Реформа екстреної меддопомоги: коли можна викликати "швидку" і що зміниться для українців

На реформу екстреної меддопомоги а 2019 рік вперше виділили 922 мільйони гривень. Про проміжні результати пілотного проекту та плани на наступний рік повідомив керівник експертної групи з питань надання екстреної медичної допомоги Директорату медичних послуг МОЗ України Олександр Данилюк.

Чому реформа потрібна

Ефективність системи екстреної меддопомоги оцінюють за показниками швидкості, часу і якості.

Швидкість понад усе - від моменту зупинки серця до смерті мозку проходить 4-5 хвилин, від початку критичної кровотечі до смерті 5-10 хвилин.

В Україні надто високий показник смерті. Наприклад, успішність реанімації на догоспітальному етапі в європейських країнах - 29,5%, а в Україні - лише 8,5%.

У бюджеті на 2020 рік закладено продовження реформи, і проект пошириться з 6 на інші 19 регіонів. Пацієнт, набираючи номер 103, потраплятиме в єдину диспетчерську службу.

Там диспетчер опрацьовує виклик і спрямовує до пацієнта найближчу вільну бригаду, але за умови, що стан пацієнта критичний. Для цього кожна бригада матиме GPS-навігатор.

Виклики оброблятимуть до 1 хвилини, а не 3-4 хвилини, як зараз. Оновлені диспетчерські служби запрацюють по всій країні з нового року.

У них працівники системи екстреної медицини і ті, хто зобов'язаний надавати першу допомогу, наприклад, поліція, рятувальники, зможуть на манекенах відпрацьовувати навички порятунку життя.

Уже цьогоріч 6 пілотних регіонів матимуть спецтранспорт практично на 100%. Екстрена меддопомога справді потребує значних інвестицій. Але при цьому - і якісного надання послуги.

Для порятунку життя слід координувати дії усієї бригади в перші хвилини. За 5 років всі працівники бригад мають перенавчитися.

Щороку близько 20% працівників - водії, фельдшери, медсестри, лікарі - будуть підвищувати кваліфікацію або отримувати нову.

З квітня 2020 року її фінансуватиме Національна служба здоров’я. Ці моменти - доволі складні для центрів екстреної меддопомоги, оскільки вони розташовані не в одному приміщенні, а розпорошені по всьому регіону.

Подекуди є ще й опір керівників центрів - вони бояться втратити керівні посади.

Важливо розуміти, що є кілька видів меддопомоги:

• первинна - сімейна медицина;
• спеціалізована (поліклініки і лікарні);
• екстрена - коли життя пацієнта під загрозою;
• реабілітація;
• і паліативна допомога.

Такого виду допомоги як невідкладна не існує. Є невідкладний стан, при якому слід надати екстрену допомогу.

Термін "невідкладна допомога" залишився ще з радянських часів. Він означає допомогу пацієнту, якому не потрібна екстрена допомога. Але потрібен приїзд лікаря додому.

Від такої практики більшість країн світу поступово відійшли. В Україні ж за рік бригади мають майже 8 млн виїздів. Госпіталізацією закінчується менше двох мільйонів виїздів.

6 мільйонів непрофільних викликів - дуже дороге задоволення для платників податків. Це складна комунікаційна проблема. Кожному слід пояснити: якщо підвищилась температура та болить горло - це не причина телефонувати 103 і викликати "швидку".

Нагадаємо, раніше у МОЗ повідомили, кого торкнеться медреформа у 2020 році: це варто знати кожному українцю.

Як повідомляв портал "Знай.ua", Скалецька назвала "4 кити української медицини".

Також "Знай.ua" писав, що реформа медицини вигнала на вулиці сотні студентів.