зростити Богиню у собі" або "Як вийди заміж за мільйонера". Треба дуже ретельно фільтрувати такі речі, перевіряти наявність елементарних сертифікатів у фахівців. Така "допомога" може тільки більше зашкодити. У всіх випадках індивідуальний підхід - надважливий, оскільки травма, закладена ще у ранньому дитинстві, сидить ще глибше. Спеціаліст допоможе розробити покрокове усвідомлення та пропрацювання проблем.
Будуть великі штрафи: з якого віку юнаків чекають у ТЦК
Зміни в правилах обміну валюти: заначка може перетворитися на розчарування
Оплата комунальних послуг: що обов'язково потрібно перевіряти, щоб не втратити гроші
Пенсіонери ВПО можуть отримати солідну надбавку: що для цього потрібно
Чоловікам важко пояснити, що таке наруга над жінкою
Існує багато шаблонів у суспільстві. Деякі люди транслюють їх навіть не замислюючись.
"Психологічне насильство пояснити чоловікам взагалі складніше. У них рівень агресивності вище і само собою вона буде проявлятися. Питання в тому, що він вважає мужнім. Той, хто прислухається до дружини - автоматично отримує ярлик "ганчірка" або "підкаблучник". Проявляти себе чутливим чоловікам важко. Соціум каже: "він так розуміє жінок! Напевно - гей!". Якщо в родині чоловік поводиться зовсім не агресивно, а навпаки - серед друзів він цього ніколи не визнає. Я думаю, це етап "покоління". Тільки час вплине на шаблони", - додала столичний психолог.
Має значення і форма пред'явлення звинувачення. Якщо вона агресивна - "це ви, чоловіки, у всьому винні", чоловіки реагують відповідно.
Чоловіки не зізнаються у зґвалтуваннях
Близько 70-80% психотерапевтів - жінки. Їм властивіші співчуття, емпатія. Чоловіки трошки інші. Навіть чоловіки-психотерапевти часто обирають тактику не "вислухати", а більш жорстко реагувати, провокувати фрустрацію.
Чоловік також може піддаватися сексуальному насильству, але більшість таких випадків трапляється з ними в дитинстві або юності (якщо ми не говоримо про якісь тюремні випадки). Чоловікам ще важче зізнатися у зґвалтуванні - це сильний удар по мужності. У них заграє раціоналізація. Навіть якщо чоловіка зґвалтує жінка, він скаже, що вона його спокусила: "я не дуже хотів, але і не дуже пручався".
Травмовані мами "сексуалізують" хлопчиків несвідомо
Є ще таке поняття, як сексуалізація дитини мамою або родичами (наприклад, сестрою). Коли мама травмована, вона може дозволити собі ласки з сином, петтінг, пестить дитину, щоб домогтися зв'язку або влади над ним.
Побічно, наявність таких випадків доводять численні порно-фільми на тему "мама і син". Значить є споживач. Швидше за все це дивляться хлопчики, травмовані подібними прикладами інцесту. Жінки можуть робити це навіть несвідомо, можуть попросити зробити масаж, груди помацати, зайти до сина, коли юнак приймає душ. Хлопчик приймає все як даність і не опирається, навіть якщо розуміє, що щось не так.
"Діти взагалі дуже люблять своїх батьків - і алкоголіків, і ґвалтівників, і все приймають як даність, а потім йдуть по життю травмовані зі своїм сформованим поняттям "норми".
Подібні до #яНеБоюсьСказати флешмоби руйнують міфи
Прийнято вважати, що насильство відбувається лише у соціально неблагополучних сім'ях, у "бомжів", алкоголіків, людей із дуже бідної родини. Цей флешмоб показує, що ні статус, ні кількість грошей, ні рівень освіти не захищає людину від насильства.
Сам феномен соцмереж допоможе батькам, якщо вони приділять більшу увагу сторінкам власних чад. Наприклад, одна знайома у 10-річної дочки побачила вельми відверту аватарку, яку коментували 15-16-річні хлопці. Писали дитині, що вона "сексі", красива. Батькам варто пропрацьовувати такі моменти зі своїми дітьми - як з дівчатками так і з хлопцями.
"Також, ці випадки з флешмобу продемонструють батькам-агресорам і жертвам, до чого ведуть їхні дії і як це вплине на життя їхніх дітей. Імовірно, змусить замислитись про наслідки та щось змінити", - підсумувала для "Знай" психолог Ганна Кириленко.