Вже цієї осені Україну очікує економічне дно

В Україні розгорнувся справжній політико-економічний спектакль на двох сценах: малій та великій.

Так на "малій" виступали аналітики і керівники НБУ, які оцінили макроекономічні перспективи країни на найближчі місяці.

А ось на "великий" сцені панував МВФ з його фінальною частиною "антикорупційного балету" і як не дивно Мінфін в особі "артиста великих і малих академічних театрів". І прізвище його занадто відоме, щоб його називати ... Передає Главред.

Як відомо, з вигуком "сатир хвостатий", Ахіллес тоді покинув намет ненависного тирана. В наші дні все звичайно не так трагічно і "сатир хвостатий" - це вже не образа, а можна сказати, ласкаве прізвисько. Зараз замість гучних фраз пишуть листи послам Великої сімки. Як би там не було, перед осіннім загостренням світових фінансових ринків, особливо в сегменті економік, що розвиваються, Україна опинилася з виконуючою обов'язки міністра фінансів. Повільно, але впевнено ми переходимо до формату "в.о." і мова не про сумне ослику, а про систему державного менеджменту. Хоча видовище і тут цілком "Несамовите" і "сумне".

Все б нічого, але підпис міністра фінансів стоїть під меморандумом про співпрацю з МВФ і будь-які документи щодо його подальшої імплементації підлягають візуванню і "закарлючки" виконуючого обов'язки у фонді не вітаються. Крім того, восени цього року Україна планувала розмістити черговий випуск єврооблігацій, а інвестори не люблять спілкуватися з частково легітимними керівниками, яким потрібно буде візувати проспект емісії. Зняти з посади, то у нас знімають, а ось призначити явно не поспішають, дуже вже багато в цьому відомстві зав'язано прихованих інтересів, у вигляді так званих "пожежних машин", субвенцій на користь окремих регіонів і фінансування депутатських округів. Хотелок багато, а "стільця", тобто бюджету може на всіх не вистачити. А це означає, що і знайти 226 голосів буде складно і дорого.

Якщо говорити про виставу на "малій" сцені, то в НБУ в кінці травня пройшов Комітет з монетарної політики, на якому вирішили залишити без змін облікову ставку в розмірі 17% річних. В цілому, траєкторія споживчої інфляції поки що перевищує базовий прогноз на 2018 й рік, але відповідає поточним очікуванням регулятора. У той же час, ряд факторів можуть тим чи іншим чином скорегувати підсумковий показник інфляції. Це підвищення світових цін на нафту, яке здатне викликати черговий ціновий шок на внутрішньому ринку і прогноз врожаю зернових, з огляду на стан озимих після зими, краще за історію спостережень. Що стосується цін на паливо, то слід зазначити, що наша економіка енергозалежна і витрати на паливо в структурі собівартості окремих видів товарів коливається від 5 до 60% (теплопостачання). У ціновому механізмі діє жорсткий імпортний паритет: для газу - ціна німецьких хабів, для вугілля - "Роттердам +", тому будь-який рух бареля вгору, загрожує різким зростанням цін майже на всю лінійку споживчих товарів.

Якщо говорити про прогноз врожаю, то засідання комітету відбувалося в кінці травня, а вже на початку червня за даними Всеукраїнської аграрної раді, внаслідок посухи в деяких регіонах очікується втрата до 50% врожаю зернових, особливо в Херсонській, Одеській, Хмельницькій, Дніпропетровській, Запорізькій та Вінницькій областях. Так що прогнози щодо динаміки цін на продукти харчування поки дуже спірні. А харчування у нас - ключова частина споживчого кошика.

З приводу майбутніх макроекономічних сценаріїв, на сьогодні в НБУ говорять про двох з них:

Базовий передбачає, що Україна продовжує структурні реформи (або точніше сказати - починає) і відновлює застигле в точці замерзання взаємодія з МВФ, результатом чого має стати черговий транш на 2 млрд. Дол. В цьому випадку, Нацбанк збереже діючу облікову ставку без змін і можливо частково лібералізує валютний ринок для того, щоб підтримати економічне зростання, який поки трохи перевищує початковий прогноз.

Але є і негативний сценарій, при якому, МВФ ставить на паузу співпрацю з нашою країною, і ми залишаємося один на один з осіннім девальваційних циклом. В цьому випадку, Нацбанк змушений буде вдатися до додаткових валютних обмежень. Також є ймовірність зростання облікової ставки ще на 1-3%.

Валютні обмеження найбільше вдарять по сфері торгівлі та динаміці капітальних інвестицій, тобто за тими драйверам, які поки витягають зростання ВВП, як колись Мюнхгаузен себе за косичку з болота. Промислове і сільськогосподарське виробництво ще не показує тривалу позитивну динаміку. "ПромКом" тільки в останні місяці дещо пожвавилася. Крім того, в останні роки різко посилилася кореляція нашої економіки з циклами ділової активності в єврозоні. Поки там все відносно благополучно, але торговий війни і хвиля протекціонізму, які захльостують країни по обидва боки Атлантики, можуть істотно скорегувати сьогоднішнє статус-кво. В такому випадку, можливе уповільнення динаміки споживання в ЄС призведе і до уповільнення нашого економічного зростання.

До речі, в НБУ вперше провели опитування фінансових інституцій, які володіють більшою частиною ринку капіталу (банки, страхові та інвестиційні компанії), щодо системних ризиків фінансового сектора України. Так ось 48% респондентів оцінили рівень ризиків як "середній" і 43% як "високий" і лише 9% - як "низький". Головними джерелами ризиків були названі корупція, діяльність правоохоронних органів і стан судової системи. А в трійку факторів нестабільності увійшли: політична і соціальна ситуація в країні; загроза припинення взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями; рівень захисту прав кредиторів.

Все це говорить про те, що ключовим елементом стабільності і умовою для проходження надзвичайно напруженого треку восени цього року і взимку наступного, стане відновлення ефективного тандему між міністерством фінансів і Національним банком, ефективність якого унеможливить "валютні гойдалки", що спостерігалися в минулі роки. А для цього, на посту міністра фінансів необхідно побачити лідера, який зможе поставити національні інтереси вище за інтереси зовнішніх кредиторів, при цьому не відмовляючись від співпраці з ними.

У 2019 му році, нас можливо чекає ісландський сценарій, коли більшість населення вирішить зняти зі своєї шиї зашморг у вигляді мільярдних кредитів. Ну а цієї осені хотілося б спостерігати як прелюдію сценарій український. Ось тільки вибори будуть не в цьому, а в наступному році, і значить наша макрофінансова стабільність буде як завжди куплена за "червону ціну".

Як повідомляв портал "Знай.ua", в понеділок, 11 червня, Національний банк України (НБУ) встановив офіційний курс іноземних валют. Так, українську валюту зміцнили до 26,13 за долар. Про це свідчать офіційні дані на сайті регулятора.