Кустарний «Кровоспас» перейменувався в BloodSaver, отримав капітал компанії «Єнамін» з російським слідом і намагається легалізуватися через Український центр медичної сертифікації та прогнозування.

Про це пише портал Антикор. 

Український ринок тактичної медицини за роки війни бачив багато, але історія з перевтіленням скандального «Кровоспасу» у BloodSaver - це справжній майстер-клас із намагання легалізувати гаражне виробництво медичних виробів попри токсичний бекграунд та кримінальні провадження. На жаль, досі навіть найгучніші підпільні схеми мають дивовижну здатність перероджуватися: варто лише змінити назву і знайти зговірливих сертифікаторів. Саме така історія зараз розгортається довкола перевтілення скандального гемостатика «Кровоспас» у BloodSaver. І на превеликий подив, головну скрипку в цій легалізації грає приватний орган оцінки відповідності - ТОВ «Український центр медичної сертифікації та прогнозування» (ТОВ «УЦМСП»).

Щоб зрозуміти масштаб абсурду, варто нагадати передісторію. Після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року хімік Ігор Цурупа вирішив, що війна та мораторій на державні перевірки – це ідеальний час для організації підпільного бізнесу з виготовлення медичних виробів без зайвої бюрократії. Для того щоб заробляти на життях військових, у підвальному приміщенні в Обухові на Київщині розгорнулося масштабне підпільне виробництво кровоспинних бинтів і серветок під назвою «Кровоспас», без належного медичного обладнання, в умовах повної антисанітарії, без контролю стерильності та без жодного чинного дозвільного документа.

Волонтерам і військовим цей кустарний виріб масово продавався, фактично прикриваючись схемою, що нібито це відбувається в обмін на «донати». Журналісти та громадськість неодноразово повідомляли, що несертифікований «Кровоспас» несе загрозу для життя українських військових. Восени 2023 року, коли в мережі та медіа з’явилися фото з того самого обухівського підвалу, вибухнув гучний скандал, а Національна поліція відкрила кримінальне провадження.

 

 

Але навіть це не зупинило конвеєр з виробництва «Кровоспасу». Згодом сам Цурупа публічно хвалився, що за майже чотири роки з його підпільної майстерні вийшло понад 3 мільйони упаковок бинтів і серветок, і кожна з них потрапила на ринок та на передову без жодної офіційної оцінки стерильності та відповідності. А коли продавати токсичний «Кровоспас» під старою назвою стало вже зовсім неможливо, на сцену вийшли рятівники з великими гаманцями.

 

У підпільний проєкт з виробництва медичних виробів влила гроші відома хімічна компанія «Єнамін» (Enamine). У світовому гіганті чомусь вирішили, що світового ринку постачання молекул їм замало, і захотіли вкласти гроші в цей токсичний актив. Публічно в «Єнаміні» не афішують, що їхній благодійний фонд, який мав би дійсно займатися благодійними проєктами та підтримкою української науки, активно співпрацював із підпільним виробництвом «Кровспасу» в Обухові в минулі роки. Цей благодійний фонд навіть надавав власні рахунки, на які надходили кошти за продаж несертифікованої продукції без сплати податків.

 

А влітку 2025 року компанія «Єнамін» через свій благодійний фонд почала не ховаючись, заходити у проєкт «Кровоспас». Благодійний фонд «Єнамін» було обрано для цього як зручну ширму. Замість того щоб напряму світити материнський мільярдний бізнес у сумнівному проєкті, у липні 2025 року до засновників фірми Ігоря Цурупи ТОВ «Тактиспас» (ЄДРПОУ 44752857) заходить Благодійний фонд «Єнамін» із часткою 49%, а бенефіціарною власницею поруч із самим організатором підпільного цеху стає власниця «Єнаміну» Людмила Бабіченко. При цьому, керує фондом «Єнамін» засновник компанії Андрій Толмачов.

Популярні новини зараз

2027-й буде найспокійнішим для трьох знаків Зодіаку: кому пощастить

Три знаки китайського гороскопа вириваються вперед: кому зима переверне життя

ООН роздає українцям гроші понад 12 тисяч: кому варто поспішити з реєстрацією

Електрички переписують тарифи: хто тепер платитиме більше за проїзд

Показати ще

 

Далі схема запрацювала як годинник: у комерційний проєкт BloodSaver, саме так переназвали «Кровоспас», через Благодійний фонд «Єнамін» завели близько 22–23 мільйонів гривень, активи компанії миттєво злетіли з 2 мільйонів до майже 25 мільйонів гривень коштом закупівлі обладнання та майна, а юридичну адресу перенесли на Печерськ, на вулицю Генерала Кульчицького, 23.

 

 

 

Показово, що самого Ігоря Цурупу, який роками штампував несертифікований «Кровоспас» в обухівському підвалі та став через це фігурантом кримінального провадження, залишили і на посаді директора із контрольним пакетом у 51%, що свідчить про високий рівень пов’язаності керівництва «Єнаміну» з організатором нелегального виробництва.

 

 

 

Фінальний акорд легалізації розіграли в лютому 2026 року. 15 лютого Ігор Цурупа пафосно оголосив про закриття проєкту «Кровоспас» нібито через проблеми зі світлом, опаленням і браком людей (попутно похвалившись понад 3 мільйонами упаковок, проданих без жодної оцінки відповідності), а вже за три дні, 18 лютого, під тією ж вивіскою запрацював комерційний сайт BloodSaver із прайсом та рахунками. І тут перш ніж перейти далі до викладу хронології легалізації «Кровоспасу» компанією «Єнамін», варто згадати про один нюанс біографії нових інвесторів, про який у пристойному товаристві воліють мовчати: тривалі та міцні зв’язки української компанії «Єнамін» з російським ринком та постачанням хімічної продукції до країни-агресора навіть під час повномасштабної війни.

 

 

 

Це цілком конкретні задокументовані ланцюжки, які тягнуться від київських лабораторій «Єнаміну» та її зарубіжних філій просто до країни-агресора. Так, сполуки «Єнаміну» під час війни потрапляють до російського фармгіганта BIOCAD - постачальника ліків за державними оборонними та медичними програмами РФ, а також до компанії «Полісан», що виготовляє препарати для російських військових шпиталів. Щоб обходити зайвий шум, для цього використовується латвійський хаб компанії і схеми постачання через Китай.

 

 

 

Через офіційних китайських партнерів «Єнаміну» на кшталт Shanghai Genez Trading продукція української компанії «Єнамін» потрапляє в Китай, а звідти через посередників іде на російський ринок. Наприклад, китайська компанія Mabwell має пряме комерційне партнерство з РФ. У грудні 2022 року Mabwell офіційно уклала угоду з російською Бінофарм Груп щодо розробки, ліцензування, реєстрації, виробництва та продажу препаратів Mabwell у Росії та країнах ЄАЕС. Угода передбачає локальне виробництво у РФ.

 

 

 

Ще жорсткіша картина вимальовується навколо платформи «Єнаміну» Chemspace та її контрагентів, адже серед постачальників, представлених на цьому маркетплейсі, фігурують компанії з прямими поставками до РФ, зокрема ті, чия продукція та мережі контрагентів пов’язані з російськими державними замовниками, силовиками та структурами під санкціями США. Фірми, з якими співпрацює «Єнамін» через свій маркетплейс, постачають хімічну продукцію до російських компаній на кшталт «Русмедторгу» (який потрапив під санкції США за зв’язки з оборонним сектором РФ і мережею «Хіммед»), «Пущинських лабораторій» (що працюють для структур МВС РФ), «Фармасинтезу» та «Медстандарту» з орбіти «Хіммеду», який Мінфін США пов’язує з програмами хімічної та біологічної зброї і спецлабораторіями ФСБ, причетними до отруєння Олексія Навального.

 

 

 

На цьому тлі особливо дико виглядає те, що попри повномасштабну війну контакти української компанії «Єнамін» з російським науковим середовищем тягнулися роками, зокрема спільні публікації з російськими вишами на кшталт СПбДУ, де діє військовий навчальний центр під потреби Міноборони РФ. І навіть після 2022 року працівники компанії «Єнамін» регулярно беруть участь  у міжнародних наукових конференціях разом із росіянами. Тобто поки Україна воює, компанія «Єнамін» займається легалізацією підпільних виробництв медичних виробів, її продукція через треті країни потрапляє у РФ, а працівники спокійно сидять із російськими науковцями за одним столом і говорять про наукові розробки.

 

 

 

Враховуючи всі ці факти, у будь-якій країні Євросоюзу, до якого Україна прагне, було б неможливо отримати зелене світло від органів контролю для таких виробництв, як перейменований в BloodSaver «Кровоспас». Але як виявилося, в Україні працює Український центр медичної сертифікації та прогнозування. Саме ця приватна структура взяла на себе «почесну місію» легалізувати «Кровоспас» під новою юрособою - ТОВ «Тактиспас». Якщо зазирнути у «сертифікати», видані ТОВ «УЦМСП» для BloodSaver, виникає дуже багато запитань.

 

 

 

Вражає швидкість та синхронність, з якою гаражний «Кровоспас» обростав офіційними паперами. 30 січня 2026 року ТОВ «УЦМСП» зареєструвало для «Тактиспас» сертифікат на систему управління якістю за ISO 13485. Того ж дня, як видно з примітки на сертифікаті відповідності, нібито відбулася й первинна оцінка самих бинтів на основі каоліну. Це вироби класу ризику ІІб, від яких залежить життя пораненого. Скільки тривала перевірка і чи виїжджали аудитори на виробництво, з документів не зрозуміти. Що швидше, то підозріліше.

 

 

 

Далі папери починають жити власним життям. 6 квітня директор Ігор Цурупа підписав Декларацію про відповідність № 2. Але перший додаток до неї досі «належить» Декларації № 1, а другий з’явився 7 квітня, на день пізніше за підпис. Хоча в самій декларації обидва додатки названі її «невід’ємною частиною». Тобто документ, схоже, дописували вже після підписання.

 

 

 

Через дев’ять днів, 15 квітня, центр видав новий сертифікат на заміну січневого. Підставою вказано два рішення з абсолютно однаковим номером: січневе і квітневе. Що саме змінилося і чому, не сказано. Виглядає так, ніби документи підганяли під потрібну картинку вже по ходу.

 

 

 

Тут і постає головне питання до ТОВ «УЦМСП» та державних органів. Невже під час оцінки відповідності експерти живуть у вакуумі і не перевірили, що ТОВ «Тактиспас» і BloodSaver - це пряма реінкарнація скандального «Кровоспасу», нелегального виробництва, яке в повній антисанітарії, без жодних документів та сплати податків масово виготовляло медичні вироби? Невже для органу сертифікації абсолютно нормально заплющувати очі на те, що підпільне виробництво просто змінило вивіску за гроші бізнесу, пов’язаного з Росією?

 

 

 

Зрозуміло, що приватний орган сертифікації заробляє гроші на клієнтах. Але коли йдеться про тактичну медицину під час великої війни, формальний підхід перетворюється на співучасть у легалізації небезпечного продукту. Виріб із настільки токсичною історією та сумнівним походженням капіталу не має права проходити спрощені чи формальні кола перевірок. Бо змінити назву можна за три дні. А от повернути довіру до медичного виробу, який роками мав настільки скандальну історію, значно складніше. Тож будь-яке зелене світло для цього виробу означатиме одне: індульгенцію для тих, хто вирішив заробити на крові українських військових.