У заході прийняв участь он-лайн Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко.

Відкрив захід Президент АППУ Грігол Катамадзе та привітав усіх учасників Презентації, які прийняли участь як оф-лайн, так і он-лайн. На початку свого виступу він наголосив, що дослідження такого масштабу проведене в Україні вперше.

Грігол Катамадзе, президент АППУ

Так, Грігол Катамадзе зазначив, що влітку 2020 року проведено ряд Круглих столів з представниками бізнес-асоціацій, громадських організацій, бізнес-середовища та експертами щодо обговорення важливого для країни питання - концептуальних положень щодо створення в Україні нового правоохоронного органу боротьби з економічною злочинністю. Після проведення даних Круглих столів авторським колективом було розроблене опитування з метою подальшого оцінювання ризиків та загроз фіскальної безпеки України.

Грігол Катамадзе зауважив, що Асоціація платників податків України ініціювала проведення соціологічного опитування у межах відповідного експертного середовища з метою ідентифікації загроз у фіскальній сфері, їх ранжування, оцінювання ключових факторів розвитку фіскальної сфери, а також оцінювання спроможностей суб’єктів фіскальної сфери та вразливості суспільства щодо протидії ідентифікованим загрозам. До зазначеного анонімного соціологічного опитування були залучені представники Державної податкової служби України, Державної митної служби України, Державної фіскальної служби України та бізнес-середовища.

Популярні новини зараз

Тоня Матвієнко навісила на Мірзояна доньку і гітару - тренування Арсену допомогли: "Наш концерт закінчується..."

Перша репетиція Go_A на "Євробаченні 2021" підняла Україну в топ-10 і опустила Росію

Податкова та ПФУ змінили порядок виплат пенсій: це обов'язково врахують при нарахуванні

Крадіжка століття приголомшила Київ: прощавай, квартира і 5 мільйонів

Показати ще

Грігол Катамадзе подякував Голові Державної податкової служби України Олексію Любченку за підтримку ініціативи щодо проведення опитування в межах експертного середовища, а також зауважив, що за досить не великий строк Державна податкова служба відкрилася для бізнесу та суспільства в цілому. Свідченням цього є проведення он-лайн зустрічей 21 грудня цього року з представники Американської торговельної палати в Україні, 22 грудня з представниками Європейської Бізнес Асоціації та 23 грудня запланована он-лайн зустріч з вирішення проблемних питань членів Асоціації платників податків України.

Олексій Любченко, голова Державної податкової служби України

Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко привітав усіх присутніх заходу та подякував Гріголу Катамадзе за ініціативу проведення такого масштабного та змістовного аналізу щодо оцінки ризиків та загроз фіскальної безпеки України.

Олексій Любченко зазначив, що в цей не простий для усіх рік Державній податковій службі України вдалося, по-перше, збільшити надходження ПДВ до бюджету на 42 % за 11 місяців - як головного індикатора стану розвитку економіки, по-друге, стовідсотково відшкодувати ПДВ.

Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко висловив подяку Гріголу Катамадзе та авторському колективу за проведення такої масштабної роботи, та зауважив, що це має вплив на розвиток фіскальної безпеки України.

Далі, Президент АППУ Грігол Катамадзе зазначив, що метою аналізу був стратегічний аналіз фіскальної безпеки, а основними завданнями: ідентифікувати, рейтингувати та ранжувати загрози фіскальної безпеки (ймовірність та наслідки), оцінити загрози фіскальної безпеки; аналіз та оцінювання ризиків поширення загроз фіскальної безпеки; оцінити спроможність/вразливість фіскальної системи щодо мінімізації рівня ризиків поширення загроз фіскальної безпеки; оцінити зовнішні можливості підвищення рівня фіскальної безпеки; модель та прогноз управління ризиками.

За результатами опитувань було визначено 243 загрози у сфері фіскальної безпеки, до основних з яких належить: шахрайство з ПДВ, «схеми» мінімізації податкових платежів, лобіювання представниками влади окремих груп та компаній з просування для них вигідних податкових (митних) умов (префенренцій), тінізація окремих видів бізнесу, інформаційні атаки щодо дискредитації фіскальної системи, прояви корупції у фіскальній сфері.

Окремо Грігол Катамадзе зупинився на питанні тиску на бізнес, який полягає в «пропозиції» сплати податків авансом, безпідставному внесені матеріалів до ЄРДР, безпідставному заведенні оперативно-розшукової справи тощо, тому важливим є створення єдиного органу по боротьбі з правопорушеннями у сфері фінансів та економічних злочинів.

Кандидат юридичних наук Вячеслав Некрасов на початку свого виступу подякував Ліга:Закон за надання «майданчика» для проведення такого важливого заходу для економіки та країни в цілому. Далі, зазначив, що останні декілька років команда займається розробкою сучасних підходів щодо боротьби з економічними злочинами, які пропонувалося застосувати при роботі нового правоохоронного органу, який повинен буде працювати на принципово інших засадах. Реалізація Стратегії базується на врахуванні позитивного досвіду і кращих практик провідних країн світу, серед яких сучасна модель поліцейської діяльності, керованої розвідувальною аналітикою (Intelligence Led Policing).

Вячеслав Некрасов зауважив, що давно стало очевидним, що правоохоронна практика, зокрема, протидія злочинності потребує оновлення, інновації, оптимізації за рахунок позитивних змін саме на рівні її аналітичного забезпечення, що і реалізується саме зазначеною моделлю ILP. З появою сучасних інформаційних й телекомунікаційних технологій, в умовах глобального поширення злочинності, характеру, складності та обсягів кримінальних викликів, правоохоронні та контролюючі органи потребують принципової зміни методології та підходів, які визначають важливість використання методів аналітичної роботи не лише як інструменту збирання доказів, а й як ресурсу стратегічного планування, що забезпечує життєвоважливі напрями щодо розгортання стратегій та ресурсів для забезпечення їх реалізації. Такий підхід, є наріжним каменем сучасної правоохоронної практики, який підкреслює проактивну та превентивну загальну методологію, даючи змогу правоохоронцям бути на один крок попереду злочинців. ІЬР дає змогу правоохоронним органам визначати й бачити тенденції та закономірності, які пов'язують різні злочини, осіб і місцеположення, а значить й змогу превентивно реагувати на правопорушення.

Вячеслав Некрасов звернув увагу, що перехід до формату ILP був частково простимульований бажанням посилити проактивний підхід, який використовують правоохоронці, для ефективного запобігання злочинам. Проактивність вимагає наявності компонента передбачуваності, якщо характеризувати злочинну діяльність. Робота розвідувальної аналітики полягає у наданні певної форми невизначеному майбутньому - цей процес часто базується на неповних даних щодо поточної ситуації, мета - спрямування ресурсів правоохоронного органу на управління майбутніми ризиками. Аналітичні виклики, втім, є суттєвими. Інша складова комбінованого процесу прогнозування ризиків та впливу на діяльність теж є важливою в контексті ILP - вплив на тих, хто приймає рішення. Базовою при цьому є аксіома розвідувальної аналітики: «розвідувальна аналітика, що не впливає на мислення того, хто приймає рішення, не є справжньою розвідувальною аналітикою».

Вячеслав Некрасов наголосив, що для того, щоб ILP запрацював на повну силу, розвідувальна аналітика повинна бути інкорпорована в процес планування діяльності правоохоронних органів. Стратегічний рівень - спрямовується на забезпечення уявлення щодо загроз у сфері фіскальної безпеки, розуміння тенденцій злочинності та системи причинно-наслідкових зв'язків порушення правопорядку, а також є внеском у розроблення широких стратегій щодо правоохоронної політики та використання ресурсів.

Вячеслав Некрасов зауважив, що необхідно запровадити нову методологію вивчення кримінального середовища та оцінки ризиків і загроз SOCTA, у зв’язку з тим, що основна причина для проведення національного оцінювання загроз організованої злочинності та тяжких злочинів полягає в тому, щоб забезпечити цінною, своєчасною і точною інформацією політиків і керівників про характер і масштаби злочинності та прийняття на цій основі більш обгрунтованих рішень щодо вирішення проблеми злочинності загалом і організованої зокрема. Мова йде про різні кримінальні ринки і сектори діяльності організованої злочинності, а також про членство і структуру ОЗУ. Це використання та інтерпретація кількісних і якісних даних для опису організованої злочинної діяльності, а також для визначення та аналізу загроз, рівня шкоди, яку вони викликають як зараз, так і, можливо, в майбутньому Наостанок, Вячеслав Некрасов зауважив, що займаючись цією проблематикою було сформульовано висновки: по-перше, будь-яка інституціональна структура самостійно не здатна вирішити існуючи проблеми, використовуючи існуючі функціональні повноваження. Тому такі інституціональні можливості треба розглядати тільки в системі з іншими інституціями; по-друге, в системі багатьох державних інститутів, зокрема в правоохоронних органах, нажаль відсутня культура розглядати проблеми в контексті безпекового сегменту. Це тягне за собою відповідно питання побудови стратегічного менеджменту, оцінки ризиків, ідентифікації загроз, оцінки спроможності системи щодо відвернення загроз, оцінки можливостей тощо.

На початку свого виступу доктор юридичних наук Олександр Користін, зазначив, що за ініціативи Асоціації платників податків України, яку підтримали усі ключові суб'єкти фіскальної безпеки започатковано проведення стратегічного аналізу у сфері фіскальної безпеки та яка є новацією в Україні і не лише у зазначеній сфері. В опитуванні прийняло участь 7090 осіб з ДПС (5324 особи), ДМС (657 осіб), ДФС (849 осіб) та бізнесу (260 осіб) – великого, середнього та малого, з усіх без виключення регіонів України.

Олександр Користін зауважив, що опитувальник сформовано робочою групою, опитування проведено анонімно.

Далі, Олександр Користін поінформував, що генеральна сукупність індикаторів сформована на основі трьох груп: загрози фіскальної безпеки (243), можливості фіскальної безпеки (52) спроможність/вразливість фіскальної системи (119) та розпочав Презентацію результатів стратегічного аналізу щодо оцінки ризиків та загроз фіскальної безпеки України, зауваживши, що ініціатива Асоціації - це «стартап», і з'ясування ключових потреб (напрямів) потребує аналізу максимально широкого кола питань, не допускає неврахування чогось на підставі виключно інтуїтивного підходу.

Результати стратегічного аналізу щодо оцінки ризиків та загроз фіскальної безпеки України:

Слайд 3. Базовими засадами для реалізації визначених завдань стратегічного аналізу є міжнародний стандарт, імплементований до вітчизняного законодавства, так як у 2018 році прийнятий як національний стандарт, - ДСТУ 180 31000:2018.

Таким чином, аналіз ризику здійснювався за двома характеристиками: ймовірність та наслідки (щодо загрози). Тобто, було використано інтегрований показник кількісного вимірювання певного явища.

Ключовими поняттями при цьому є: ідентифікація загроз (ризиків), оцінювання загроз, аналіз ризиків, оцінювання ризиків, граничний розмір ризику, вразливість, спроможність, стійкість.

Загалом ризик-менеджмент - сфера, яка оперує своїми поняттями, методами та інструментами та потребує розуміння, сприйняття, знань та практичних навичок.

Слайд 4. Щодо рейтингу ідентифікованих загроз. Загальна картина достатньо варіативна, що сприймається також як рівень достатності щодо репрезентативності результатів. Але потрібно ще раз наголосити, представлений рейтинг, і усі послідуючі результати відображають результати аналізу ризиків на основі інтегрованого кількісного оцінювання ймовірності та наслідків.

Слайд 5. Зазначений підхід ілюструється використанням матриці загроз, яка показує логіку застосування інтегрованої оцінки до індикаторів, а також формування та ранжування за граничною величиною ризиків, що є важливим для оцінювання ризиків.

Для деталізації аналізу та оцінювання ризиків проведено відповідне групування.

Перш за все, за відповідними групами експертного середовища.

На прикладі ДПС, з 243 ідентифікованих загроз ФБ, 144 безпосередньо стосується ДПС.

Враховуючи граничні розміри ймовірності та наслідків, усі ризики за кількісною оцінкою розподілилися у чотири групи:

1 група - найзначніші (червоний) (9), потребують застосування невідкладних заходів щодо зменшення ризику їх поширення;

2 група - значні (оранжевий) (54), потребують контролю найвищого керівництва;

3 група - потребують уваги, але не першорядні (72);

4 група - потребують відслідковування (9).

Діаграма відображає матричний аналіз. У межах 50-60% - значні (оранжевий рівень), а вище 60% - найзначніші (червоний рівень). Що співвідноситься і відповідною палітрою кольорів.

Звісно аналіз потрібно продовжувати стосовно кожної загрози окремо, системно, ґрунтовно і зважено. І як стандарт зазначає -у подальшому менеджмент обирає метод реагування на ризик: ухилення, сприйняття, скорочення, перерозподіл, тобто приведення величини ризику до допустимого граничного розміру.

У таблиці ключових груп загроз - кольором виділено ризики за граничними розмірами.

Це ключові групи за специфікою діяльності ДПС. Узагальнений підхід вже виділяє групи значно високого ризику: шахрайство з ПДВ, «схеми» мінімізації податкових платежів, та лобіювання окремих інтересів у фіскальній сфері.

Високим ризиком характеризуються групи індикаторів щодо тінізації окремих видів бізнесу та проявів корупції у фіскальній сфері.

Менш ризиковими для фіскальної безпеки є інформаційні атаки щодо дискредитації фіскальної системи.

Але подальший аналіз потребує врахування особливостей сприйняття та оцінювання різними експертними групами, а також їх співставлення.

Слайд 6. Середнє значення за різними групами експертів не завжди є актуальним.

Є специфіка аналізу за групами:

- кримінально-правовий блок, ОЗУ- більше стосується ПМ;

- тиск на бізнес більш адекватно оцінюється саме бізнесом;

- контрабанда є пріоритетом ДМС;

- але потрібно враховувати, що внутрішня характеристика більш об'єктивно розкривається зовнішніми експертами (зокрема корупція);

- хоча може мати місце виключення такої з логіки, це вже робота аналітика.

Слайд 7. У експертному середовищі цей суб'єкт є органом досудового розслідування і певним чином ця специфіка робить його ключовим щодо аналізу окремих груп індикаторів.

Зокрема, експерти ДФС є ключовим експертним середовищем щодо оргзлочинності у фіскальній сфері (більше 53% - найвища оцінка ризику) та кримінально правового й процесуального аспектів проблеми (також найвища оцінка - понад 55%).

А блок індикаторів щодо проявів корупції потребує врахування перш за все експертів, що представляють бізнес (майже 55% оцінюється ризик).

Тому на діаграмі загроз специфічних для діяльності ДФС (ПМ) доречно з оцінкою експертів ДФС відображати оцінювання експертами інших суб'єктів, зокрема бізнесу (блок індикаторів у кінці діаграми).

А ось наступний блок індикаторі є специфічним для ДФС.

Слайд 8. У цілому за специфікою ДФС уникнення кримінального переслідування за податкові правопорушення оцінюється як значний рівень ризику - понад 57% та потребує контролю найвищого керівництва.

Характеризується великою групою індикаторів - 32, які теж розподіляються на підгрупи і оцінюються по різному.

Ключових підгруп 10 серед яких оцінено за рівнем значного ризику (5), уникнення кримінальної відповідальності на основі:

- недосконалості норм ККУ;

- прогалин КПК;

- недосконалості норм податкового законодавства;

- недосконалості норм митного законодавства;

- неефективної організації досудового розслідування.

Поряд з цим, переважно заперечується неефективність ОРД, діяльності прокуратури, розгляду матеріалів кримінальних проваджень у судах, протидія кримінальному переслідуванню.

Але це у цілому, за окремими уточнюючими індикаторами у підгрупах оцінка ризику може суттєво варіюватися. Зокрема:

Щодо недосконалості норм ККУ: найзначнішого рівня (червоний) ризик щодо декриміналізації 203 (Зайняття забороненими видами господарської діяльності) та 208 (Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків) (62%) та недосконалості механізму притягнення до відповідальності за ст. 212 ККУ (63%).

І можливо хтось скаже щодо недоречності таких висновків, але наголошуємо - фаховий менеджмент має приймати подальші рішення: реагувати на зазначене чи залишити без змін. Потрібно фахово у подальшому обґрунтовувати рішення і оптимально підходити до визначення балансу інтересів

Щодо недосконалості норм КПК: найзначнішого рівня (червоного) ризик щодо забюрократизованості процедур погодження у судах проведення слідчих розшукових дій у кримінальних провадженнях (понад 60%), але значними є ризики щодо неурегульованості чи прогалин у статтях 26, 40, 170 КПК та недостатня урегульованість проведення процесуальних дій оперативними підрозділами за дорученням слідчого (56,6%).

Слайд 9. У експертному середовищі цей суб'єкт є органом, що реалізує митну політику, безпосередньо наповнює бюджет держави і певним чином ця специфіка робить його також ключовим щодо аналізу окремих груп індикаторів.

Зокрема, експерти ДМС є ключовим експертним середовищем щодо контрабанди (їх оцінка вище 56%). Але не найнижча оцінка ризику: інші суб'єкти її оцінюють на рівні 58-59 %, а бізнес оцінює ризик контрабанди у понад 65%, (попередній слайд 6).

З цього приводу потрібно зазначити: такого роду інформація теж є інформацією, і у будь-якому випадку потребує застосування невідкладних заходів щодо зменшення ризику поширення зазначених загроз, пов'язаних з контрабандою, заниженням митної вартості та порушеннями митних правил.

Поряд з цим, експертне представництво ДМС найвищий рівень ризику визначає загрозам, що пов'язані з цілеспрямованою діяльністю ОЗУ у фіскальній сфері (від 61 до 64 %): щодо енергетичного сектору, нафтогазової галузі, паливних ресурсів та лісового господарства.

Але найнижчим є ризик (у порівнянні з іншими експертними групами) пов'язаний з діяльністю ОЗУ у фіскальній сфері щодо мита. У порівнянні з бізнесом та податковою міліцією ця різниця 10 % (40,5 - ДМС, 50,1% - ДФС та 51,5% - бізнес).

Слайд 10. Індикатори тиску на бізнес (11). Усередне значення ризику - 45% (жовтий сегмент граничного рівня (попередній слайд 6)).

Свого роду це прояви корупції, перевищення повноважень, зловживання тощо. А тому логічною є гіпотеза того, що ключовим експертним середовищем є представники бізнесу.

Отримані данні вказують на значні розбіжності генеральної експертної сукупності (за групами) в оцінюванні ризиків тиску на бізнес. У поданих таблиці та діаграмі, загалом, переважає палітра зеленого сегменту, напрошується теза: «загрози немає - бізнес може працювати спокійно».

Але за іншою гіпотезою, та на думку самого бізнесу, ситуація є іншою. З 11 індикаторів 6 визначенні на значному рівні ризику (50­-51,5%):

- «забезпечення планових надходжень до бюджету» за рахунок сумлінного платника;

- безпідставне заведення ОРС;

- необґрунтованого блокування реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування;

- необґрунтованого віднесення суб'єкта господарювання до переліку «ризикових» платників податків;

- необґрунтовані трактування податкового законодавства контролюючими органами.

А по іншим зелений рівень взагалі не оцінюється.

Застереженням при цьому може бути лише те, що можливо ті чи інші загрози більше проявлялися у минулому (на фоні активних і принципових змін у ДПС останніх півроку) і у теперішній час специфіка змінилася. Але знову наголошуємо, фаховий менеджмент має приймати зважені та обґрунтовані рішення, щодо реагування на рівень ризиків.

Слайд 11. Шахрайства з ПДВ. Проблема має місце. Найзначніший рівень ризику (червоний сектор крім бізнесу у попередньому слайді 6) від 62 до 65%.

Виділяються окремі особливості шахрайства: (4.2) - безпідставне формування податкового кредиту - найзначніший рівень ризику (57%), а ДФС зазначає 62%.

На діаграмах також видно, що бізнес зазначену проблему оцінює дещо нижче, а податкова міліція вище.

Зазначену специфіку додатково можливим є характеризувати і на регіональному рівні. Лише три регіони зазначають на незначному рівні ризику шахрайства з ПДВ (у межах 40-50%). Але у 5-ти регіонах рівень ризику перевищує 70%.

Слайд 12. Схеми мінімізації податкових платежів. Проглядається певна однорідність різних груп експертів. Хоча на діаграмах є помітною і незначна розбіжність в оцінюванні ризиків.

Цікава палітра: проглядається більше враження загрозою у верхній частині таблиці індикаторів (червоно-оранжева палітра), та менш враженою є нижня частина індикаторів (зелено-жовта палітра).

Перші чотири загрози мають найзначніший ризик (за групами експертів також є різноманітність, але переважно в межах значного рівня ризику):

- зміна номенклатури товару по ланцюгу купівлі-продажу (54-60%);

- використання юридичних осіб з ознаками фіктивності» та/або «підставних («фіктивних») фізосіб (53-62%);

- зловживання ситуацією, коли великі компанії використовують для ведення бізнесу схему з ФОП (52-58%);

- використання підприємств-нерезидентів, зареєстрованих у офшорних зонах та країнах з низьким податковим навантаженням (52-60%).

Звертає на увагу особливість індикаторів 6.5 (заниження бази оподаткування податком на прибуток підприємств) та 6.6 (безпідставне формування витрат господарської діяльності). На перший погляд не логічним є високе оцінювання ризику експертами Бізнесу (54 та 51% відповідно), та низьке оцінювання експертами ДПС (45 та 46% відповідно). Різниця в оцінюванні до 10%, а логіка дещо зворотна.

У будь-якому випадку подальший аналіз потребує більш глибокого фахового розуміння проблеми та інтерпретації результатів.

Слайд 13. Лобіювання владою податкових (митних) преференцій (15). Надзвичайно цікава група індикаторів. Суттєва однорідність думки експертних груп:

- найнижчий рівень оцінювання (31-37%) - лобіювання інтересів соціальних груп, що потребують допомоги (34-37%), та малого бізнесу (31-33%);

- а найвищий рівень загрози (червоно-оранжевої палітри) (55-­66%): лобіювання інтересів монополістів, реалізації злочинних схем та інтересів злочинних груп.

Слайд 14. Тінізація окремих видів бізнесу та господарської діяльності за сферами. Також прослідковується певна експертна за групами однорідність щодо варіативності за групами індикаторів та рівня ризику (палітра кольорів та діаграма).

За видами бізнесу, а були ідентифіковані певним чином специфічні та переважно незаконні види бізнесу, надзвичайно враженими тіньовою економічною діяльністю є незаконна вирубка лісів та подальший експорт деревини (61-71% але група одна - це найзначніша загроза), незаконний видобуток корисних копалин (бурштин, граніт, пісок, нафта, вугілля тощо (64-72% - переважно найзначніший рівень ризику), незаконне скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти (58-64%), а також незаконні викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин (55-66%) та офшоризація ЗЕД (56-60%).

Регіональні акценти також мають специфіку розподілу рівня ризику і потребують детального аналізу проблем.

Якщо зазначену проблему опрацювати засобами оперативно-розшукової діяльності, можливим є виділення ключових суб'єктів правопорушень регіонального та національного характеру.

За рівнем тінізації господарської діяльності оцінювався ризик поширення загроз фіскальній безпеці у 24 сферах економіки.

Також прослідковується певна експертна за групами однорідність щодо варіативності за групами індикаторів та рівня ризику (палітра кольорів таблиці).

Найбільш враженими тіньовою діяльністю є сфери:

- лісового господарства (54-65%) (червона та оранжева палітра)

- енергетика (53-58%)

- нафтогазова (53-59%)

- паливних ресурсів (52-61 %)

- аграрна (51-54%))

- виробництво та обіг ЛГВ та тютюнових (55-60%)

- фармацевтика (49-59%).

Слайд 15. Прояви корупції у фіскальній сфері. Вічна тема для сучасного суспільства. І в аспекті фіскальної безпеки вона себе також знайшла.

Бізнес більш принципово оцінює ризики корупції, хоча за окремими індикаторами суб'єкти фіскальної системи майже солідарні з бізнесом.

Загалом корупція та антикорупційні заходи у фіскальній сфері надзвичайно чутлива сфера, яка потребує достатньо глибокого усвідомлення явища, політичної волі та системності заходів протидії.

Слайд 16. Загрози макроекономічного характеру та окремого змісту. Це загрози, які у попередньому не мали свого аналізу щодо рівня ризику у нашій шкалі граничних розмірів.

По суті ці загрози характеризують зовнішні умови фіскальної безпеки.

Палітра є достатньо яскрава, варіативна і переважно одностайна в оцінюванні експертами:

- класична проблема - тіньова економіка (53-59%) - ще раз звертаємо увагу на тому, що цей відсоток не відображає рівень тіньової економіки у порівнянні з ВВП (як звикли), ми можемо говорити лише про рівень ризику поширення тіньової економічної діяльності та її впливу на фіскальну безпеку. Хоча і в нашому випадку ця загроза є найзначнішою;

- такими ж деструктивними щодо фіскальної безпеки є й інші макроекономічні загрози: монополізація ринків та галузей економіки (55-62%), спад виробництва в країні (58-67%), зменшення офіційного ринку праці (58-68%), трудова міграція, відтік робочої сили закордон (61-70,4% -митники найвразливішим оцінили цей ризик);

- з іншого боку вже знайомі для нашої країни проблеми: діяльність «конвертаційних центрів» (57-63%); рейдерство (56-64% - лише податкова міліція не сприймає цієї загрози); легалізація тіньових доходів (50-58%); заробітна плата «у конвертах» (52-58%); відкати у господарських операціях (56-61 %); недоступність дешевих банківських кредитів та заміщення альтернативними ресурсами (тіньовими) (55-61%).

Слайд 17. Можливості підвищення рівня забезпечення фіскальної безпеки України - зовнішні фактори щодо фіскальної системи, які сприятимуть підвищенню ефективності формування доходної частини бюджетів, а впровадження (реалізація) їх може мати місце у майбутньому.

Ідентифіковано 52 індикатори. Більшість оцінені вище 50%, що визначає позитивне значення зазначених можливостей попри неоднорідне оцінювання різними експертними групами.

ДФС (податкова міліція) більш позитивно оцінює можливості (тому до наступного слайду обрано індикатори оцінені ДФС вище 60 % ризику - найзначніші).

Слайд 18. Серед низки виділених можливостей виділяються наступні:

- створення єдиного правоохоронного органу в економічній сфері (55-68% - неоднорідне оцінювання різними суб'єктами ФБ);

- позбавлення повноважень щодо розслідування кримінальних правопорушень економічного характеру: Національною поліцією України (51-63%);

- позбавлення повноважень щодо розслідування кримінальних правопорушень економічного характеру: Службою безпеки України (51-62%);

Показовим є те, що на фоні високого оцінювання (понад 66%) розвитку інформаційно-аналітичних перспектив (доступу до даних, БД, зарубіжних практик тощо (пп.5,15,18.3,18.4), впровадження моделі правоохоронної діяльності, керованої аналітичною розвідкою (ILP) у сфері фіскальної безпеки оцінено лише трохи більше 60% - ПМ, а іншими суб'єктами не значно більше 50%.

При тому, що саме така модель і забезпечує усі зазначені вище можливості інформаційно-аналітичного блоку, які розвиваються як складові моделі ILP. Тобто висновок: вже сьогодні наявною є необхідність - підвищення обізнаності працівників щодо пріоритетів, складових та механізмів реалізації ILP та упровадження у практичну діяльність.

Крім зазначеного, високо оцінені перспективи запровадження кримінальної відповідальності за шахрайство з податками (58-66%). Можливо це розглядається експертами у якості альтернативи 212 ККУ.

Слайд 19. Рейтинг індикаторів спроможності системи фіскальної безпеки. Загалом ідентифіковано та оцінено 119 індикаторів спроможності. Загальна картина достатньо варіативна, можна сказати на перший погляд дещо розмита за експертними групами, хоча прослідковується загальна тенденція сприйняття генеральною сукупністю експертного середовища.

Слайд 20. Спроможність та вразливість. Загалом, застосовано такий алгоритм розрахунку, за якого індикатори спроможності при оцінюванні вище 50% характеризуються позитивним рівнем, а нижче 50% - негативним (як недостатній рівень) і за змістом більше відповідають вразливості системи.

Тобто за шкалою оцінювання від 0 до 100%, логічним є твердження, що наявний рівень 42% не може вважатися позитивним.

Виходячи із зазначеного, з діаграми видно, що переважна більшість індикаторів спроможності характеризують більше вразливість системи ФБ. Думаю, наша гіпотеза аналогічно оцінюється у суспільстві.

Слайд 21. Спроможність. Індикатори подані у підгрупах, але враховуючи особливість шкали оцінювання палітра кольорів представляє дещо іншу логіку:

- від світло коричневого до темно коричневого - напрям погіршення стану;

- від світло зеленого до темно зеленого - покращення стану;

- тобто загальна логіка - від коричневого до зеленого - це покращення, і перевага у палітрі кольорів коричневого це негативний стан, а -перевага зеленого - позитивний стан.

Аналіз за групами:

Рівень достатності (досконалості): податкової системи в цілому, окремих видів податків, законодавства податкового та митного, кримінального та кримінально-процесуального.

Знову розподіл між групами експертів: бізнес краще сприймає основні податки (вище 50%), податкова служба і митна більше ризиків пов'язує із законодавством (44-45%), а податкова міліція рівно віддалено оцінює цей блок (46-49%) (можливо доречною є гіпотеза необізнаності щодо окремих податків та системи у цілому працівниками ДФС).

Нещодавно Голова ДПС України Любченко О.М. в інтерв'ю наголошував на необхідності пошуку консенсусу, балансу інтересів держави та платників. Саме ця підгрупа індикаторів показує, що межа балансування досить вузька, (розбалансованість не значна), і проблему є можливим ідентифікувати.

Адміністрування, сервіс, комунікації: більш позитивна палітра, позитивніше характеризується адміністрування в системі фіскальних органів (48-54%о), сервісні послуги (46%) - бізнес, та більше 50% ДПС та ДМС), а також консультативні послуги (46-66%) (поряд з тим, що бізнес такі консультативні послуги не сприймає (42-43%)).

Але рівень комунікацій на думку усіх експертних груп є недостатній, що безпосередньо може впливати на ефективність фіскальної системи у цілому.

Співпраця з Держфінмоніторингом: невелика підгрупа, але важлива так як в Україні найпоширенішим сегментом щодо відмивання (легалізації) коштів є саме тіньова економіка, і пов'язані з нею економічні (фіскальні) злочини є основною базою предикатності 209 ст. ККУ.

Реально рівень співпраці у полі вразливості (40-49%). Не виключенням є і експертне оцінювання ДФС (45-49%) як органу досудового розслідування 209 ККУ, та основним (з переліку суб'єктів фіскальної безпеки) користувачем аналітичних матеріалів Держфінмоніторингу.

Довіра платників податків: оцінювання в межах 30-40%, додаткового коментаря не потребує.

Слайд 22. Спроможність. Інформація і аналітика: на нашу думку, експертні висновки бізнесу та ДМС (щодо значно нижчого рівня оцінювання - всього лиш в межах 41 - 44%) є більш обґрунтованими. Відносно позитивніше оцінювання податковою міліцією (46-53%) інформаційно-аналітичної діяльності, більше говорить про відсутність відповідних компетентностей та сучасного розуміння й змістовного наповнення цього напряму.

Слайд 23. Спроможність. Персонал: верхня частина таблиці показує одностайність експертної думки (37-47%) - низька умотивованість професійної діяльності.

Бізнес, ДМС та ДПС з «посмішкою» (42-47%) сприймають «високий» (62%) професійний рівень податкової міліції щодо розслідування податкових злочинів, у цілому. Хоча фаховість працівників не виключається (ДПС - 51%).

Низький рівень фахової освіти (46-51%), зокрема у відомчих ЗВО та підвищення кваліфікації.

І одностайно низький рівень добору працівників фіскальної сфери, в усіх органах без виключення (38-48%).

Питання кадрової політики у цілому по системі.

Культура: щодо податкової культури платників податків, доречно орієнтуватися на думку експертів ДПС (37-48%) та ДМС (40-45%), і більше запитань до малого та середнього бізнесу (37-43%), великий бізнес характеризується хоча і вищим рівнем податкової культури та все ж недостатній для позитивного сприйняття (45-49%).

А щодо культури працівників фіскальних органів, бізнес у розпачі (40-45%).

Ефективність: загальна палітра у секторі 35-49%.

Низький рівень оцінювання: відповідності міжнародним стандартам (39-45%), ефективності п/о діяльності (38-48%), превентивних заходів (38-44%), невідворотності покарання за податкові злочини (40-47%), достатності санкцій (41-53%).

Рівень управлінської діяльності і в центрі і на місцях оцінюються позитивно (вище 50%), але не в митній службі (43-47%)).

Усі фіскальні органи «вводять в оману бізнес», кажучи, що невисокий рівень виявлення конвертаційних центрів (42-47%), схем ухилення від сплати податків (46-49%) та застосування п/о заходів по ліквідації злочинних схем (43-48%). А бізнес їх підтримує на дещо вищому рівні (52-58%), і зазначає про позитивні результати, спонукаючи до активнішої діяльності.

Слайд 24. Вразливість. Це група індикаторів, які вже своїм формулюванням визначають негативний зміст явища (діяльності) і спроможністю не характеризуються навіть якщо оцінюються на 10%: бюрократія, тиск на бізнес, суто адміністративний стиль управління.

Саме тому палітра кольорів не передбачає зелених відтінків.

Серед експертних груп, виділяється бізнес, зазначаючи на значній вразливості перелічених індикаторів (51-61%). Зокрема:

- бюрократія при наданні сервісних послуг (57%), особливо в митній сфері (61%) (з чим митна служба особливо і не сперечається) (45,5%);

- бюрократія при виконанні службових обов'язків негативно характеризується і експертними групами усіх суб'єктів фіскальної безпеки (47-59%);

- оцінюючи тиск на бізнес, виділяється не з кращої сторони ПМ (56%), усі інші суб'єкти рівновіддалені, але у сегменті високого ризику тиску (54%).

А суто адміністративний стиль управління є присутнім в усіх органах і на усіх рівнях, що і підтверджують усі експерти (47-52%).

Слайд 25. Оцінювання ризиків. При оцінюванні ризиків важливим є не лише порівняння з граничними розмірами ризиків. Важливим є аналіз та висновки щодо вразливості системи поширенню тих чи інших загроз у фіскальній сфері. Наскільки система спроможна протидіяти загрозам, і чи здатна фіскальна система знизити рівень ризику поширення конкретної загрози.

Аналіз внутрішніх факторів не завершується їх описовими статистиками. Важливим є співставлення кожної загрози із системою спроможності/вразливості (низкою індикаторів).

Наприклад: дві найзначніші загрози: Шахрайста з ПДВ та «Схеми» мінімізації податкових платежів.

З усієї сукупності 119 індикаторів що характеризують спроможність/вразливість фіскальної системи виділяється два:

- рівень наявних можливостей встановлення «схем» ухилення від сплати податків;

- рівень особистісної стійкості персоналу органів фіскальної системи до зловживання посадовим станом.

Величина впливу цих предикторів є різною до наших залежних змінних, але значення в обох випадках протилежне загрозі. Тобто, при підвищенні рівня спроможності зазначених двох індикаторів, знижуватиметься ризик поширення загрози.

На підставі цього, можливим є прогнозування величини ризику. Зокрема:

- за наявного оцінювання індикаторів спроможності (рівень наявних можливостей встановлення «схем» ухилення від сплати податків - 47,15% та Рівень особистісної стійкості персоналу органів фіскальної системи до зловживання посадовим станом - 50,65%), ризик за рахунок невисокого оцінювання спроможності збільшується: по «схемам» мінімізації податкових платежів з 56,55% до 59,34%; по шахрайству з ПДВ з 61,67% до 63,55%

- підвищуючи спроможність за виділеними нами індикаторами покроково ми можемо спрогнозувати зниження ризику, відповідно:

- по «схемам» мінімізації податкових платежів: підвищуючи спроможність на 10% - 55,1% (ще червоний рівень); на 20% - 50,86% (вже оранжевий рівень); на 25% - 48,74% (жовтий рівень-менш значна загроза);

- по шахрайству з ПДВ: підвищуючи спроможність на 10% - 59,41%; на 20%-54,27% (оранжевий рівень); 30% - 49,13% (жовтий рівень).

Отже, наприклад, підвищення рівня можливостей встановлення «схем» ухилення від сплати податків є не абстрактним завданням, по суті можемо запланувати низку заходів по підвищенню рівня цієї спроможності: моніторинг, узагальнення, написання алгоритму, визначення профіля ризиків, розробка методики застосування, підвищення кваліфікації без відриву від виконання функціональних обов’язків тощо. Як наслідок - зниження ризику конкретних загроз.

А якщо спланувати заходи щодо секторального (сегментного) підвищення спроможності, результат може бути ланцюгового характеру.

Поряд з цим, важливим є запровадження управлінських рішень не максимально широкого спектру та діяльності, а точково, пріоритетно, конкретно та зрозуміло. Сучасні безпекові системи орієнтуються перш за все на співвідношенні витрат та результатів (ефективності). Розпорошення сил та засобів - учорашній день.

Сьогоднішня стратегія - пріоритезація, цільове бюджетування, а також ефективність діяльності та використаних бюджетних коштів.

Це лише невелика частина висновків, що є можливим зробити з отриманих емпіричних даних. З даними ще потрібно працювати, але має бути запит зацікавлених сторін для більшої деталізації та пошуку зв'язків та пріоритетів.

Наприкінці заходу Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе подякував усім учасникам заходу, які прийняли участь оф-лайн та он-лайн, а також привітав усіх з Новорічними та Різдвяними святами.