Попри гучні скандали, мільйонні штрафи та зриви постачань їжі для військовослужбовців на півночі країни, компанії з сумнівним шлейфом знаходять спосіб повернутися до бюджетних мільярдів. Яким чином за одну добу проблемні склади переписали на нову фірму і чому пів мільярда гривень знову можуть дістатися тим самим людям, пише портал Акценти.

Старі граблі та новий тендер на пів мільярда

Скандали навколо постачання харчування для української армії чомусь ніяк не стануть пересторогою для організаторів тендерів. Цього разу йдеться про масштабну закупівлю (номер UA-2026-09-10-014109-a, лот №2), очікувана вартість якої становить солідні 484 431 000 гривень. За всіма ознаками, замовник уже готовий назвати переможцем компанію «Капітал Продукт».

Проте за новою та блискучою вивіскою ховається добре відокремлений шлейф компанії «ЮСМАК». На початку 2026 року саме цей постачальник виграв багатомільярдні підряди на годування військових у Сумській, Чернігівській та Полтавській областях. Чим це закінчилося? Гуркіт здійнявся чималий: контракти по Сумщині та Чернігівщині довелося розривати достроково через відвертий зрив постачань та голодні скарги бійців.

Тепер же колишній виконавець намагається відсудити у держбюджету понад 700 мільйонів гривень штрафних санкцій. Але замість того, щоб назавжди забути про недобросовісного гравця, на арену виводять нову юридичну особу з дуже знайомими можливостями.

Магія одного дня: як переписати склади заради пів мільярда

Найцікавіше у цій історії те, як швидко й безпардонно вирішуються «кваліфікаційні проблеми». Ще 1 жовтня сам замовник чітко заявляв: складські приміщення, які раніше використовував скандальний «ЮСМАК», не можуть братися до уваги, адже вони не відповідають критеріям.

Але далі починається справжня бюрократична магія, якій міг би позаздрити будь-який ілюзіоніст:

30 вересня офіційно припиняється попередній договір оренди щодо цих самих приміщень.

Вже 1 жовтня укладається новий договір — але тепер уже з фірмою «Капітал Продукт».

2 жовтня ця компанія стрімко подає пакети документів на ті ж самі склади та дивним чином одразу отримує необхідний експлуатаційний дозвіл.

Змінилося лише одне — назва на папері. Склади залишилися ті самі, проблеми минулого те нікуди не поділися, проте дорога до півмільярдного державного тендеру виявилася повністю розчищеною.

Чи почнеться життя з чистого аркуша для старих гравців?

Подібні маніпуляції змушують ставити дуже незручні запитання до системи закупівель. Невже в Україні достатньо просто поміняти назву юридичної особи у статутних документах, щоб стерти з пам'яті мільйонні збитки, судові позови та зірвані поставки на фронті?

Виникає логічне питання: що ж насправді змінилося за одну добу — самі склади стали кращими чи просто апетит у ділків залишився колишнім? Поки відповідальні особи заплющують очі на очевидні збіги, історія «ЮСМАКУ» продовжує жити під новою назвою, доводячи, що інтереси бізнесу декого з учасників ринку часто стоять вище за базові потреби армії.