Історія, що викликала обурення в мережі та поставила незручні запитання до банківської системи. Найбільший державний банк країни — "ПриватБанк" — подав судовий позов проти військовослужбовця, який понад рік вважається зниклим безвісти під час бойового завдання.
Ба більше — фінансова установа нарахувала йому десятки тисяч гривень відсотків, хоча закон прямо забороняє це робити для військових. Цей випадок став черговим сигналом: алгоритми та бюрократія іноді працюють так, ніби війни не існує.
Мрія про власну справу — і війна, що все змінила
До повномасштабної війни Володимир Буренко був далекобійником. Коли ж пішов на фронт, вирішив допомогти дружині Олені здійснити її мрію — відкрити власний продуктовий магазин у маленькому селі на Вінниччині.
Для облаштування крамниці подружжя оформило кредит у 75 тисяч гривень. Гроші пішли на необхідне обладнання — холодильну вітрину та кондиціонер.
Субсидії нараховуватимуть за новими правилами: хто залишиться без пільг
Діють на газ, тепло та воду: уряд визначився з тарифами на комуналку
Поїзда зупинятимуть серед маршруту: нові правила подорожей
Гроші на виживання: хто з пенсіонерів отримає додаткові виплати
За словами Олени, чоловік переконував її не боятися: власна справа дасть стабільність, навіть поки він служитиме. До того ж статус військовослужбовця дозволяв не сплачувати відсотки за кредитом — родина надала банку всі підтверджувальні документи.
Та восени 2024 року ситуація різко змінилася. Володимир, який служив навідником, вирушив на бойове завдання на Харківщині — і після чергового виходу на зв’язок більше не з’явився.
З того часу він офіційно вважається зниклим безвісти.
Пошуки чоловіка і несподіваний "лист від банку"
Після зникнення чоловіка Олена самостійно намагалася дізнатися будь-яку інформацію. Вона їздила на Харківщину, розпитувала військових, шукала свідків. На одному з російських відео з полоненими жінка навіть впізнала чоловіка — хоча офіційного підтвердження від РФ немає.
Паралельно вона вирішила чесно владнати питання з кредитом. Жінка звернулася до банку, надала витяг із реєстру зниклих безвісти та попросила реквізити, щоб поступово погашати тіло кредиту.
У відділенні її запевнили: рахунок буде «заморожено», а проблем не виникне.
Але за рік Олена отримала зовсім інший сигнал — лист із суду.
У позові банк вимагав майже 94 тисячі гривень:
75 тисяч основного боргу та ще близько 19 тисяч гривень відсотків, які, за законом, не повинні були нараховуватися військовому.
Позиція банку і рішення суду
Коли журналісти звернулися до місцевого відділення банку, там підтвердили: документи про те, що клієнт є військовослужбовцем і має статус зниклого безвісти, у банку справді є. Втім пояснити, чому попри це було нараховано відсотки і подано позов, співробітники не змогли. Суд, на щастя для родини, поставився до ситуації інакше. У Липовецькому районному суді Вінниччини ухвалили зупинити провадження, оскільки відповідач є військовим і офіційно має статус зниклого безвісти. Інакше кажучи — розгляд справи наразі неможливий.
Не перший скандал
Це вже не перша історія, коли дії банку викликають суспільний резонанс. Наприкінці минулого року Україну сколихнув інший випадок: важкопоранений військовий Руслан Книш, який втратив усі кінцівки, не зміг отримати банківську картку, бо, за словами працівників, «не може тримати її в руках». Лише після втручання керівництва Національного банку України проблему вдалося вирішити.
Чим завершилася історія
Після розголосу навколо ситуації з родиною Буренків у банку заявили, що виправлять помилку. Олені вже зателефонували та пообіцяли відкликати позов і повернути нараховані відсотки. Та навіть після цього залишається головне питання: чому система, яка має враховувати статус військових, досі іноді сприймає їх як звичайних боржників. І поки банки пояснюють усе «технічними збоями», для родин військових такі помилки перетворюються на ще один удар — уже не на фронті, а в тилу.
Нагадаємо, що забирають третину суми: банки знімають частину коштів із заблокованих рахунків.
Раніше ми повідомляли, що пенсія на картку ПриватБанку: які тарифи встановили для пенсіонерів.