Невзоров розкрив невідомі сторінки героїчного минулого Окуєвої

"Вона спостерігала за мною через приціл, але в якийсь момент, судячи з усього, промахнулася", - саме такою була остання зустріч у Грозному покійної учасниці добровольчого батальйону Аміни Окуєвої та російського публіциста Олександра Невзорова.

Хоча він стверджує, що особисто із нею знайомий не був, але вважає її не тільки справжнім воїном, а й чарівною жінкою.

"Я на неї ніякої образи не тримаю - я розумію, що вона воювала за свободу і незалежність своєї країни, у неї були найсвітліші наміри. Вона була дуже хороброю. На чеченському фронті нею лякали. Як всі жінки, вона була набагато нещаднішою за будь-якого чоловіка. Я не знаю, чому, потрапивши до неї в оптичний приціл, я з вами ще розмовляю", - розповів в коментарі "Обозревателю" публіцист.

На думку Невзорова, не можна залишати безкарною смерть, що стала втратою для цілої країни. Країни, заради якої вона зробила дуже багато. При цьому, Окуєва показала іншим приклад справжньої мужності.

"…військове благородство - жорстока штука, кривава, і воно сильно відрізняється від побутового або від цивільного благородства. Проте, це був воїн, справжній воїн. Дайте їй терміново Героя України ", - підсумував він.

Слід відзначити, що не тільки Невзоров помічав у цій жінці щось більше, аніж звичайну відданість – за життя вона встигла зажити собі репутації досить чесної та відкритої людини. Хоча й дещо таємничої.

Навіть коли погоджувалася на спілкування із журналістами, завжди призначала зустріч у нікому не відомому місці, подалі від столиці. Пояснювала це заходами безпеки, адже знала ще до першого замаху, що так може статися.

Тому незмінними її супутниками були дві основні речі – зброя та бронежилет. Які, на жаль, цього разу не врятували добровольця.

Дивіться: слідчі дії у справі вбивства Окуєвої