Національний банк України методично закручує гайки у сфері фінансового моніторингу, і наслідки для банківського сектору вимірюються вже не десятками, а сотнями мільйонів гривень. Як повідомляє Інформатор із посиланням на дані аналітиків YouControl та Мінфіну, за 2025 рік банки сплатили 426,3 млн грн штрафів — і це лише за порушення у сфері фінмоніторингу.
До повномасштабного вторгнення штрафи Нацбанку здебільшого вимірювалися десятками й сотнями тисяч гривень. Ситуація кардинально змінилася після 2023 року: регулятор сформував нові підходи до контролю, зробивши акцент саме на посиленні перевірок клієнтів та протидії відмиванню доходів.
Від сотень тисяч до сотень мільйонів: як зростали апетити НБУ
У 2023 році рекордсменом став Комінбанк — 135,15 млн грн штрафу за порушення законодавства у сфері запобігання легалізації доходів. Наступного року регулятор пішов ще далі: 32 штрафи на загальну суму 348 млн грн, а також 15 письмових застережень. Максимальний штраф у 2024 році — знову 135,15 млн грн — отримав РВС БАНК. Згодом фінустанову визнали неплатоспроможною, а на початку 2026-го її акції викупила естонська Iute Group AS.
2025 рік став переломним: заходи впливу застосували до 29 банків — це кожна друга діюча фінустанова в країні. А загальна сума штрафів сягнула 426,3 млн грн.
Хто платить у 2026-му: шість банків під ударом
Лише за перше півріччя 2026 року НБУ встиг накласти штрафи на шість банків. Найбільше дісталося ПУМБ — 10 млн грн. Друге місце в Акордбанку — 3 млн грн, третє — банк "Авангард" із 2 млн грн. Також під санкції потрапили Укрсиббанк (400 тис. грн), Креді Агріколь (300 тис. грн) і Таскомбанк (200 тис. грн).
У ПУМБ публічно відреагували: «Банк детально проаналізував зауваження регулятора та вже вжив необхідних заходів. Ідеться про окремі недоліки, виявлені в межах наглядових заходів, а не про системні порушення», — заявили в пресслужбі.
За що штрафують: головні причини
Аналітики YouControl з'ясували, що основною причиною стягнень стала неналежна перевірка клієнтів — на її підставі винесли 58 штрафів. Ще 149 рішень ухвалили через недоліки зі звітністю до Держфінмоніторингу, валютною звітністю та документами із протидії відмиванню доходів.
Експерти зазначають: регуляторна стратегія НБУ змінилася. Замість масового відкликання ліцензій — а за порушення у сфері фінмону відкликали лише одну — регулятор дедалі частіше обирає економічні санкції. 106 великих штрафів і 51 письмове застереження свідчать: Нацбанк воліє штрафувати, а не закривати установи.
Які операції привертають увагу банків
Для звичайних клієнтів посилення фінмоніторингу означає пильнішу увагу до їхніх операцій. Банки зобов'язані перевіряти транзакції, які викликають підозру. Найчастіше під приціл потрапляють:
- великі разові надходження — від 400 000 грн;
- часті перекази між фізичними особами без очевидної економічної мети;
- операції з готівкою, що перевищують встановлені ліміти;
- нетипова активність за рахунками, якими раніше майже не користувалися.
Якщо банк фіксує підозрілу операцію, він може тимчасово заблокувати рахунок до з'ясування обставин або зажадати від клієнта документи, що підтверджують походження коштів. Відмова надати пояснення часто призводить до повної зупинки обслуговування.
Раніше портал Знай повідомляв, НБУ посилив контроль за колекторами.
Також наш портал інформував, 64 банкноти на кожного українця: НБУ показав, яких купюр найбільше в обігу.