Незважаючи на те, що українська влада змінюється за своїми політичними уподобаннями, ніяких бажань збільшити власну відповідальність перед суспільством, крім усних декларацій, вона не демонструє. Таку точку зору висловила юрист Катерина Стриженова, коментуючи невдалий впровадження системи електронного декларування.
Як відомо, процес декларування доходів в Україні почався з Декрету Кабінету міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92.
"Йшов час, змінювалася законодавство, що регулює сферу сплати податків, види та наповнення декларацій, деталізувалися сфери діяльності осіб, зобов'язаних подавати декларації про доходи. Так тривало до 2001 року, поки не була здійснена перша спроба розмежувати сферу сплати податків суб'єктами оподаткування і звітності осіб, уповноважених на виконання функцій держави. Тоді до Верховної Ради України було подано законопроект про державний (фінансовий) контр за декларуванням доходів осіб, уповноважених на виконання функцій держави, та їх витратами (№ 7297 від 16.05.2001) ", - нагадала Стриженова.
Автором законопроекту був Віктор Медведчук, який взяв за основу визначення відповідності сум доходів суб'єкта декларування, отриманих ним протягом календарного року і (або) за попередні роки, до витрат на придбання майна, отримання послуг, результатів робіт, здійснених в той же період.
"Згодом при кожному новому президенті України готувався відповідний законопроект (або пакет документів), який містив напрацювання згаданого законопроекту № 7297, в тому числі і щодо декларування витрат, але до часу вступу новими змінами в силу зазначені пропозиції" не доживали ".
Гороскоп на п'ятницю 22 листопада для всіх знаків Зодіаку: день для змін та простих радостей
Пенсіонерам "навісять" новий фінансовий тягар: ніяких пільг не чекайте
Масштабне березневе підвищення пенсій: 2300 отримають не всі
Не наплутайте з показниками лічильників цього місяця: Нафтогаз звернувся до українців
Так, наступного серйозною спробою був т.зв. "Антикорупційний пакет", поданий до Верховної Ради президентом Віктором Ющенком. Однак депутати спочатку прийняли антикорупційні закони, але потім злякалися - а тому відтермінували набуття законами чинності. Тому, на жаль, в обох випадках проривний і ефективний механізм попередження злочинів у сфері корупції так і залишився діяти лише на папері ", - пише Стриженова.
На її думку, приклади правління Кучми, Ющенка та інших керівників нашої держави свідчать про небажання влади нести відповідальність за свої дії.
"Всі подальші спроби окремих народних депутатів і громадських рухів ввести контроль над витратами суб'єктів декларування та членів їх сімей, який рік блокуються як на рівні Верховної Ради України, так і апарату Президента України", констатує юрист.